'

До Ради внесли законопроєкти по БЕБ: що з ними не так

Daniil Tsarevskyi
  • У Верховній Раді 29 січня 2023 року зареєстрували два законопроєкти, які передбачають реформування служби.
  • Це розділений документ, який вже раніше затверджував Кабмін.
  • Депутати та Центр протидії корупції вже розкритикували акт.

Бюро економічної безпеки показало свою неефективність. Це визнав і уряд, але перезапуск досі не відбувся. Нові законопроєкти критикують депутати та Центр протидії корупції за те, що зміни зберігають державний контроль над органом, замість того, щоб зробити конкурс більш прозорим.

Заборона розповідає про проблемні реформи Бюро економічної безпеки.

БЕБ: навіщо реформувати

Бюро економічної безпеки — це орган, який мав стати єдиним, що зосереджувався б на боротьбі з економічними злочинами. Він прийшов на зміну Державній фіскальній службі у 2021 році та створювався як аналітичний орган.

Він мав здійснювати свою діяльність за допомогою аналітиків: вони виявляли б злочинні схеми дистанційно і не паралізували бізнес під час своєї роботи, як це робили інші правоохоронні органи. 

Через 2 роки роботи орган не показав тієї ефективності, на яку розраховували. Уряд необхідність реформувати пояснюється наступними чинниками:

Читати більше новин в Telegram
  • склад БЕБ укомплектований тільки на 20.6% від штату;
  • 80% кримінальних проваджень, підслідних БЕБ, продовжують розслідувати інші органи, що дискредитує основну ідею створення Бюро;
  • існує суттєва розбіжність між офіційною інформацією про результати роботи, яка публікується на офіційному сайті Офісу генерального прокурора, та інформацією, яка розміщується на офіційному сайті БЕБ;
  • працівники центрального апарату Державної фіскальної служби, після ліквідації перейшли працювати до БЕБ, що дискредитує основну ідею ліквідації податкової міліції;
  • за час роботи Бюро не оголошувались конкурсні відбори на керівні посади, керівники підрозділів призначались без конкурсів;
  • формальний підхід до конкурсу. Комісія могла за день провести понад 75 співбесід кандидатів (включно з вечірнім та нічним часом);
  • призначення директором на посади штатних співробітників тих осіб, які не пройшли спеціальну перевірку;
  • територіальні управління БЕБ створено тільки у 7 областях та у місті Києві;
  • бюро не сформувало роботу жодного з оперативних підрозділів.

Активна критика почалась у 2022 році. Тоді, як стверджують аналітики, служба не запобігла збільшенню тіньового ринку тютюну. В результаті несплачені акцизи за 2022 рік склали 19 млрд гривень. Так само було з гральним бізнесом. В Україні закрили банк та запровадили санкції проти бетінгових компаній (після того, як було публічно викрито схему «IBOX»).

Законопроєкти №10439 та №10440: що з ними не так

Кабінет міністрів України 29 січня 2024 року вніс до Верховної Ради два законопроєкти про Бюро економічної безпеки. Перший №10439 «Про Бюро економічної безпеки України» щодо удосконалення роботи служби. Другий — №10440 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів» щодо удосконалення роботи.

Ці акти вже затверджував Кабмін наприкінці 2023 року, але у вигляді єдиного документа. тепер їх фактично розділили на  два: зміни всередині БЕБ (№10439) та зміни до Кримінального процесуального кодексу (№10440). Перший розглядатиме фінансовий комітет Верховної Ради. Зміни до кримінального кодексу буде розглядати правоохоронний комітет. Ним керує слуга народу Сергій Іонушас, який, як стверджується блокував скасування правок Лозового.

Законопроєктом №10439 пропонується:

  • передбачити вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора БЕБ, їх права та обов’язки, порядок прийняття ними рішень; 
  • уточнити підстави звільнення директора Бюро економічної безпеки України;
  • встановити обов’язковість проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа перед призначенням особи на посаду в БЕБ; 
  • визначити положення щодо формування та прийняття рішення Комісією з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро економічної безпеки України, уточнити права і обов’язки її членів та встановити, що фінансування діяльності зазначеної Комісії та її членів може здійснюватися коштом залучення міжнародної технічної допомоги;
  • передбачити обов’язкове проходження атестації заступниками директора БЕБ, а також через один рік після припинення чи скасування воєнного стану проведення атестації працівників Бюро економічної безпеки України, які призначені на посади до введення в дію закону.

Законопроєкти стикнулися з критикою депутатів, які також намагаються перезапустити орган, а також Центром протидії корупції. Ярослав Железняк наголошує, що документ не перезапускає бюро, а тільки цементує наявну систему.

Порівняння законопроєктів по БЕБ. Інфографіка: Залізний нардеп/Telegram

«Думаю, що це чудовий приклад, як черговий раз деякі представники ОП підставили Президента і його обіцянки бізнесу (викладені в рішенні РНБО). Ось вам і реальна політична воля… тобто її відсутність. Законопроект прямо порушує зобовʼязання перед МВФ, ЄС та G7. Тобто прийняття в такому вигляді одразу призведе до зупинки фінансування», — заявив народний депутат (від «Голосу»).

У ЦПК наголошують, що найгіршою частиною законопроєкту є питання переатестації персоналу, оскільки не затверджено порядок атестацій та критерії. Їх відсутність не дасть ефективно очищати орган.

Порівняння законопроєктів по БЕБ. Інфографіка: Залізний нардеп/Telegram

Також оновлено правила призначення директора БЕБ. Передбачена комісія з шести осіб: трьох призначають в Кабмін, а трьох — міжнародні партнери. Проте і тут найкращою альтернативою є законопроєкт №10088-1, стверджують у ЦПК.

«Подібний підхід до переатестації означає, що вона банально не відбудеться або буде відбуватися під контролем куратора правоохоронців від Офісу Президента Олега Татарова. За цих умов новообраний директор БЕБ, наскільки б професійним і незалежним він не був, не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом», — зазначає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.

Раніше Заборона розповідала про законопроєкт у Раді, який дозволить мати кілька громадянств. Два паспорти допускають більшість країн світу: це дає переваги, але є нюанси.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій