Сі не піде, але влада Китаю здалася: до чого призвели ковідні протести

Ilona Kivva
Автор:
  • Політика нульового зараження, що діє в країні, передбачає жорсткі карантинні обмеження у відповідь навіть на мінімальну кількість заражень коронавірусом.
  • Найбільше місто північно-західного Китаю було закрите на локдаун з серпня 2022 року.
  • Через те, що кілька районів міста сиділи під замком, пожежники не встигли ліквідувати пожежу у багатоквартирному будинку 24 листопада.

У столиці Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю 10 людей загинули внаслідок дії політики нульового зараження COVID-19. Це стало каталізатором того, що по всій країні та навіть за її межами спалахнули масові протести. Люди вимагають скасувати чинну стратегію боротьби з коронавірусом, а також усунути лідера Китайської Народної Республіки від влади.

Заборона розповідає про масові протести у КНР,  а також про політику нульового ковіда.


Пожежа в Урумчі 24 листопада: наслідки

У одному із районів найбільшого міста у північно-західній частині Китаю сталася пожежа у багатоквартирному будинку. Внаслідок інциденту в Урумчі загинуло 10 людей, ще дев’ятеро мешканців отримали важкі поранення, пише CNN.

З’ясувалося, що пожежники не встигли вчасно приїхати на місце через суворі карантинні обмеження, що були введені у мегаполісі через випадки коронавірусу. Так, місто було закрито з серпня 2022 року. Місцевим заборонили покидати регіон, а у окремих районах діяв повний локдаун: вийти не можна було навіть у магазин.

На наступний день після інциденту, 25 листопада 2022 року, містяни вийшли на протести з вимогою скасувати так звану політику нульового COVID-19, у рамках якої і вводять обмеження. У відповідь місцева влада заявила, що почне поетапно скасовувати карантин, однак жодних деталей чи часових рамок не уточнила, що ще більше посилило обурення суспільства. Люди почали виходити на протести і у інших містах Сіньцзян-Уйгурського автономного району, столицею якого є Урумчі, а за кілька днів поширилися ще на 15 найбільших міст Китаю, серед яких: Пекін, Ченду, Гуанчжоу, Гонконг, Шанхай та Ухань, які теж неодноразово закривали через коронавірус.

Читати більше новин в Telegram

Протести також відбулися в університетських містечках найпрестижніших навчальних закладів країни, серед яких Пекінський університет, а також Університет комунікацій Китаю та Цінхуа.

«В міру збільшення кількості демонстрацій у кількох великих містах з’явився цілий ряд нових скарг — дехто закликав до більшої демократії та свободи. Закликали навіть до усунення китайського лідера Сі Цзіньпіна, який протягом майже трьох років керував стратегією масового тестування, блокування з грубою силою, примусового карантину та цифрового відстеження», — розповіли у виданні.

Мітинги поступово стихли 28 листопада після того, як влада почала насильницькі придушення, повідомляє BBC. УШанхаї вздовж маршруту, яким мали йти активісти, правоохоронці звели барикади. В містах поліція здійснювала перевіряла документи у тих, хто приходив до місць збору, та проводила арешти. 29 листопада у містах-мільйонниках поліція вийшла на патрулювання, щоб запобігти збору людей.

Поліція також затримувала журналістів, які висвітлювали протести:

  • інформаційне агентство Reuters повідомило, що одного з його журналістів ненадовго затримали 27 листопада, але потім відпустили;
  • журналіста ВВС Еда Лоуренса затримали на кілька годин під час висвітлення протесту в Шанхаї 27 листопада.

Попри тиск китайської влади протести поширилися навіть за межі КНР. Багато людей 29 листопада зібралися біля посольств Китаю у Лондоні, Парижі, Токіо, а також біля університетів США та Європи на знак підтримки.

Уряд Китаю не визнав протестів і не офіційно ніяк не відреагував на них. У державних ЗМІ, які є єдиними засобами масової інформації в країні, не висвітлюють протести або роблять це мінімально, віддаючи перевагу новинам про Чемпіонат світу з футболу та досягнення Китаю в космосі.

Політика нульового COVID-19 у КНР

Європейські держави, як і більшість країн американських континентів, ще у 2021 році відмовилися від жорстких карантинних обмежень. У якості альтернативи було запроваджено масову вакцинацію від коронавірусу. Водночас влада Китаю продовжила дотримуватись стратегії нульового зараження.

Така політика передбачає жорсткі карантинні обмеження у відповідь на навіть мінімальну кількість виявлених випадків хвороби. У районах або навіть цілих містах, де були виявлені випадки зараження, запроваджуються масові COVID-тестування і вводиться частковий або повний локдаун.

Ось кілька випадів застосування стратегії нульового COVID-19 у КНР:

  • у Шанхаї 30 жовтня виявили 10 випадків коронавірусу. Всі вони були безсимптомними. Міська влада наступного дня неочікувано оголосила про тотальний локдаун. Тисячі людей, що знаходили у цей момент у місцевому Діснейленді, опинилися закритими там на кілька днів. Це був не перший такий випадок у мегаполісі;
  • у квітні на карантин закрили 23 міста, серед яких Пекін та Шанхай. людям було заборонено виходити з дому навіть за ліками. Через поспіхом оголошений карантин багато мешканців не запаслися продуктами заздалегідь, а з онлайн-замовленнями та пакетами допомоги від держави почалися проблеми. У містах-мільйонниках виникли серйозні проблеми з продовольством;
  • у вересні на карантин закрили місто-мільйонник Ченду. Через локдаун були заморожені виробництва кількох світових корпорацій, серед яких Apple, Toyota та найбільша у світі компанія-виробник мікропроцесорів Intel Corp.

Десяток міст у Китаї скасували карантинні обмеження

Влада КНР 30 листопада 2022 року різко змінила позицію щодо політики нульового зараження коронавірусом і взялася пом’якшувати суворі карантинні обмеження, які діють у найбільших мегаполісах, повідомляє BBC.

Це сталося після того, як віцепрем’єрка країни Сунь Чуньлань, яка є однією з найвищих чиновників Китаю з питань пандемії, заявила, що здатність вірусу викликати захворювання слабшає. Це різко контрастує з попередніми повідомленнями влади про те, що країні необхідно підтримувати сувору політику нульового COVID-19.

«Китай стикається з новою ситуацією та новими завданнями щодо запобігання пандемії та контролю за нею, оскільки патогенність вірусу Omicron слабшає, більше людей вакцинується та накопичується досвід стримування вірусу», — сказала Сунь Чуньлань.

Так, у найбільших містах, серед яких Шанхай, Гуанчжоу, Пекін і Чунцин скасували низку карантинних обмежень, зокрема, локдаун у окремих районах міст і заборону на виїзд.

У столиці Китаю також дозволили хворим з легкими симптомами коронавірусу лікуватися вдома у ізоляції. Раніше діяли протоколи, згідно з якими, цілі будівлі та громади блокувалися іноді після лише одного позитивного випадку.

Раніше Заборона розповідала про протести, які спалахнули в Ірані. Вони виникли після смерті молодої дівчини, яку жорстоко побила поліція моралі.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору