Now Reading
Дивний кролик і крашанки-снаряди у WWII. Як святкували католицький Великдень під час війни

Дивний кролик і крашанки-снаряди у WWII. Як святкували католицький Великдень під час війни

У 2022 році Великдень за західним обрядом припадає на 17 квітня. Попри те, що католики в Україні становлять менше 2% населення, їхні парафії розкидані фактично по всій території нашої країни. В умовах повномасштабної війни з Росією далеко не всі сім’ї зможуть зустріти Воскресіння Христове, як звикли, втім, віримо, що в безпеці і з новими близькими в країнах-друзях.

Заборона розповідає про традиції, особливості католицької Пасхи та про те, як її святкували в часи Другої світової війни. 


Великдень: чому дата свята у католиків і православних відрізняється

Великдень, або ж Пасха — це найголовніше свято християнства, присвячене Воскресінню Ісуса Христа. Воно символізує перехід від смерті до життя, звільнення від рабства гріха та перехід до свободи, любові та добра.

Дата Великодня визначається за місячно-сонячним календарем, що робить його постійно перехідним святом. Так повелося ще з 325 року, коли на Першому Нікейському соборі було ухвалено рішення святкувати Воскресіння Христове у першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. І так продовжувалося протягом століть навіть після Великої схизми 1054 року, коли єдина християнська церква розкололася на католицьку та православну.

Перший Нікейський собор, ілюстрація з книжки 1910 року. Фото: Culture Club/Getty Images

Утім у XVI столітті між двома християнськими церквами почалися розбіжності щодо визначення дати свята у зв’язку з появою григоріанського календаря (на нього перейшли католики, а православні залишилися вірними старому юліанському календарю). Так утворилися дві різні традиції обчислення дати Великодня — александрійська (православна) та григоріанська (католицька) пасхалії.

Як правило, Великдень за західним і східним обрядами не перетинаються між собою, але бувають і винятки. Так, наприклад, у XXI столітті католики і православні в один день відзначали Пасху аж сім разів (у 2001, 2004, 2007, 2010, 2011, 2014, 2017 роках).

Воскресіння Христове, картина Вільяма Блейка, бл. 1795 рік. Фото: Heritage Art/Heritage Images via Getty Images

У 2022 році католицький Великдень припадає на 17 квітня, а православний — на 24 квітня.

Католицький Великдень: як святкують

Католики починають святкувати Великдень ще в Страсну суботу. Саме цього дня в храмах відбувається особливе богослужіння — Надвечір’я Великодня. Перед початком служби запалюють Пасхал — це особлива велика свічка, від якої всі католики запалюють свої свічечки. Пізніше Пасхал запалюють на всіх великодніх богослужіннях.

Основним символом Великодня у католиків вважається великодній кролик. Він знаменує процвітання та успіх. В багатьох країнах світу існує легенда, що саме кролик приносить вночі шоколадні яйця та ховає їх в будинку. Вранці діти насамперед починають шукати ці солодкі подарунки. Католики люблять прикрашати свої домівки фігурками кроликів. А ще обов’язково печуть печиво, пряники і булочки у вигляді цих звірят (католики не печуть паски, як православні). Їх заведено роздавати всім знайомим та друзям з побажаннями щасливого Великодня.

Печиво у формі великодніх кроликів, 12 квітня 2022 року, Краків, Польща. Beata Zawrzel/NurPhoto via Getty Images

Для католиків Воскресіння Христове — це сімейне свято, яке обов’язково святкують в колі найближчих родичів. Ввечері традиційно вся сім’я збирається за святковим столом. Господині цілий день готують головну страву — м’ясо кролика, індички або курки. Вечерю починають з крашанок — розфарбованих у червоний колір курячих яєць, попередньо освятивши їх під час богослужіння. Можна їх замальовувати й іншими кольорами, але варто пам’ятати, що кожен з них має своє значення:

  • червоний — жертовна смерть Ісуса Христа;
  • жовтий — просвітлення та мудрість;
  • зелений — молодість та невинність;
  • синій — холод;
  • помаранчевий — сила, витривалість, амбіції;
  • білий — чистота.

Потім переходять до великоднього хліба і лише в кінці їдять м’ясо.

Великодній кролик: як зародилася традиція

Єдиної думки, чому заєць став символом Великодня, немає. Одна з версій говорить про те, що цей символ прийшов ще з язичницьких часів. Богиня весни Еостра (Остара) найчастіше зображається з зайцем. Культ богині був розповсюдженим серед німецьких та скандинавських племен. Богиню вшановували традиційно у квітні: діти зі старих капелюхів майстрували гнізда — вважалося, що зайчик покладе туди фарбовані яйця. 

Під час християнізації язичники яро відстоювали свої традиції, деякі з них трансформувалися. Перескочити у нову релігійну епоху вдалося і зайцю, який з помічника богині перетворився на великодній символ.

Великодні кролики малюють великодні яйця для дітей, ілюстрація 1894 року. Фото: Bildagentur-online/Universal Images Group via Getty Images

Як святкували Великдень у воєнний час

Очевидно, що під час війни, а особливо у місцях, де проводять активні бойові дії, святкування Великодня суттєво відрізняється від урочистостей у мирний час. Особливо це стосується не стільки літургійної складової, скільки традицій застілля та святкових фестивалів. Адже у місцях, де спостерігається гуманітарна криза, для жителів здебільшого доступні лише базові харчові продукти, як-от крупи, черствий хліб та різна консервація, яка може довго зберігатися.

Наприклад, під час Другої світової війни в Європі через нестачу їжі на Великдень діти могли вважати себе щасливчиками, якщо отримували морквинку на паличці. А от про традиційні шоколадні яйця могли лише мріяти. Візьмімо для прикладу нашого найближчого сусіда, що сповідує католицизм — Польщу.

В окупованій нацистами Польщі шматок м’яса можна було купити лише на чорному ринку, і то за просто захмарні гроші, яких у звичайних мешканців міст та сіл, вочевидь, було обмаль. А якщо хтось і наважувався прикупити собі шинку чи ковбасу до столу, то це треба було робити у суворій таємниці, оскільки за це голодні бідняки або жорстокі поліцаї могли просто вбити. Також у той час у великому дефіциті були яйця, але поляки намагалися організувати хоча б одне яйце для сім’ї на Великдень.

Польські діти на Великдень у перший рік німецької окупації. Фото: Narodowe Archiwum Cyfrowe

Польський музикознавець Тадеуш Жакей писав, що під час Другої світової Воскресіння Христове у Польщі святкували в тіні жахливого терору, життєвої невизначеності та голоду: «Як заповідали звичаї, ми ділилися традиційною писанкою. Це була не страва, адже неї ми могли вгамувати голод, а радше патріотичний символ, що допомагав вистояти, вижити і дочекатися світлого майбутнього», — зазначив він.

А за словами Магдалени Гжебалковської з книги «1945. Війна і мир», після 1945 року, у звільненій, але зруйнованій ущент Варшаві, полякам протягом тривалого часу доводилося задовольнятися радянськими консервами замість традиційного великоднього сніданку. Їжі було обмаль, навіть продуктів першої необхідності, і продавали їх на базарах за просто шалені гроші. Тож скуштувати на Великдень кексик, шинку чи просто вареного м’яса могли лише одиниці.

А щодо традиційного освячення великоднього кошика, то у поляків ще під час Першої світової сформувався особливий звичай. Там де це було можливо, священники ходили освячувати харчі по будинках і окроплювали одразу святкові столи, а не кошики. З одного боку, це було безпечніше, оскільки людям не доводилося скупчуватися у великі групки в одному місці. Але з іншого така практика з кожним роком війни ставала все менш популярною серед вірян, оскільки священники почали робити вибіркові обходи по заможних сім’ях, розраховуючи на щедру пожертву для церкви. І у часи вже Другої світової святі отці почали просто ходити по загальних подвір’ях, а великодні кошики люди виставляли прямо перед будинками.

Святкове освячення великодніх кошиків в окупованій німцями Польщі у 1943 році. Фото: сайт міста Бжеско

Великдень для військових

Очевидно, що військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях, складно знайти хвилинку, аби відсвяткувати Великдень у сімейному колі. Очевидно, у них не було ніяких крашанок, ні пасхальних кроликів, ані шоколадних яєць. Утім солдатам, які перебували у місцях дислокації або на тимчасових опорних базах, все ж вдавалося хоча б трохи відчути святковий дух. Так, наприклад, для американських солдатів у Європі військові капелани проводили великодні богослужіння. 

Великоднє богослужіння для американських військових на Окінаві. Фото: HUM Images/Universal Images Group via Getty Images

Великоднє богослужіння для американських військових в Італії, 1944 рік. Фото: Rusbar/Hulton Archive/Getty Images

А щоби підняти собі настрій, на передовій американці створювали свої оригінальні крашанки… з артилерійських снарядів. Ось, наприклад, бійці 969 артилерійського батальйону американської армії сержант Вільям Е. Томас і рядовий першого класу Джозеф Джексон зробили цілий великодній кошик вибухонебезпечних крашанок для Адольфа Гітлера. У такий спосіб вони з гумором виражали свою неприязнь до ворога.

Американські солдати розписали артилерійські снаряди великодніми привітаннями Адольфу Гітлеру, 1945 рік. Фото: Universal History Archive/Universal Images Group via Getty Images

Заборона пропонує пригадати казкові фотографії того, як люди з різних куточків світу святкують католицьке Різдво та чим відрізняються різдвяні традиції на континентах. Ми знаємо: Україна переможе зло й скоро вільний світ знову повернеться до добрих традицій.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Scroll To Top