Ексрозвідника Червінського звинувачують у причетності до обстрілу Канатового: головне про справу

• Російські війська у липні 2022 року обстріляли військовий аеродром на Кіровоградщині. Загинули троє захисників, інфраструктура летовища була пошкоджена, знищені два літаки.
• Того дня на аеродром мав сісти російський літак, який перегнав би завербований пілот ВПС РФ, але операція провалилася.
• Служба безпеки України оголосила про підозру ексрозвіднику Роману Червінському. Раніше він брав участь ще у двох гучних операціях.

Колишній співробітник Служби безпеки України і Головного управління розвідки Роман Червінський підозрюється у перевищенні повноважень. Так, його нібито самовільні дії стали причиною витоку військової інформації, що призвело до обстрілу аеродрома Канатове. Розвідник стверджує, що операція була повністю погодженою з вищим військовим керівництвом.

Заборона розповідає про справу проти Романа Червінського.  

Удар по Кіровоградщині 23 липня 2022 року

Російські військові 23 липня 2023 року випустили по області 13 ракет: вісім «Калібрів» морського базування та п’ять Х-22 повітряного базування. Снаряди влучили в інфраструктурні об’єкти. Найбільше постраждав військовий аеродром Канатове та в одна з будівель Укрзалізниці. 

Внаслідок атаки загинули двоє працівників відомчої охорони трансформаторної підстанції та військовий. Поранення отримали 19 людей. Також було повністю знищено два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга та інша техніка й будівлі зазнали значних пошкоджень.

Обстріл, за інформацією Служби безпеки України, стався через витік даних про розташування аеродрому: нібито його спричинили військові України під час виконання таємної операції.

Справа Романа Червінського

Українські військові спільно з правоохоронцями кілька місяців працювали над тим, аби переманити російського пілота на свій бік. За планом, він мав перегнати на Канатове літак ВПС Росії і отримати за це притулок та $1 мільйон, йдеться у розслідуванні «Української правди».

Ідея воєнної операції, за інформацією журналістів, належала цивільному айтівцю. До її реалізації долучились окремі працівники спецслужб, які стверджують, що всі дії були погоджені з вищим керівництвом. Одним з учасників був колишній співробітник Головного управління розвідки, ексвиконувач обов’язків командира однієї із частин Сил спеціальних операцій Роман Червінський.

23 липня організатори операції приїхали на летовище зустрічати російський літак. Однак пілот, який погодився на співпрацю, не прилетів, а згодом почалася ракетна атака.

Вже 25 липня ФСБ Росії заявила, що зірвала операцію української воєнної розвідки. Російські спецслужбовці також назвали учасником подій журналіста Bellingcat Христо Грозєва. 

«Правда полягає в тому, що я брав участь у цій божевільнішій, ніж вигадка, історії про потрійних агентів, фальшиві паспорти та фальшивих подруг — як режисер документальних фільмів. Так, ми вели хроніку однієї з найбезглуздіших контррозвідувальних операцій усіх часів. І документ все ще працює», — прокоментував звинувачення Грозєв.

СБУ почала власне розслідування подій і 21 квітня 2023 року повідомила про підозру Роману Червінському.

«За даними слідства, цей обстріл спровокували самовільні дії окремих військовослужбовців, які вирішили провести так звану спецоперацію із заволодіння літаком Повітряно-космічних сил РФ. Вона проводилася попри зауваження СБУ та без узгодження з відповідними державними органами. Тож такі дії окремих військовослужбовців призвели до тяжких наслідків і нашкодили обороноздатності країни. Кримінальне провадження відкрито за ч.2 ст.111 (державна зрада) та ч.5 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) ККУ», — йдеться у заяві спецслужби.

Червінському інкримінують перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ч.5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України).

Обстріл Канатового: ексрозвіднику обрали запобіжний захід

24 квітня 2023 року Червінського арештували. Наступного дня відбулося засідання у Шевченківському районному суді, на якому обирала запобіжний захід. Воно пройшло у закритому режимі: арешт на два місяці без права внесення застави, пише Суспільне.

Сторона захисту заявила, що екскомандира затримали та ув’язнили незаконно.

Сам Червінський прокоментував звинувачення за кілька днів до свого арешту: саме СБУ звернулась до нього по допомогу щодо проведення операції, а вже в листопаді 2022 року почалися спроби сфальсифікувати справу щодо його можливої провини.

«Таке звинувачення йде, що нібито ГУР не знало про цю операцію. Формально мене звинувачують у перевищення службових обов’язків. Нібито я це все сам організував. Без СБУ, без Повітряних сил, без нічого, сам все зробив, вигадав і намагався літак забрати і через це росіяни обстріляли аеродром. Мені казали, що це Олег Татаров [заступник глави Офісу президента] особисто за вказівкою Андрія Єрмака [керівник ОП] телефонує Андрію Швецю [начальник Головного слідчого управління СБУ], мабуть, торгує посадою», — каже військовий.

Він також нагадав, що СБУ сама оголошувала про винагороду у розмірі $1 мільйона за літак, на офіційному рівні. 

Шевченківський суд задовольнив клопотання про допит Залужного

Чергове засідання у справі Червінського відбулося 19 червня 2023 року у Шевченківському суді Києва. На ньому суд ухвалив рішення продовжити термін тримання під вартою на  місяць, тобто до 21 липня. Засідання знову проходило у закритому форматі, пише Суспільне.

«Приховати ганьбу прокуратури — єдина причина того що, засідання у справі Романа Червінського, якого безпідставно звинувачують, відбувається у закритому режимі. Вони закривають засідання, щоб суспільство не знало, яка ганьба тут відбувається. Але все одно, вся інформація буде донесена, всі документи, які прокуратура надає — вони не мають ніякої секретності», — розповів адвокат захисту Віктор Василюк.

Суд при обранні запобіжного заходу, за його словами, не взяв до уваги обставин, що мати Червінського втратила зір, а дружина отримала інвалідність. До того ж у нього троє дітей, які на його утриманні. Прокурор коментувати засідання суду відмовився.

Інший адвокат захисту Сергій Лисенко пояснив, що було продовжено й термін досудового розслідування — до трьох місяців. Тож суд не має права збільшити строк утримання під вартою більше, ніж строк досудового розслідування. Тобто після 21 липня знову відправляти його під варту у теорії не мають права.

Крім цього, суд задовольнив клопотання про допит головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

«Зараз ми намагаємось додзвонитись до штабу, щоб Залужний прибув на засідання суду і дав показання. Ми з ним до цього розмовляли, й він обіцяв дати правдиві покази у цій справі”, — сказав Віктор Василюк.

Червінський: коротке досьє

Роман Червінський — колишній співробітник Служби безпеки України і Головного управління розвідки. За інформацією BBC, він був долучений до двох найгучніших операцій, які провели українські силовики проти росіян в період з 2014 до 2021 років.

Операції за участі Червінського:

• вивезення екскомандира ППО бойовиків «ДНР» Володимира Цемаха з Донеччини. Він був важливим свідком у справі про збиття Boeing МН17. В червні 2019 року чоловіка, який проживав в окупованому місті Сніжне на Донеччині, таємно переправили через лінію розмежування і арештували в Києві. Цемах просидів в українській в’язниці кілька місяців, а потім його обміняли на полонених, яких утримувала Росія, серед них був режисер Олег Сєнцов;
• Вагнергейт — українські силовики затримали 28 бойовиків російської приватної компанії «Вагнер». Найманці мали перетинати український повітряний простір в липні 2020 року на літаку турецьких авіаліній в напрямку Мінськ-Стамбул. СБУ і ГУР вдалося зібрати їх в одну групу і купити всім квитки на один літак. Його, за планом, мали примусово посадити в Києві, але влада попередила Лукашенка. У результаті вагнерівців затримали у Білорусі, а Мінськ віддав їх без пред’явлення звинувачень Росії. Саме після цієї операції Червінського звільнили з посади у ГУР. Сам військовий стверджує, що операція провалилася через витік даних з української сторони.

Раніше Заборона розповідала про правомірність рішення суду щодо затриманої за підозрою у шпигунстві Дар’ї Кригіної. Наприкінці квітня 2022 року СБУ затримала дівчину за підозрою у коригуванні російської артилерії по Харкову та позиціях ЗСУ. Більше ніж пів року вона перебувала під вартою у СІЗО, але згодом суд змінив запобіжний захід, залишивши жінку під вартою, але з правом на вихід під заставу.