Французький Mirage 2000-5 для України: що це за літак та наскільки він стратегічно доречний в очікуванні F-16

У травні 2024 року перші українські воїни закінчили навчання з обслуговування американських винищувачів F-16. А на початку червня президент Франції Еммануель Макрон заявив про намір відправити до України літаки Mirage 2000-5 та підготувати пілотів і персонал.

Військової техніки ніколи не буває мало, особливо «пташок» в умовах нещадного застосування ворогом важкого озброєння. Проте наразі кількість ніяк не вирішує інших проблем.

Які характеристики й спроможності має французький винищувач Mirage 2000-5 та наскільки сьогодні доречно передавати його Повітряним силам ЗСУ — розбираємося в матеріалі.

Mirage 2000-5: характеристики винищувача

Mirage 2000 — це французький багатоцільовий винищувач. Першу модифікацію виготовили в 1970-х роках. Як і американський F-16, він має лише один двигун, що створює перевагу — в маневровості та обслуговуванні. Та водночас це означає меншу надійність винищувача: у разі виходу двигуна з ладу втрату неможливо компенсувати.

За понад три десятиліття було проведено декілька модернізацій літака:

• Mirage 2000;
• Mirage 2000В;
• Mirage 2000С;
• Mirage 2000D;
• Mirage 2000Е;
• Mirage 2000ED;
• Mirage 2000N;
• Mirage 2000R;
• Mirage 2000S;
• Mirage 2000-5.

Літак, який пообіцяв передати Україні Макрон, — це найсучасніша модернізація винищувача Mirage 2000-5. Щоправда, навіть ця версія має декілька модифікацій. Базова Mirage 2000-5F вміщає сучасні багатофункціональні дисплеї замість аналогових приладів, що були на попередніх версіях літака. Сучасна авіоніка дозволила застосувати цілевказівні контейнери, які необхідні для використання широкого спектра керованої зброї «повітря — повітря».

Ще однією модифікацією винищувача Mirage 2000-5 стала версія Mirage 2000-5 Mk 2. На противагу попередній, вона має покращений радар RDY-2, новий багатофункціональний обчислювальний блок, який замінив старі головні комп’ютери, та нову інерційну навігаційну систему TOTEM 3000, що використовує лазери.

Озброєння на французьких «Міражах»

Найсучасніші модифікації французького винищувача здатні використовувати широкий спектр різних боєприпасів, серед яких і вже відомі в Україні крилаті ракети Storm Shadow / SCALP. Також на винищувач можна підвішувати авіабомби, стрілецько-гарматне озброєння й ракети класу «повітря — повітря» та «повітря — земля».

Якщо говорити про важливий для України параметр, який стосується ракет класу «повітря — повітря», то на французькому літаку їхня максимальна дальність становить 80 кілометрів. Тобто мова про ракету MICA.

З важливих та сильних характеристик літака — кількість точок підвісу для кріплень озброєння. Одночасно він здатен нести під собою одразу дев’ять боєприпасів (як і американський винищувач F-16).

Наскільки Mirage 2000-5 здатен посилити ПС ЗСУ

Mirage 2000-5, безумовно, спроможний посилити обмежений технічний потенціал Повітряних сил ЗСУ сьогодні. Французький літак з його технічними характеристиками та в умовах сучасної війни можна розглядати не лише як винищувач, але і як ударний літак, що здатен нести на борту важке озброєння та відпрацювати тими ж крилатими ракетами по наземних цілях. Нині в Повітряних силах ЗСУ таку функцію виконує радянський бомбардувальник Су-24. Його активне використання стало можливим завдяки інтеграції французо-британських крилатих ракет Storm Shadow / SCALP. 

Щоб зрозуміти переваги французького винищувача, порівняймо його з МіГ-29 — однією з основних бойових одиниць українських Повітряних сил. Корисне навантаження МіГ-29 — трохи більш як 2 тонни, тоді як у Mirage 2000-5 цей показник сягає майже 7 тонн. 

Позмагатись у показниках корисного навантаження з Mirage 2000-5 може Су-24, але тут постає інша перевага французького літака. Він є значно маневровнішим літаком: Су-24 здатен витримувати перевантаження до +6,5 кілограма, тоді як француз — до +9 кілограмів. 

Та одна з найголовніших переваг французького винищувача над радянським Су-24 — це дальність дії, 1550 кілометрів проти 560 кілометрів відповідно. Ця характеристика є критично важливою в реаліях сучасної війни. Через низькі показники дальності українські літаки, що запускають ракети класу Storm Shadow / SCALP, змушені послуговуватися так званими «аеродромами підскоку», що розташовані ближче до лінії фронту. Цим користуються ворожі війська, постійно намагаючись завдавати по них удари комплексами «Іскандер» та відстежуючи розвідувальними дронами. Французькі ж літаки могли б спокійно злітати й сідати на аеродромах у значно безпечніших регіонах України.

Чому передання Mirage 2000-5 викликає запитання

Французький літак Mirage 2000-5, попри свою перевагу над наявними в України літаками радянських часів, не кращий за F-16. Американський багатоцільовий винищувач не програє за жодним технічним показником французькому аналогу. Щобільше, у багатьох аспектах F-16 переважає над Mirage 2000-5.

І передусім — технічно. Наприклад, ракети класу «повітря — повітря» AIM-120 AMRAAM, які використовують на американських літаках, на французькому винищувачі не інтегровані. Але саме завдяки їм Україна зможе відігнати російські бомбардувальники з КАБами від своїх кордонів, адже дальність такої ракети сягає 180 кілометрів.

Однак основна перевага F-16 закладена в стратегічному розвитку Повітряних сил ЗСУ. Річ у тім, що американський літак досі виготовляють (останні борти 2018 року) та модернізують. Найновіші версії модернізації F-16, зокрема F-16 Block 70/72, мають наближені характеристики до літаків уже п’ятого покоління — американського F-35 та російського Су-57. Перехід Повітряних сил ЗСУ на F-16 позитивно вплине не лише на сьогоднішні можливості України в небі, але й створить хорошу базу для подальшого розвитку. 

Як ми вже згадували, Mirage 2000 не випускають з 2007 року. Сьогодні ці винищувачі перебувають на озброєнні у Франції, Єгипту, Індії, Греції, Тайваню, Перу та Об’єднаних Арабських Еміратів. Однак більшість цих країн уже розпочала перехід на сучасніші Dassault Rafale, за винятком Тайваню та Перу. Отже, подальший розвиток та підтримка цієї платформи виробником стають проблематичними. 

Ще одне питання без відповіді — людський ресурс. Логічно, що всіх доступних українських пілотів і техніків, які володіють англійською мовою та іншими необхідними навичками, потрібно було б скеровувати саме на навчання на платформі F-16 як на найбільш перспективну і якісну платформу. Але якщо Україна дійсно отримає Mirage 2000, значну частину людей доведеться відправляти на навчання саме на французький літак. А це може ще більше уповільнити перехід ПС ЗСУ на F-16. З урахуванням того, що французькі винищувачі не є кращим вибором для України, то для чого це взагалі потрібно?

Єдиним логічним поясненням може бути повільне та немасштабне перенавчання українських пілотів на американські винищувачі. У зв’язку з переходом великої кількості країн на літаки F-35 багато інструкторів залучені саме до цих процесів. До того ж інструктори, що залишилися навчати на F-16, також беруть участь у перенавчанні не лише українських пілотів, але й пілотів з інших країн, що переходять на F-16.

У такому разі це рішення варто сприймати як тактичний хід задля досягнення якнайшвидших результатів на полі бою. Однак стратегічно саме винищувачі F-16 мають стати майбутньою основною платформою Повітряних сил Збройних сил України.