Росія б’є по Україні балістичними ракетами з КНДР та розгортає ядерну зброю у Білорусі: головні теми засідання Ради Україна-НАТО

На прохання Києва генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг скликав засідання Ради Україна-НАТО 10 січня у відповідь на нещодавні потужні російські обстріли українських міст. Головна тема зустрічі у Брюсселі на рівні послів країн блоку — посилення протиповітряної оборони України. Напередодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадав союзникам, що чим краще працює протиповітряна оборона України, тим менша ймовірність, що російська ракета чи дрон порушить повітряний простір країн НАТО.

Разом з військовими експертами редакторка Заборони Ірина Олійник зʼясувала, яких ракет Україна потребує для захисту неба та які зміни чекають на сектор української оборони і безпеки згідно з натівськими стандартами.

Рада Україна-НАТО: що відомо

Головною темою зустрічі у Брюсселі на рівні послів є посилення протиповітряної оборони України, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Оскільки нещодавні російські повітряні атаки спрямовані на виснаження оборонних ресурсів України, очільник українського МЗС просить союзників регулярно надсилати боєприпаси для відбиття російських атак. 

«Забезпечення регулярних поставок ракет для Patriot, IRIS-T, NASAMS та інших систем є пріоритетом, який має бути виконаний сьогодні, а не завтра», — підкреслив Кулеба.

Керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко не виключає, що у відповідь на масовані російські обстріли та велику кількість жертв серед цивільного населення Київ найближчим часом може отримати більше західних далекобійних ракет.

«На засіданні обговорюватимуть оперативні потреби — допомогу Україні в засобах протиповітряної оборони. Це рішення реалізовується ще від жовтня 2022 року, коли країни-члени НАТО пообіцяли, що для України буде сприяння в створенні багатоешалонованої та цілісної системи ППО, — наголошує військовий експерт. — І друге важливе стратегічне питання — це оцінка комплексних викликів і загроз для країн Європи, які Росія продовжує створювати внаслідок вторгнення в Україну. Представники країн-членів Альянсу та України обговорять, як протидіяти випадкам зухвалого постачання північнокорейських ракет у РФ та розгортання ядерної зброї в Білорусі. На це потрібно адекватно відповісти, надавши Україні далекобійні ракети, Taurus, Storm Shadow і ATACMS».

Як повідомляє французьке видання Le Figaro, Франція планує передати ще 85 крилатих ракет SCALP-EG — на додачу до тих 50 ракет, які отримав Київ 2023 року. Крилаті ракети є аналогами британських Storm Shadow і вже неодноразово застосовувались українськими військовими.

«Україні потрібно завдавати удару по російській логістиці на окупованих територіях: залізниця, мости. Та принаймні знищити мережу російських аеродромів у Криму. Це у тому разі, якщо Україна не матиме згоди від партнерів застосовувати західну зброю по території РФ. Тоді українські ЗСУ зможуть завдавати ударів тільки власними дронами або в перспективі ракетами, якщо такі виготовимо, — підсумовує Мусієнко. — А якщо партнери дадуть зелене світло бити далекобійними ракетами в межах досяжності по території Росії, це зменшить спроможність і можливість для російської авіації атакувати Україну».

Нині для посилення ППО Україна найбільше потребує зенітно-ракетних комплексів далекого радіусу дії, які здатні знищувати балістичні ракети, стверджує військовий експерт. Найефективніші ЗРК в умовах російських обстрілів — це американська система Patriot та її європейський еквівалент SAMP/T-MAMBA. Аби закрити небо над більшістю українських областей та великих міст, потрібно додатково 10 одиниць західної протиракетної оборони, впевнений Мусієнко. Аби ефективно відбивати російські атаки безпілотників, необхідно забезпечити мобільні групи більшою кількістю переносних зенітно-ракетних комплексів.

Всеосяжний пакет допомоги від НАТО: що передбачає

У листопаді 2023 року Столтенберг зазначав, що перетворення Всеосяжного пакету допомоги НАТО на багаторічну програму сприяння покликане допомогти Україні «перейти від обладнання радянської доби до обладнання та стандартів НАТО та забезпечити повну оперативну сумісність українських збройних сил з нашими». Це комплексне питання, адже насамперед стосується не просто військової допомоги у вигляді військових пакетів допомоги, яку нам надають країни-члени НАТО, наголошує Мусієнко.

«Всеосяжний пакет допомоги спрямований на те, щоб допомогти Україні виробляти, ремонтувати та вдосконалювати зброю натівського зразка на власних підприємствах, — зауважує експерт. — На цьому тлі якраз НАТО сприятиме покращенню сертифікації та стандартизації на виробництві, аби дати можливості для безпосереднього виробництва зброї. Мова йде насамперед про устаткування, елементи виробництва та необхідну техніку. А також про методологічне сприяння і консультування в тому, як краще це реалізувати».

Наближення до НАТО: які реформи впровадить Київ

На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, поки вступ України в НАТО залишається довгостроковим політичним питанням. Оскільки триває активна фаза війни з Росією, Альянс не готовий прийняти Україну. Втім, Київ продовжує виконувати рекомендації військово-політичного блоку та впроваджувати реформи в політичній та економічній площині, а також у секторі безпеки та оборони. Відтак у листопаді 2023 року на останньому засіданні Ради Україна-НАТО була представлена адаптована Річна національна програма на 2024 рік для продовження демократичних реформ та реформ сектору безпеки та оборони.

У проєкті програми передбачено п’ять базових розділів — серед них питання політичні та економічні, оборонні та військові, ресурсні та правові, а також питання безпеки. Подібні реформи передбачалися для кожної держави, яка проходила свій шлях до членства в НАТО, зазначають експерти у розмові з Забороною.

В Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції також назвали ключові напрями, на яких будуть зосереджувати зусилля для наближення до стандартів НАТО у сфері безпеки та оборони:

• ефективний демократичний цивільний контроль над силами безпеки та оборони;
• забезпечення доброчесності, прозорості, підзвітності у секторі безпеки та оборони;
• трансформація оборонної політики та планування;
• модернізація систем управління та контролю;
• удосконалення системи стратегічних комунікацій;
• цифрова трансформація, кібербезпека, інформаційна безпека та обмін інформацією;
• трансформація оборонної промисловості та впровадження сучасних технологій;
• управління ресурсами;
• розширення можливостей у сфері реабілітації та реінтеграції ветеранів/ветеранок війни.

Зміни у секторі безпеки та оборони у 2024 році в Україні

З огляду на реформи сектору безпеки та оборони, на думку військових аналітиків, Київ насамперед зосередиться на кількох ключових питаннях: підвищення цивільного і громадського контролю за сектором оборони та безпеки, нарощування власного виробництва зброї за стандартизацією НАТО, удосконалення системи управління і командування сектором оборони та безпеки і збройними силами.

«Є окремий закон, який включає нагляд за діяльністю сектора безпеки, куди входять Збройні сили України, Міністерство оборони, Служба безпеки України та правоохоронні органи. І він здійснюється на кількох рівнях. Наприклад, це парламентський контроль, це контроль на рівні уряду та громадських організацій. Тобто це такий нагляд всередині структури, — стверджує директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. — Владі ще потрібно працювати над законом “Про Службу безпеки України”, адже він не відповідає вимогам НАТО. Але процес реформування СБУ було припинено у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ». 

На думку Олександра Мусієнка, також серед основних критеріїв є вдосконалення Закону України «Про національну безпеку» та усунення корупційних ризиків, які можуть виникнути під час закупівель чи прийняття на озброєння нових видів військової техніки.

Також передбачається покращення системи логістики за стандартами НАТО, запровадження шляхом адаптації та цифровізації системи «logistic fast», зокрема впровадження програмного забезпечення, яке використовується в країнах блоку. Однак головним питанням для України залишається нарощування потужностей оборонно-промислового комплексу та виготовлення озброєння з урахуванням західної стандартизації та взаємосумісності з країнами-членами блоку.

«Наразі є взаємодія з французькими компаніями, які працюють у галузі штучного інтелекту, для покращення систем наведення і роботи снарядів до самохідної артилерії CAESAR, яку використовують українські сили. Є низка французьких компаній, які планують зайти на український ринок вже цієї весни, — зазначає Мусієнко. — Один з найамбітніших проєктів — прихід німецької компанії Rheinmetall AG, яка планує виробляти на території України бронемашини різних типів. Поки що вони зосереджуються на ремонті та обслуговуванні, але планують виробництво, і вони під це отримали гарантії від уряду Німеччини. Ще у нас в планах реалізація проєктів з виробництва бронемашин CV90 зі Швецією».