Хто фінансує Заборону: українське медіа розширило ком’юніті партнерів

• Незалежне видання з початком великої війни посилило кілька напрямків.
• Сайт zaborona.com був відкритий в мережі 23 лютого 2018 року.
• За цей час видання розгорнуло велику мережу партнерів, патронів та донорів.

У 2022 році українське незалежне медіа Заборона розширило аудиторію і стало більш впізнаваним на території Європейського Союзу та у Північній Америці. Це призвело до інтересу міжнародних донорів, який проявився зокрема і в фінансовій площині.

Розповідаємо про партнерів у 2023 році та розширення впливу видання.

Донори Заборони

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року змінило Заборону, як і кожну українську компанію, читачів, членів команди та усю країну. Завдяки стратегічній сесії у січні і підготовці до великої війни, Забороні вдалося швидко акумулювати ресурси після шоку, створити Фонд 2402 для підтримки та убезпечення колег з інших видань, та згодом — посилити редакцію та напрямки роботи.

«Через кілька днів після початку [повномастшабного вторгнення] ми назавжди закрили російськомовну версію сайту. Ми ще до нападу планували це зробити, але строки мали бути іншими, адже ми хотіли зробити все екологічно. 24 лютого і подальші щохвилинні трагедії для нас, як українського медіа, стали червоною лінію, за якою ми залишили російську мову. А нещодавна Роскомнадзор заборонив Заборону — за один з перших воєнних матеріалів, про коктейлі Молотова, “бандеросмузі”. Отже ми все правильно робимо», — пояснив продюсер, СЕО Заборони Роман Степанович.

Журналісти з редакції Заборони та знімальна команда, яка раніше знімала крафтові проєкти типу Підпалюй, відправилися на фронтлайн. Репортажі з найгарячіших точок; інтерв’ю з людьми, що роблять майбутнє; історії людей, які пережили окупацію та втратили близьких — все це дозволило читачам, в тому числі за кордоном, побачити, що насправді переживають українці.

В 2022 році Заборона отримала кілька нагород від поважних організацій: за підняття тем, які не на часі (про права людей, наприклад), та за об’єктивне висвітлення війни Росії проти України. Так, зокрема у жовтні редакція була нагороджена престижною премією Free Media Awards.

«Звісно, ми працюємо не заради премій, але нагородження говорить про те, що люди бачать нас, наші історії; людей, про яких ми розповідаємо, про їхні болі та надію. Це не очевидний ефект журналістики, але це змінює світ. І світ розуміє, як важливо підтримувати і країну, і українців, і незалежну журналістику. Як результат, в нас побільшало друзів», — зазначає головна редакторка Заборони Катерина Сергацкова.

Серед постійних партнерів Заборони у 2023 році:

• People in need (Чеська республіка);
• National Endowment for Democracy (США);
• Prague Civil Society Stiftung (Чеська республіка);
• taz Panter Stiftung (Німеччина);
• Open Society Foundation (США);
• Fritt Ord Foundation (Норвегія);
• Justice for Journalists (Великобританія);
• Free Press Eastern Europe (Чеська республіка);
• Free Press Unlimited (Нідерланди);
• Лабораторія журналістики суспільного інтересу спільно з фондом European Centre for Press and Media Freedom (Україна);
• ІСАР Єднання (Україна).

Також Заборона має підтримку читачів через Patreon.

Російський колоніалізм: нативні проєкти

В 2022 році редакція посилила відділ відео та розширила ком’юніті спільних проєктів. Гуртування мало зміцнити комунікаційні канали, які б достукалися до більшої аудиторії.

«Традиційні для Заборони інструменти — відео, комікси, картки, формат сторіз, фотографія, візуалізація текстів — виявилися не просто улюбленими для наших читачів, а й необхідними для тих, хто вперше натрапив на Заборону. Виявилося, що багато людей потребують саме такої мови. І не тільки в Україні, а й англомовний світ. Штати, Велика Британія — для них джерелами є західні медіа, які дуже часто не відчувають нюанси, бо багато чого не розуміють про Україну. Для багатьох насправді дуже цінно, що ми можемо зсередини розповісти про те, що у нас відбувається. Наші англомовні читачі, які підтримують нас на Патреоні, точно знають, що в Забороні працюють люди, які не стануть прикривати правду якоюсь містечковою пропагандою та приховувати факти. Ми чесно і відкрито говоримо про те, як справи. За це нас і цінують», — каже Катерина Сергацкова.

Один зі спільних проєктів, який реалізує Заборона разом з партнерами, — ВоляХаб. Це мережа про російський колоніалізм — історію, яку вже давно окремі люди вивчають, але це завжди було досить маргінальним рухом, адже РФ довгий час успішно приховувала свою колоніальність, прикриваючись СРСР (хоча по факту Союз і був імперією).

«Тема колоніалізму в цілому в англомовному співтоваристві набагато популярніша: більше обговорень, досліджень, знань. Ми ж хочемо винести на загальне обговорення тему саме російського колоніалізму через свідчення його безпосередніх жертв. Тож мета ВоляХаб — створити національні ком’юніті у Східній Європі. Ми хочемо розбудити людей із цих країн, зокрема в Україні, мотивувати вивчати свою колоніальну історію і історію інших країн і республік, що були колонізовані, в тому числі і всередині Росії. Ми хочемо активізувати цей рух. Такі рефлексії можуть призвести до великих змін, — підкреслює головна редакторка Заборони Катерина Сергацкова.

Раніше Заборона розповідала про Консультаційну Раду Фонду 2402, до якої увійшли медійники-міжнародники.