«Студентам потрібно
вчитися не боятися»

Три історії про те, як молоді активісти чинять опір системі освіти
«СТУДЕНТАМ ПОТРІБНО
ВЧИТИСЯ НЕ БОЯТИСЯ»
Три історії про те, як молоді активісти чинять опір системі освіти
Підписуйтесь на наш Телеграм-канал:
оперативно і коротко про важливе.
Оприлюднено: 31 сiчня 2019
Автор: Ярослава Вольвач
Фото: Андрiй Бойко
Верстка: Наталя Самсонова
Історія, яка сталася в Національній академії образотворчого мистецтва між викладачем Володимиром Харченком і студентом Спартаком Хачановим (Заборона детально писала про це), вразила киян і вкотре показала, наскільки далекі деякі виші від сучасних освітніх правил і трендів.

Журналістка Яся Вольвач спеціально для Заборони поговорила з київськими студентами, які борються із системою освіти всередині своїх вишив, і як керівництво університетів за це на них тисне.

Матеріал зроблено за підтримки міжнародної організації Freedom House.
Олексій Ярильченко, КПІ
Студенти Київського політехнічного інституту досить тривалий час підозрювали керівництво вишу в корупції. Частина з них після закінчення навчання зорганізувалися в громадську організацію Studwatch (лозунг: «Кооперація. Захист. Зміни»), яка фокусується на викритті корупції у вишах.

«Ми були присутніми на комісіях студради, і з нами спілкувалися співробітники КПІ, які розповідали, наприклад, що проректор Петро Ковальов не дає нормальним фірмам контракти на закупівлю меблів, – розповідає співзасновник Studwatch Олексій Ярильченко. – Ми систематично бачили неякісно зроблений ремонт. Були такі випадки, коли закривали на ремонт санвузол, і, згідно з документами, він мав тривати 3 місяці, а тривав сім. Відкривають після ремонту – а там нічого не змінилося. Зрозуміло було, що щось іде не так».
«Студентська профспілка існує тільки для того, щоб адміністрація могла сказати: студенти нас підтримують»
Однак студентська профспілка не порушувала питань щодо вірогідної корупції в КПІ, бо, за словами Ярильченка, безпосередньо залежить від адміністрації.

«Студентська профспілка існує тільки для того, щоб адміністрація могла сказати: студенти нас підтримують. Хто ці студенти? Профспілка», – говорить Ярильченко.

Очолює студентську профспілку в КПІ Андрій Гаврушкевич – 40-річний викладач, співробітник політеху, який отримує зарплату й живе в гуртожитку.
«Гаврушкевич не поводиться як незалежний [член профкому], – вважає співзасновник Studwatch. – За це йому вдячні».

У жовтні 2018 року Олексій Ярильченко з журналістами й колегами зі Studwatch провели розслідування корупції і розкрадань в університеті.

У першій частині розслідування вони розповіли, що в проректора з адміністративно-господарської роботи КПІ Петра Ковальова був конфлікт інтересів із фірмами, у яких виш замовляв послуги будівельних робіт на мільйони гривень. Виявилося, що однією з таких фірм володіє брат Ковальова, а в іншій бухгалтером була його дружина.

Друга частина розслідування стосувалася безпосередньо ректора КПІ Михайла Згуровського. З'ясувалося, що він із сином Олександром упродовж 2016-2017 років продали землю в Каліфорнії на понад 2 млн доларів. А зараз Олександр активно займається разом із почесним консулом України в Чорногорії Предрагом Міловичем (з 2017 року він – почесний доктор КПІ) будівельним бізнесом у цій країні. У декларації ректор нічого з цього не зазначив. Те ж саме – з його дружиною. За даними журналістів, Тетяна Померанцева є громадянкою США. У декларації зазначається, що вона володіє будинком у США площею 150 квадратних метрів, вартість якого Померанцева вказувати відмовилась.
Мітинг студентів КПІ
Після розголосу проректор отримав догану, а ректор звернувся до Державної аудиторської служби й уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в університеті з проханнями все перевірити.

Але цей результат студентів не задовольнив, і вже 25 жовтня вони вийшли на акцію протесту.
Передусім, каже Ярильченко, студенти вимагали відставки проректора університету Петра Ковальова через розкрадання коштів на тендерах. Також вони вимагали від ректора самоусунутися на час проведення розслідування правоохоронними органами. Але на протест вийшли також і з вимогами покращити умови проживання в студентських гуртожитках і якість навчання – проблем у КПІ назбиралося багато.
«У лабораторних приміщеннях взимку може бути 7 градусів тепла»
«Ремонти були в замороженому стані, – говорить Ярильченко. – Є величезна проблема з опаленням. У лабораторних приміщеннях взимку може бути 7 градусів тепла».

Минулого року студенти навіть розпочали флешмоб: приносили термометри в приміщення, де вони навчаються, фіксували результат і викладали фото в соцмережі. Середня температура, каже Ярильченко, була 12 градусів тепла.

Після публікації розслідування й акції протесту ректор КПІ Михайло Згуровський нібито відсторонив проектора Петра Ковальова від роботи. Принаймні про це повідомляється на сайті університету. Ярильченко ж заявляє, що це неправда, і що, згідно з документами, проректор на лікарняному.

Що ж до ректора Згуровського, то він зараз продовжує очолювати виш. Хоча в листопаді минулого року Національне агентство з питань запобігання корупції почало повну перевірку його декларацій за 2016 і 2017 роки. Але результатів поки немає.
У січні 2019 року активісти Studwatch заявили, що wi-fi і особистий комп'ютер одного із засновників руху Івана Ніколенка намагався зламати активіст профкому КПІ, хакер Ілля Варжанський, якого в організації називають «проадміністративним», тобто – провладним. Варжанського затримала поліція. У нього вилучили пістолет, ноутбук і комп'ютер Raspberry Pi. На хакера відкрили справу за ст. 361 – несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів. Слідство триває.
Олександр Соколенко,
Національний медичний університет ім. Богомольця
Студент 6-го курсу НМУ ім. Богомольця Олександр Соколенко говорить, що студентський активізм у виші зник як системне явище.

«Вже чотири роки адміністрація фактично призначає голову студентського парламенту, – розповідає він. – На останніх виборах, за Катерини Амосової, був тільки один кандидат. Вони створили статут, який порушує закон про вищу освіту в Україні. Бо в законі сказано, що кожен студент може обиратися на керівні посади в студентському самоврядуванні. Вони зробили правило, що людина має бути рік у студентському парламенті і мати певний середній бал. Це обмежило коло тих, хто може подаватися. Умовно, вони це зробили тільки для «своїх».

Амосова очолила виш у 2014 році, упродовж 2018-2019 років її тричі звільняли з посади.

Уперше це сталося в лютому 2018 року. Тоді студенти-стоматологи третього курсу мали складати обов'язковий іспит «КРОК-1».

На екзамен прийшли приблизно 200 студентів, але іспит так і не відбувся. У його зриві Міністерство охорони здоров'я та медуніверситет звинуватили одне одного. Конфлікт відбувався на тлі критики на адресу в.о. міністерки охорони здоров'я Уляни Супрун. (Заборона писала про це).

Пізніше в міністерстві заявили про відсторонення Амосової з посади ректорки університету.
Частина студентів та викладацького колективу одразу оголосили безстроковий страйк на знак незгоди з рішенням Міністерства охорони здоров'я. На дверях закритих навчальних корпусів повісили ланцюги й замки.

Декотрі зі студентів вийшли на брифінг, де заявили, що не згодні зі страйком і назвали його «саботажем навчального процесу». Серед них був і Олександр Соколенко.
Страйк НМУ імені О.О.Богомольця
У розмові з Забороною він пояснив, що страйк підтримали ті студенти, які отримували «винагороду» від адміністрації вишу.

«Щоб ухвалити рішення про підтримку страйку, має зібратися конференція студентів, – розповідає Соколенко. – Вони її не зібрали, підписали від себе».

Зрештою, страйк тривав недовго – 28 лютого університетський «страйкком» заявив про його завершення.

Щоразу, звільняючи Амосову, міністерство призначало в університет нових виконувачів обов'язків ректора. Загалом, від початку 2018 року їх було троє – Михайло Захараш, Юрій Кучин та Олександр Науменко. Двоє з них приходили на роботу в супроводі поліції, оскільки під університетом проходили нечисленні акції протесту проти їхнього призначення.
«Більшості студентів байдуже. Усі хочуть спокійно вчитися»
Паралельно в університеті працював самозваний виконувач обов'язків керівника Ярослав Цехмістер, який видавав свої накази.

Олександр каже: протестували проти нових призначень і підтримували Цехмістера ті ж люди, які в лютому підтримували страйк проти рішення міністерства.

Зараз, каже Соколенко, ця «місцева адміністрація» пішла, але ідучи, захопила сервер електронного деканату з усіма оцінками.
Що ж до Амосової, то в січні 2019 року вона разом із прибічниками спробувала взяти медуніверситет «штурмом». Відео «штурму» опублікувала в себе на сторінці Уляна Супрун. Серед її оточення, каже Олесандр, тоді помітили Сергія Суровцева. У лютому 2018 року ЗМІ називали його головою студради.

«Цікаво, що Суровцев не здав КРОК-2. Його відрахували. Заднім числом його поновили на інший факультет. Він там теж не ходив на заняття, не здав заборгованості і його знов відрахували», – говорить Соколенко.

Зараз, за його словами, мало що змінилося: в університеті залишилися «кишеньковий» студентський парламент і профком, які не займаються захистом прав студентів.

«Більшості студентів байдуже. Усі хочуть спокійно вчитися, – говорить Олександр. – Для того, щоби такий рух виник у майбутньому, студентам потрібно вчитися не боятися, об'єднуватися та ділитися досвідом».
Ірина Сокур,
НПУ ім. Драгоманова
Членом наглядової ради Національного педагогічного університету ім. Драгоманова є почесний патріарх Православної церкви України Філарет. І це завжди впливало на навчальний процес, каже екс-очільниця студентської ради вишу Ірина Сокур.
Після першого семестру на магістратурі дівчина забрала документи. Каже, що через тиск із боку адміністрації вишу.

Конфлікт між нею та адміністрацію почався, коли у 2017 році Ірина виступила проти скликання студентів на молебень із нагоди Дня вчителя у Володимирському соборі. Багато хто тоді обговорював той випадок: студентів відправили на молебень замість пар, а декотрих із них привели туди майже силоміць, як на посвяту першокурсників. Деякі студенти прийшли на молебень у футболках із написом: «Мене змусили сюди прийти замість пар».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
«БОГ – АВТОР СІМ'Ї»
Репортаж з ходи на захист прав дітей і сімей
За версією Ірини Сокур, студентів зігнали на молебень спеціально напередодні виборів ректора. Вона також підкреслювала, що присутність студентів Драгоманова на молебні є традиційною – не в останню чергу через те, що Філарет є членом Наглядової ради. На противагу її словам, адміністрація вишу заявляла, що участь студентів у молебні була добровільною, а пари, які пропустили студенти, були перенесені.
«Ми програли війну. У нас не було більше фактів. На нас тиснули»
У 2017 році новина про скликання студентів на молебень набула широкого резонансу. А у 2018 році – тиша, хоча студентів так само виводили на молебень, говорить Сокур. «Тиша», за її словами, стала наслідком перетворення колись активного самоврядування на кишенькове, підвладне адміністрації.
Протест в НПУ iм. Драгоманова
«До 2017 року ми були дуже активною студрадою, – згадує Сокур. – Після Майдану в нас було покоління людей, які все це розвивали. Але потім так вийшло, що ми програли війну. У нас не було більше фактів. На нас тиснули. І в ректора більше адмінресурсу. У 2018 році був такий маленький резонанс тому, що не було сили піднімати це питання. Тобто у 2017 році в нас було дуже сильне самоврядування, ми вбачали в цьому таку собі останню краплю, після якої може щось змінитися в цьому університеті, але це зіграло з нами злий жарт. Адміністрація почала ще більше придушувати будь-які ініціативи в університеті – і студрада зникла. Нас повністю відсторонили від процесу».

Врешті Ірина написала заяву на відрахування з університету – через тиск із боку адміністрації.
«В мене був закінчений бакалаврат, і я вступила на магістратуру, на бюджет, провчилася перший семестр. Коли в мене почалася сесія, мене почали дуже жорстко валити, – говорить вона. – Я залишилася одна і просто не витримала тиску. У мене було два екзамени. На них мене завалили. Почали хейтити перед групою. Групі почали теж вставляти палиці в колеса. Я пішла, забрала документи, і все. До того вони сказали, що я «нелегітимна». Ректор призначив свою людину легітимною головою – не студради, цьому органу дали іншу назву. Коли я пішла, вони забрали приміщення в студради».

Екс-студентка вважає, що в її університеті далеко не всі студенти прагнули змін, «а ті, які прагнули, боролися з тим, що не було на часі».

«Драгоманова – дуже складний університет з погляду адміністрації, – говорить вона. – Це – стара гвардія. І поки там буде така адміністрація, цей університет не буде кращим».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НАВЧАННЯ БЕЗ СТРАХУ. Що потрібно знати про новий антибулінговий закон і булінг в школі
Якщо ви студент, ведете активну діяльність у своєму виші, і стикаєтесь з тиском з боку адміністрації, пишіть Забороні про це на [email protected]