Кіно, що змінює. Docudays UA оголосив конкурс на створення документального кіно

• Взяти участь зможуть як режисери/-ки, так і активісти/-ки та правозахисники/-ки — з них побудують творчі команди.
• Перший етап конкурсу розпочнеться вже у березні 2022 року, а прем’єра готових документальних фільмів відбудеться у 2023 році.
• Фіналістам Civil Pitch 2.0 допомагатимуть ментори з Грузії, Нідерландів і Норвегії, які вже є лауреатами Docudays UA.

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив конкурс Civil Pitch 2.0, який допоможе режисерам/-кам, правозахисникам/-цям і громадським активістам/-кам створити власне документальне кіно. Проєкт, тема якого звучить як «Кіно, що змінює», відбувається вдруге і триватиме протягом наступних двох років.

Заборона як головний інформаційний партнер конкурсу розповідає, як долучитися до проєкту та хто з міжнародних документалістів допомагатиме учасникам конкурсу.

Civil Pitch 2.0: з чого складається конкурс

Першим етапом проєкту від Docudays UA стане конкурс ідей — команда фестивалю обере з-поміж отриманих заявок дванадцять кращих. Вони візьмуть участь у воркшопі під керівництвом міжнародних фахівців і будуть представлені на пітчінгу під час 19-го фестивалю у березні 2022 року.

За результатами пітчингу оберуть чотири проєкти-переможці. Всі вони отримають по 210 000 гривень на виробництво власних короткометражних документальних фільмів. Окрім того, допомагати переможцям будуть міжнародні ментори. А прем’єра стрічок відбудеться на ювілейному, 20-му Docudays UA у 2023 році.

Конкурс від «Докудейз»: які історії шукають організатори

Тему конкурсу — «Кіно, що змінює» — організатори пояснюють так: «Щодня ми зіштовхуємося з подіями, з якими складно миритися. Через спільний та особистий досвід, колективними та індивідуальними зусиллями активіст/-ки роблять суспільні проблеми видимими та борються з ними. Ці історії надихають, допомагають зрозуміти світ навколо та солідаризуватися».

Тому насамперед організаторів цікавлять наступні теми:

• інклюзія: рівний доступ до можливостей і ресурсів, гендерна рівність та недискримінація, інклюзивний простір;
• постпандемічний світ: нові виклики правам людини, роботизація сфери зайнятості, розвиток охорони здоров’я та новітніх технологій;
• протидія корупції;
• громадський активізм: шлях до демократії.

У Docudays UA зазначають, що майбутній фільм має бути документальною історією-хронометражем від 8 до 15 хвилин. Водночас обмежень у жанрі немає: це може бути фільм-портрет або розслідування, кіноесе чи фільм, зроблений із архівних матеріалів або навіть докуфікшн.

Docudays UA 2022: як взяти участь у конкурсі

Civil Pitch 2.0 відкритий для режисерів/-ок, правозахисників/-ць і громадських активістів/-ок — як в уже сформованих командах, так і поодинці.

При цьому наявність досвіду у виробництві кіно не є головним критерієм відбору: «У першу чергу, ми будемо оцінювати потенціал ідеї фільму», — кажуть організатори.

Якщо правозахисники/-ці або громадські активісти/-ки шукають знімальну команду для створення документального фільму та готові надати інформаційну й організаційну підтримку, фестиваль допоможе з пошуком знімальної команди.

Аби взяти участь у конкурсі Civil Pitch 2.0, треба заповнити анкету — її можна знайти тут.

Прийом заявок триватиме до 18 лютого 2022 року. Детальніше про конкурс, умови участі та тонкощі подачі заявок можна прочитати у регламенті.

Міжнародні ментори: хто допомагатиме конкурсантам 

Тьюторами конкурсу-лабораторії «Civil Pitch 2.0: Кіно, що змінює» стали три режисери: Саломе Джаші (Грузія), Даніель Абма (Нідерланди) та Аудун Амундсен (Норвегія). Їхні фільми брали участь у конкурсних програмах Docudays UA різних років та отримували нагороди фестивалю.

Саломе Джаші — режисерка та продюсерка документального кіно. Її стрічку «Приборкання саду» (2021) про колишнього прем’єр-міністра Грузії, що колекціонує 100-річні дерева, демонстрували на Sundance та Berlinale Forum, а також номінували на European Film Awards. Окрім того, Джаші — засновниця двох продакшн-компаній: Sakdoc Film та Microcosmos. Обидві продюсують авторське документальне й ігрове кіно. 

Вибрана фільмографія: «Їхній гвинтокрил» (2006), «Бахмаро» (2011), «Сліпуче світло заходу» (2016), «Приборкання саду» (2021).

Даніель Абма — режисер-документаліст та викладач. Його фільми брали участь у багатьох міжнародних кінофестивалях, а сам Даніель є тьютором на воркшопах у Латвії (Baltic Sea Docs), Грузії (CineDOC Tbilisi) та Україні (Docudays UA). З 2017 року викладає в найстарішій та найбільшій кіношколі Німеччини — Бабельсберзького Кіноуніверситету імені Конрада Вольфа Університеті. З 2018 року є учасником відбіркового комітету найважливішого фестивалю документального кіно у Німеччині — DOKLeipzig. 

Вибрана фільмографія: «Після Вріцена» (2012), «Гавана-транзит» (2013), «Автобан» (2019).

Аудун Амундсен — режисер та продюсер документального кіно. Свій перший фільм він знімав 15 років у джунглях Індонезії, після чого створив продакшн-компанію GonzoDocs. Амундсен проводить воркшопи для колег за фахом на теми онлайн-продажів та промоції. Його фільми «Ньютопія» та «Насі Паданг — вірусна пригода» придбали телеканали з різних куточків світу: NHK (Японія), GoPlay (Індонезія), ARTE (Франція) та інші.

Вибрана фільмографія: «Ньютопія» (2020), «Насі Паданг — вірусна пригода» (2020).

У березні-2022 всі троє проведуть триденний тренінг для обраних учасників та учасниць конкурсу, де допоможуть розвинути ідеї проєктів, підготуватися до пітчингу та пройти всі етапи створення фільмів.

Civil Pitch: які фільми перемогли на першому конкурсі

Перший Civil Pitch проходив протягом 2018-2019 років разом із Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!» та Ґете-Інститутом. Тоді так само обрали чотири фільми-переможці:

• «Поки ви всі зі мною» Юлії Кочетової-Набожняк — це історія про терапевтичний тренінг для секс-працівниць.
• «Без статусу. Україна» Дмитра Тяжлова розповідає про громадського активіста с Росії Олексія та журналістку з Киргизстану Нурхан, які намагаються отримати статус біженця в Україні.
• Стрічка «Ти, бля, рота закрий!» Таїсії Кутузової фокусується на Сергії Чагарові, який з 15 років бореться з корупцією у своєму рідному селі Гатне під Києвом.
• А у фільмі «Колір фасаду — синій» Олексія Радинського ми бачимо нині покійного архітектора та художника Флоріана Юр’єва. Щоб урятувати свій авторський архітектурний проект — київську «Літаючу тарілку» — від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр’єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.

Раніше Заборона опублікувала шокуючі історії пологових травм, про які Марусі Педоренко в рамках 18 Мандрівного фестивалю Docudays UA розповіла словацька режисерка Майя Мартіняк.