Так от, Клементина не виглядає як ідеальна жертва ані при віддаленому, ані при найближчому знайомстві: субкультурна зовнішність, емоційна поведінка. Ми говоримо з нею в підсобці одного з викладачів, який психологічно підтримує студентку. Маленька деталь, що дає уявлення про її певну ексцентричність у повсякденному житті: під час розмови Клементина бере кулькову ручку й починає помішувати нею цукор у чашці з чаєм.

Про таких іноді говорять: її (або його) надто багато.

Коли мова заходить про засідання студпарламенту та його голову Тараса Войцицького, градус її емоційності підвищується:

– Такий лицемірний чувак! – вигукує другокурсниця, збираючи в гульку різнокольорові дреди. – Ми говоримо про насильство, а він застосовує проти мене силу! Якби не виступала – вломила б йому! Я була дуже, дуже зла. Адже всі ці люди сміялися з моїх слів. А я говорила про серйозні речі і все що говорю – правда.

«Вогнище» – неформальний традиційний захід, на якому початківці разом із викладачами відпочивають і милуються зорями після відбою на свіжому повітрі, гуртуючись довкола багаття. Для організації таких посиденьок треба отримати дозвіл завідувача практики, написавши заяву. В останній слід вказати, під наглядом якого викладача перебуватиме та чи інша група студентів.

Деві ділиться спогадами про «вогнище» на березі Дніпра під час своєї Канівської практики 2018-го року:

– Романенко, по-перше, запізнився на декілька годин, і це створювало проблеми, адже після відбою ми не маємо права перебувати поза межами гуртожитку без супроводу педагога-наглядача. Ми йому багато разів дзвонили, він кожен раз казав, що примчить за п'ять-десять хвилин. По-друге, він приїхав зі своїми друзями, які, скоріш за все, не були викладачами та студентами, тобто були сторонніми людьми. По-третє, він був дуже п'яний, від нього тхнуло перегаром… Цілий вечір Романенко вистрелював різні непристойні жартики, один з яких мені особливо запам'ятався: стемніло, холодно, і ми накрили одногрупницю покривалом. Петро Олександрович бачить це і запитує в дівчини, чого вона тремтить, та пропонує одногрупникам її зігріти. Хтось жартома питає, чому самі не зігрієте? На що Романенко відповідає: «Я не можу, бо в мене цюцюрка встане».

Клементина малює карту в своєму блокноті:

– Ось місце, де проживають студенти, зветься «Арарат», – говорить вона. – Гуртожиток для викладачів, які давно їздять до Канева, називається «Фінляндія». Відстань між цими локаціями десь орієнтовно кілометр. Ситуація: відбій, на годиннику 22:00. І тут до нас у кімнату вривається Романенко. Це ніч перед заліком, усі дівчата готуються в нічних сорочках. Викладач у дупу п'яний, ледве розмовляє. Звертається до мене, каже: «Яка ви гарна дівчина – точно здасте залік, зуб даю». Починає гратися з синтезатором моєї сусідки, аж раптом питає: «А ви знаєте, як правильно робити кунілінгус?». І починає показувати на пальцях: ну, типу, треба оце туди-сюди, знаєте, язичок, пальчики, я в цьому найбільший профі.

П'яного чоловіка вивів із приміщення черговий викладач. Обурені такою поведінкою педагога, студентки обговорили ситуацію та вирішили піти до завідувача практики. Дівчата не стали вдаватися в деталі – повідомили лише, що Романенко не дотримується субординації та дозволяє собі зайвого. Словосполучення «сексуальні домагання» не спливало під час розмови взагалі – студентки не хотіли рубати з плеча. Завідувач запропонував компроміс: постраждалі пишуть заяву на ім'я директора інституту, завідувач практики, зі свого боку, показує її Романенку й попереджає, що в разі рецидиву заява ляже на стіл директору ННЦ. Після цієї розмови Романенко виїхав із Канева.

Можна припустити, що практика-2018 була свого роду унікальною. Скажімо, з чоловіком трапився запій… Але розгортання подальших подій показало, що останні кілька років усі практики були в цьому сенсі майже однакові. Пізніше про нічні «візити» доцента Клементина почує від ровесниць та старшокурсниць. Коли розгорівся скандал, почали свідчити навіть ті, хто вже закінчив університет.

Випускник біофаку Денис погодився розповісти Забороні про випадок на Канівській практиці семирічної давнини.

– Після завершення курсу, який у мене викладав Романенко, влаштували традиційне «вогнище», на якому люди спілкуються, їдять, святкують закінчення курсу. – Денис робить невеличку паузу і продовжує: – Романенко скорочує дистанцію між собою та однією зі студенток до непристойності, намагається облапати різні частини її тіла. Дівчині це явно не подобається, і я вирішив за неї заступитися. Після цього викладач виніс на обговорення групи пропозицію відрубати мені яйця. Цитую дослівно, 2012 рік, Канівська літня практика: «Цей юнак що, на всіх дівчат права має? Може, йому яйця відрубати?».

Отримати коментар від постраждалої дівчини, яку згадує Денис, нам не вдалося. Зараз вона живе в Німеччині та відмовляється спілкуватися зі ЗМІ.

Кулуарним рішенням деканат задовольнив вимогу групи студенток – хтивого доцента було відсторонено від Канівської практики. Але було пізно – історія набула розголосу, свідчень ставало все більше й більше. І далеко не всі вони стосувалися практики. Складається враження, що викладач використовував будь-яку можливість торкнутися студенток. Наприклад, демонструючи, як правильно працювати із мікроскопом, Романенко обіймав та притулявся до дівчат.

Рух проти Романенка очолила Клементина, яка вимагала й вимагає його звільнення.

Бомба вибухнула на початку 2019-го. 24 січня на сайті «Нігіліст» була опублікована стаття Клементини Квіндт. Дівчина розповіла про систематичні домагання з боку Петра Романенка. Крім опису власних вражень від поведінки викладача за 2018 рік, вона зібрала свідчення інших студентів щодо подібних випадків, які відбулися у минулі роки.

У той же день Клементина, Ріна та їхній знайомий, студент третього курсу, прийшли до кафедри біології рослин, за якою закріплений Романенко. Студенти запропонували доцентові два варіанти: хороший і поганий. Хороший – він пише заяву за власним бажанням, ніколи більше не викладає і записує офіційне вибачення. Поганий – якщо він цього не зробить, студенти ідуть у деканат зі 40 підписами під документом з вимогою звільнити викладача. А Клементина подає позов до суду.

Захоплений зненацька, Романенко почав усе заперечувати. Від узагальнених звинувачень у харасменті дівчата перейшли до більш детального опису випадку з Марією, коли п'яний доцент торкався грудей студентки. «Хм, дійсно, – не добре вийшло. Треба було вибачитися одразу. Невже я був такий п'яний? Не добре вийшло». За словами Клементини, викладач сильно рознервувався, постійно ходив умиватися, бурмотів одні і ті ж питання та речення. Ще кілька яскравих історій, і доцент раптово визнав свою провину. Навіть падав на коліна: «Я таке робив? Нічого не пам'ятаю! Як таке взагалі можливо?».

З кожною хвилиною тримати оборону було все важче – охочих потрапити на засідання ставало більше, а прості питання журналістів та громадських активістів заганяли в глухий кут. Із появою співробітника Секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Данила Юрченка деморалізація досягла критичної точки – фаланга з технічного персоналу корпусу розвалилася, усі охочі змогли потрапити до аудиторії, у якій уже перебували понад сотню студентів.

Зрозумівши, що до чого, голова студпарламенту Тарас Войцицький перейшов до ультиматуму. З кафедри спікера він оголосив, що очолюваний ним орган не буде розглядати питання домагань, поки журналісти та інші «сторонні особи» не покинуть аудиторію.

Зі свого боку, Данило Юрченко наголосив, що має право бути присутнім на засіданні, оскільки ідеться про порушення прав людини. Проте голова студентського парламенту вважав, що присутність журналістів та інших осіб на обговоренні якимось чином «вплине на достовірність інформації».

Войцицький, під бурхливі оплески членів студпарламенту, зняв питання про сексуальні домагання з порядку денного, запропонувавши обговорення студентського коворкінгу. На якийсь момент здалося, що Войцицький «врятував ситуацію», аж тут до трибуни вийшла Клементина Квіндт.

Далі ви знаєте:

…Дівчина вчепилась у трибуну, намагаючись щось сказати. Її відтягує молодий чоловік у сірій сорочці – глава студпарламенту Тарас Войцицький. Але студентка продовжує: «Мене звати Клементина Квіднт. І я бачила, як Романенко, доцент кафедри біології рослин, домагається студенток. Я зможу підтвердити це в суді…»

Реакція залу була неоднозначна. «Зачєм ми пустили цю женщіну?» – поповзло по аудиторії. Дехто хмикав під носа: «Тупа фемка» й «Кінчена шльондра». Потіснивши дівчину з другої спроби, Войцицький оголосив про дострокове закриття зборів.

– Доброго дня, – на наше привітання ніхто не реагує. – Вас турбує журналіст…

Абонент завершив розмову. Ми встигли лише почути, що по той бік лунала якась сумна гітарна мелодія.

Цілком можливо, що в специфічній системі координат, у якій живе Петро Романенко, дійсно, «нічого такого не було». І людина не зовсім усвідомлює, звідки виник скандал, адже 15 років усе було «нормально». Практика як практика.

Якщо наше припущення правильне, то скандал є дуже суспільно корисним. Ця історія нагадує і викладачам, і студентам про певні стандарти поведінки, гідність і загальнолюдські права.

11 січня 2019 року в Україні набрали чинності зміни до Кримінального кодексу щодо зґвалтування і сексуального насильства, у рамках реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству над жінками та домашньому насильству.

Як зазначається в 153 статті КК, навіть без «проникнення в тіло» людину тепер можна звинуватити в «сексуальному насильстві» – будь-яких діях сексуального характеру, які не пов'язані зі статевим актом, але відбулися без згоди партнера.

Заступник директора Інституту біології і медицини Тарас Компанець розповів Kyiv Post, що керівництво навчального закладу вже відреагувало на ці законодавчі зміни. «Ми плануємо розробити рекомендації для всіх викладачів, як поводитися зі студентами у зв'язку з новим законом, – каже він. – Те, що раніше вважалося нормальною поведінкою, сьогодні може бути витлумачено зовсім інакше»,

Компанець заявив, що скандал із Романенком вдарив по репутації закладу, але це – урок на майбутнє. Інститут планує включити спеціальний курс із питань харасменту в програму для першокурсників.