Коронавірус змінює геополітичні розклади у світі. Демократію може замінити авторитаризм, а за лідерство борються Китай і Росія
Одинадцятого березня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила епідемію коронавірусу пандемією. З того часу понад три мільярди людей перебувають на карантині. Міжнародний валютний фонд оголосив, що у світі почалася нова економічна криза, через пандемію перенесли Олімпійські ігри, Євробачення, Каннський фестиваль та Євро 2020. Змінюється й геополітичний розклад сил: кризу планують використати у власних інтересах Китай та Росія, які ведуть проавторитарну пропаганду. Автор Заборони Самуїл Проскуряков розповідає, як держави намагаються змінити геополітичну конфігурацію за допомогою пандемії.
Епідемія COVID-19 почалася в Китаї ще в грудні 2019 року. Спочатку китайська влада приховувала інформацію про хворобу, за це Пекін жорстко критикували західні ЗМІ. Уже в січні влада КНР ввела суворі карантинні заходи – спершу в Ухані, де спалахнув вірус, а потім і в інших регіонах. За мешканцями слідкували за допомогою інструментів «великих даних», штучного інтелекту та новітніх технологій. Зокрема, поліція Уханю використовувала дрони, які підлітали до груп людей та вимагали розійтися по домівках чи одягти маски.
На початку лютого в Китаї щодня реєстрували від двох до чотирьох тисяч нових випадків захворювання. Зараз китайська влада каже, що від 19 березня не зафіксовано жодного випадку передачі інфекції всередині країни. У провінції Хубей закрили всі тимчасові госпіталі для інфікованих, місто Ухань відвідав голова КНР Сі Цзіньпін, якого зустріли вигуками: «Китай переміг!», «Хубей переміг!», «Ухань переміг!». Усі нові випадки хвороби пов’язані з людьми, які повернулися в Китай з інших країн. Тепер влада Китаю починає інформаційну війну за те, щоби коронавірус не називали «китайським вірусом», а КНР не вважали батьківщиною епідемії.
Свобода в обмін на безпеку
Відколи Пекіну вдалося приборкати епідемію, китайська пропаганда просуває тезу, що ліберальні демократії не здатні впоратися із такими складними завданнями, як пандемія, каже Забороні аналітик «Українського Інституту Майбутнього» Ілля Куса. «Китай уже давно намагається спростувати популярне на Заході твердження, що без демократії неможливі економічне зростання і стійкість до глобальних викликів. Як альтернативу ліберальній демократії КНР пропонує свою модель», – пояснює експерт. Голова КНР Сі Цзіньпін стверджує, що система державного управління КНР здатна впоратися з будь-якими викликами. А підконтрольні китайській владі ЗМІ намагаються довести, що існують прості ліки проти коронавірусу – авторитаризм. «Китай може об’єднати воєдино уяву і сміливість, необхідні для боротьби з вірусом, у той час як США зазнає труднощів», – пише китайська щоденна газета The People’s Daily, головний ідеологічний рупор Компартії КНР у світі.
Система стеження за людьми, яку створив Китай, дійсно допомогла контролювати розповсюдження хвороби. Камери з функцією розпізнавання облич і номерних знаків виявляли хворих і тих, хто з ними контактував. Влада може відключати або обмежувати інтернет, блокувати канали та супутниковий зв’язок – це дозволило приборкати паніку. А автоматизовані системи документації, сплати податків і доставки їжі компенсували негативні наслідки від ізоляції в умовах карантину.
«Ситуація зараз нагадує Холодну війну, але тепер успішна не та країна, у якій більше ядерних боєголовок, – додає Куса. – Головний критерій – гнучкість і адаптивність системи держуправління, інновації та технології, що дозволяють ефективніше керувати суспільством та економікою. Завдяки пандемії китайський цифровий концтабір приваблює тих, хто переймається, передусім, за свою безпеку».
Стабілізувавши ситуацію в себе в країні, Пекін тепер намагається розширити ідею про свою «успішну» боротьбу з коронавірусом. Влада КНР зараз пропонує іншим країнам, які потерпають від вірусу, фінансову, гуманітарну, консультаційну та економічну допомогу. Пекін уже виділив 20 мільйонів доларів ВООЗ на потреби охорони здоров’я в бідних країнах, а 12 березня відправив до Італії літак із 31 тонною масок, респіраторів та командою медиків.
Боротьба між Китаєм та США
З 2018 року між Китаєм та США триває торгова війна. Президент Дональд Трамп ще у своїй передвиборчій кампанії стверджував, що китайський уряд «ґвалтує нашу країну», порушуючи правила й норми міжнародної торгівлі, а також краде іноземні технології. У 2018 році США ввели підвищені мита на китайські товари на сотні мільярдів доларів, що сповільнило китайську економіку. КНР відповіла підвищенням мит на американські товари. Американські експерти пишуть, що пандемія коронавірусу – не просто стихійне лихо, але й новий виток конфронтації між Китаєм та США.
Американська система охорони здоров’я не була готова до пандемії. Адміністрація Трампа послідовно урізала фінансування цієї сфери. Окрім цього, журналісти критикували президента за запізнілу реакцію – він відмовився визнати серйозність ситуації на ранній стадії, коли спалаху коронавірусу по всій країні ще можна було запобігти. Тому зараз США змагаються за право бути першими, хто винайде вакцину проти вірусу, говорить Ілля Куса. Успіх не тільки підтвердить науково-технологічне домінування США у світі, а й доведе, що модель ліберальної демократії життєздатна та ефективна.
16 березня в американському Сіетлі почався перший етап клінічних випробувань на безпеку вакцини проти коронавірусу. Проте 18 березня допуск до клінічних досліджень отримала й китайська вакцина. Якщо Китаю вдасться перемогти коронавірус швидше, ніж демократичним державам, той факт, що він несе відповідальність за спалах і розповсюдження епідемії, втратить значення. Натомість авторитарні та популістські партії країн Заходу отримають нових прихильників, наголошує Ілля Куса.
Коронавірус як шанс для Росії
22 березня Російська Федерація відправила до Італії засоби захисту, мобільні комплекси для аерозольної дезінфекції транспорту й території, а також бригади фахівців для боротьби із коронавірусом. Італія вважається однією з найбільш дружніх до Кремля країн Євросоюзу. У червні 2018 року до влади в Італії прийшов уряд Джузеппе Конте, сформований популістськими партіями «П’ять зірок» та «Ліга Півночі». Обидві партії, попри ідеологічні відмінності, об’єднують євроскептицизм та бажання налагодити стосунки з Москвою, яку вони вважають «потенційною партнеркою для ЄС та НАТО». Саме депутат від партії «Ліга Півночі» Паоло Грімольді звернувся по допомогу до Росії, яка швидко відгукнулася на заклик. Водночас італійська газета La Stampa писала, що 80% російського постачання до Італії для боротьби із коронавірусною інфекцією «абсолютно даремні або малокорисні» для країни.
Допомога Росії непокоїть Євросоюз – там вважають, що так Росія хоче домогтися зняття санкцій через анексію Криму та війну на Донбасі. Тим паче, Італія давно виступає за скасування санкцій. Уже через три дні після надання допомоги Італії на екстреному саміті «Великої двадцятки» Владімір Путін запропонував відмовитися від торгових воєн і міжнародних санкцій «для взаємного постачання медикаментів, продовольства, обладнання та технологій».
У лютому Держдепартамент США повідомив, що пов’язані з Росією акаунти в соцмережах розповідають, що коронавірус – біологічна зброя, створена ЦРУ, за допомогою якої США намагаються вести економічну війну з Китаєм і «просувати антикитайські ідеї». Зі свого боку Євросоюз звинуватив Москву в тому, що вона поширює в інтернеті фейкові новини англійською, іспанською, італійською, німецькою та французькою мовами.
Скрутні часи для ЄС
Коронавірус став серйозним випробуванням для європейської солідарності. Чехи перехопили вантажі з масками, медпрепаратами та засобами захисту, що призначалися сусіднім державам. Польща заблокувала можливість транзитної евакуації латишів через свою територію, а Угорщина дозволила румунам повернутися на батьківщину через свою територію лише після тривалих умовлянь. Німеччина і Франція заборонили експорт засобів індивідуального захисту в інші країни ЄС, при тому що найбільш постраждалою європейською країною вже була Італія. Згодом ці обмеження зняли, але подібні дії призвели до росту євроскептицизму. «Іспанія та Італія, населення й економіка яких знекровлені вірусом, глибоко розчаровані [діями ЄС]. Італія вже була однією з найбільш євроскептичних країн-членів ЄС до появи COVID-19», – пише ВВС. Науковий співробітник американського лібертаріанського Інституту Катона Даг Бандоу зазначає, що на тлі коронавірусу позиції євроскептиків в Італії посиляться ще більше. Однак замість того, щоби зробити висновки після такої критики, європейці вибрали ізоляцію й поставили на перше місце свої національні інтереси.
На думку Іллі Куси, серед держав ЄС пандемія викличе ще більший попит на сильних, впевнених у собі політичних лідерів, особливо, якщо старі не впораються з викликами. Це автоматично дає шанс на прихід до влади різних радикалів і авантюристів, як це було під час міграційної кризи 2014-2015 років. «Європейської солідарності не існує, – сказав президент Сербії Александар Вучич у виступі на національному телебаченні, оголошуючи у своїй країні надзвичайний стан. – Це була казка на папері. Я вірю в мого брата та друга Сі Цзіньпіна, і я вірю в китайську допомогу».
«Пандемія коронавірусу і глобальна економічна криза демонструють процеси, які ми спостерігали ось уже ціле десятиліття, – підсумовує Ілля Куса. – Стара світова система, її міжнародні інститути і правила гри, морально-етичний кодекс, баланс сил і регіональні альянси – усе, що народилося з попелу Другої світової війни, вмирає. На місці старого має з’явитися щось нове. Але перед тим світ повинен пройти фазу переходу, що характеризується боротьбою за «місце під сонцем».
