Країни ООН хочуть повністю відмовитися від нафти і вугілля: чому це малоймовірно

• COP — це щорічний кліматичний саміт ООН, який є головним органом прийняття рішень щодо Рамкової конвенції про зміну клімату.
• На COP28 в Обʼєднаних Арабських Еміратах країни ухвалили рішення звести до 0 викиди вуглекислого газу в атмосферу до 2050 року.
• Водночас султан ОАЕ та голова саміту Султан аль-Джабер вкладе у збільшення видобутку нафти $150 мільярдів

Через інтереси великих гравців, країнам довелось викреслити кілька пунктів перед підписанням угоди. Серед найвагоміших поступок — прибрали умову про відмову від вугільних електростанцій. Також існують побоювання що не всі виконуватимуть зобов’язання, оскільки навіть країни з відносно чистою репутацією вже ігнорували кліматичні домовленості.

Заборона розповідає про результати саміту COP28.

Саміт COP28 2023: про що домовилися учасники

Країни ООН на кліматичному саміті СОР28 13 грудня 2023 року досягли угоди щодо поступової відмови від викопного палива. 197 учасників зустрічі домовились, що до 2030 року світ збільшить утричі використання відновлювальних джерел енергії. А до 2050 року держави-учасниці саміту мають припинити викидати вуглекислий газ в атмосферу взагалі (ймовірно, йдеться про спалення викопного палива), пише The New York Times.

Минулі кліматичні угоди ООН ухилялись від прямого згадування поняття «викопне паливо», попри те, що саме спалювання нафти, газу та вугілля — головний чинник глобального потепління. 

Тепер протягом наступних двох років кожна країна має подати офіційний план щодо того, як вона обмежуватиме викиди до 2035 року.

«Це не перехід, який відбудеться за один день. Цілі економіки та суспільства залежать від викопного палива. Воно не зникне лише тому, що ми тут прийняли рішення. Але угода посилає сильний політичний сигнал про те, що це шлях», — заявила міністр екології Колумбії Сусана Мухамад.

Кліматичний саміт COP проходить щороку і є головним органом прийняття рішень щодо Рамкової конвенції про зміну клімату. Так у 2015 році саме на COP21 було ухвалено «Паризьку угоду», яка постановила утримання глобальної температури на межі до 1.5°C вище доіндустріального рівня.

Цьогорічний саміт пройшов на фоні того, що 2023 рік стане офіційно найспекотнішим в історії. Глобальна температура буде вищою за доіндустріальну на 1.4°C, це максимально близько до межі в 1.5°C, за якою людям та екосистемам буде важко адаптуватися. Кожен місяць, починаючи з червня, був найспекотнішим за всю історію спостережень, а у листопаді два дні температура була більшою за доіндустріальний рівень на 2 градуси.

ОАЕ, Велика Британія та інші: як країни ігнорують кліматичні резолюції

Угода не є юридично обов’язковою, тож не може змусити країни відмовитись від викопного палива — фактично це така собі рекомендаційна домовленість.

У конфлікті інтересів уже звинуватили офіційного представника ОАЕ та голову СОР28 султана аль-Джабера, який керує Національною нафтовою компанією Абу-Дабі. Він планує інвестувати $150 млрд у збільшення видобутку нафти у наступні 5 років. Він же після підписання угоди заявив, що відхід від викопного палива неминучий.

Країни-підписанти також пішли на поступки в деяких пунктах угоди. Так, Китай та Індія не збираються відмовлятись від вугільних електростанцій. Обидві держави заразом будують нові потужні заводи, щоб задовольнити зростаючий попит. Тож в результаті з їх же подачі також було виключено пункт про припинення будівництва нових вугільних станцій.

А от Велика Британія проігнорувала одну з минулих кліматичних угод стосовно вугілля. У 2021 році у Глазго країни домовились про поступову відмову від електростанцій на цьому паливі. Вже через рік країна схвалила будівництво нової вугільної ТЕС. 

Світові лідери також критикували США, Європу та Японію, за те, що ті не надають підтримки у відмові від брудних джерел енергії бідним країнам. Нова угода каже про важливість фінансування, але розв’язання цього питання перенесли на наступний рік.

«Текст закликає до переходу від викопного палива в це критичне десятиліття, але цей перехід не фінансується і не є справедливим стосовно країн Африки. Нам все ще не вистачає фінансування, щоб допомогти країнам, що розвиваються, у декарбонізації. Доводиться покладатися більше на багатих виробників викопного палива», — сказав директор екологічної групи Power Shift Africa Мохамед Адоу.

Раніше Заборона розповідала про новий порядок у ЄС, щодо викидів вуглецю: новий податок на судноплавство спричинить зростання цін на товари.