Читаєте зараз
Китай проігнорував Україну в Давосі: політолог пояснив, наскільки це важливо

Китай проігнорував Україну в Давосі: політолог пояснив, наскільки це важливо

Ilona Kivva
Автор:
  • У швейцарському Давосі, де проходить Всесвітній економічний форум, Україна зібрала представників понад 80 країн світу для обговорення української формули миру.
  • Попри те, що Китай офіційно отримав запрошення на захід, представники Пекіну проігнорували зустріч.
  • Долучення Китаю до обговорення мирних ініціатив є дуже важливим. Однак КНР не поспішає займати чийсь бік і на це є декілька причин.

Пекін може розглядати російсько-українську війну через призму свого конфлікту з Тайванем. Тобто держава, найімовірніше, не хоче вступати в союз з країнами, які в майбутньому можуть стати головними союзницями Тайбея. 

Заборона розповідає про інтереси Китаю та їх вплив на війну в Україні.

Формула миру: чому на обговоренні не було КНР

Однією з найпопулярніших тем Всесвітнього економічного форуму в Давосі стало обговорення п’яти останніх пунктів української формули миру.

Для цього зібралися радники з питань національної безпеки та зовнішньої політики понад 80 країн світу, але представника Китаю серед них не було. Взагалі з чотирьох раундів переговорів щодо формули миру делегат від КНР був присутній лише на другому, який відбувався в серпні 2023 року в Джидді.

Давос був обраним для четвертого раунду переговорів зокрема і через те, що там проходить Всесвітній економічний форум, на якому присутня китайська делегація. Та попри те, на зустрічі представники Китаю не з’явилися. Пекін може стати дуже впливовим союзником України у війні проти Росії, і в цьому напрямку працюють не лише українські дипломати, а й наші американські та європейські союзники. Та залучити КНР до української формули миру є непростим завданням, і на це є декілька причин, каже політолог Микола Давидюк.

Читати більше новин в Telegram

«Хоча й видно, що Пекін підтримує Москву не так, як їй того хочеться, КНР точно не хоче боротися проти РФ та допомагати тим, хто може бути її конкурентами в питанні Тайваню. Тому з Китаєм трохи складніше, ніж з країнами Глобального Півдня. В нього більше ввідних: по-перше — Тайвань, по-друге — конкуренція зі США за глобальне лідерство у світі. Тому вони не поспішають займати сторону», — пояснює експерт.

Річ у тім, що Пекін розглядає російсько-українську війну через призму свого конфлікту з Тайванем. Тобто держава, найімовірніше, не хоче вступати в союз з країнами, які в майбутньому можуть стати головними союзницями Тайбея. Попри це надія на допомогу Китаю в майбутньому є, вважає експерт.

Тайвань і Китай: суть конфлікту

Китайська Республіка вперше потрапила під повний контроль Китаю в XVII столітті. Вже у 1895 році, після поразки Пекіна в першій китайсько-японській війні, острів віддали під контроль Токіо.

Вдруге він перейшов під владу Пекіну у 1945 році — після поразки Японії у Другій світовій війні. Однак на материковому Китаї тривала громадянська війна між націоналістичними урядовими силами та Комуністичною партією Мао Цзедуна. Комуністи перемогли в 1949 році, а більшість опонентів втекли на Тайвань.

«КНР вказує на цю історію, щоб стверджувати, що Тайвань — це її провінція, а не окрема держава. Інша сторона каже, що це навпаки — слугує підтвердженням, що вони ніколи не були частиною сучасної китайської держави», — пояснили у BBC.

Впродовж десятиліть Пекін всіляко намагається ізолювати Тайбей на міжнародній арені. Зокрема, влада КНР дипломатичними шляхами тисне на інші держави, аби ті не визнавали незалежності Тайваню. Станом на серпень-2023 лише 13 країн (плюс Ватикан) визнають Китайську Республіку суверенною державою. України серед них немає.

Однак справа тут не тільки у задоволенні територіальних претензій, а й у кількох стратегічних особливостях острова, якими хоче заволодіти Пекін:

  • є фактичним центром напівпровідникової промисловості — виробляють близько 66% мікросхем у світі. Об’єднання острівних підприємств з компаніями, що розвиваються на материковій частині, дозволить Пекіну стати лідером на ринку електроніки, високих технологій та військово-космічної промисловості;
  • Тайванська протока — найкоротший шлях для кораблів, що прямують з Південної Кореї та Японії до Індії, країн Близького Сходу та інших частин світу. Захоплення острова дозволить КНР одноосібно контролювати фактично усі морські комунікації на Південному Сході (близько третина світових);
  • як військова база острівна держава дасть Пекіну можливість встановити повний контроль у басейні Південнокитайського моря і забезпечить безперешкодний вихід до Тихого океану. Так КНР може ще ефективніше поширювати свій вплив на інші країни Азії та диктувати правила таким економічним гігантам, як Південна Корея та Японія;
  • це завдасть непоправної шкоди престижу США, які позиціюють себе як гарант миру та стабільності, а також фактор стримування для встановлення гегемонії КНР у регіоні.

Раніше Заборона розповідала про нарощення військових потужностей у тихоокеанському регіоні. Тихоокеанський флот США є найбільшим у світі. Китай свій реальний арсенал приховує, а от РФ має доволі застарілі кораблі, які неефективні та беззахисні проти сучасних військових суден та літаків.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій