Читаєте зараз
Ліки проти ПТСР, спека та війни з виборами: 10 глобальних трендів 2024 року 

Ліки проти ПТСР, спека та війни з виборами: 10 глобальних трендів 2024 року 

Andriy Sorokin

Наприкінці кожного року міжнародні організації, найбільші банки, технологічні компанії, провідні світові видання та різноманітні експерти публікують прогнози на наступні 12 місяців. Постійний автор Заборони та редактор телеграм-каналу FintechWave Андрій Сорокін розібрався в них і з’ясував, чого очікувати від 2024 року.


Вирішальний рік російсько-української війни

Уся аналітика щодо розвитку війни зводиться до трьох тез: у 2024 році бойові дії не закінчаться, мирних переговорів не буде, наступні 12 місяців стануть вирішальними. Тривожних сигналів задосить:

  • Американські ЗМІ та військові аналітики зазначають, що для України ситуація складається не найкращим чином — глобально і на полі бою. Тому країні вже пропонують перейти до оборони й не намагатися відвоювати території (CNN, The New York Times). 
  • Результат війни все більше залежить від рішень у Вашингтоні та Брюсселі. При цьому Захід уже не такий об’єднаний: американські політики не можуть домовитися через військову допомогу, європейські — через економічну. Усе це тільки додає сміливості Кремлю. Водночас прихід Трампа до влади не варто видавати за апокаліптичний сценарій для Києва, вважає Барбара Занчетта з факультету досліджень війни Королівського коледжу Лондона.
  • На Україну чекають серйозні виклики, які не зводяться до обсягів західної допомоги. Насамперед це політична нестабільність і гостра нестача живої сили, кажуть у The Washington Examiner.
  • Кремль, за даними Politico, не піде на переговори, поки не побачить, хто буде наступним президентом США. Але ще більше занепокоєння викликає те, що навесні російські війська можуть посилити атаки з повітря, коли в ЗСУ буде нестача снарядів для ППО.
  • Вашингтон може зіткнутися з необхідністю реагувати на нові зовнішньополітичні кризи, зауважує експосол США в НАТО Іво Даалдер. Серед них — загострення конфлікту на Близькому Сході, напруженість між Китаєм і Тайванем. Усе це поставить під питання електоральні перспективи Байдена і збереження військової допомоги для України.

Щоб адекватно уявляти подальші перспективи, один із найважливіших аналітичних центрів США, Брукінгський інститут, пропонує відстежувати такі питання:

  • Чи зможе ЄС надати додаткове фінансування?
  • Чи зможе НАТО знайти спосіб закріпити Україну в західних безпекових інститутах (членство в НАТО або щось подібне)?
  • Чи зможе одна зі сторін вийти з військового глухого кута 2023 року?
  • Чи зможуть західна оборонна промисловість і політики не відставати від РФ? 
  • Чи будуть використовувати російські активи для відновлення України?
  • Як вплинуть на ситуацію президентські перегони у США?

«Але поки що найбільше стежте за небом над Україною і коридорами влади в ключових західних країнах. Це, мабуть, найважливіші поля битви в цій війні взимку 2023–24 років», — констатують в інституті.

Територіальні суперечки та військові конфлікти у 2024 році

Оглядачка BBC Бьянка Нобіло нагадує, що ми переживаємо переломний момент у геополітичній історії. За її словами, світ уже розділений на два умовні табори: США та ЄС з одного боку (і їхні союзники в Азії) та Китай, РФ, Іран і Північна Корея — з іншого. Це неминуче призводить до більш небезпечної й невизначеної ситуації. Тож варто очікувати нових територіальних суперечок і військових конфліктів. Особливо коли увага світових лідерів прикута до Близького Сходу та України, а міжнародні інституції показали свою неефективність.

Іронічно, що рік уже починається з новин про територіальні суперечки. Новообраний президент Аргентини Хав’єр Мілей закликав Велику Британію до переговорів щодо Фолклендських островів. Причому в самому ж британському The Guardian вже висловлювали думку про те, чому королівство має на них піти.

Водночас інші суперечки через території обіцяють бути куди менш мирними. Зокрема, продовження конфліктів між Вірменією та Азербайджаном, Китаєм і Тайванем, нові фронти на Близькому Сході, в Ефіопії, у М’янмі — детальніше в нашому матеріалі.

Холодна війна 2.0

Суперництво США і Китаю ще довго визначатиме динаміку геополітичних процесів. Ключові питання — чи можна це назвати новою холодною війною і чи є у неї шанс перерости в гарячу. На кожне з них можна відповісти негативно. Обидві країни більше конкурують за ринки та технології, ніж за ідеологічне поле, що вже не так схоже на те, що було до 1991 року. Нинішній стан економіки Китаю ставить під сумнів перспективи військових авантюр. Але це не означає їх абсолютну неможливість, а мирне протистояння США і КНР триватиме в будь-якому разі. Ось що про це пишуть експерти:

  • США продовжать суттєво відставати від Китаю в плані економічної дипломатії, констатує директор Центру геоекономічних досліджень Грінберга Метью П. Гудман. Зокрема, КНР прагнутиме посилити вплив в Азійсько-Тихоокеанському регіоні: для цього, найімовірніше, Пекін спробує приєднатися до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP). США в ній участі не беруть.
  • Риторика про нову холодну війну ставатиме дедалі жорсткішою, пише заступник редактора британського видання The Economist Том Стендедж. Це відбуватиметься на тлі уповільнення темпів зростання китайської економіки, посилення напруженості навколо Тайваню та обмеження доступу КНР до передових технологій з боку США. Нелегко буде і західним компаніям, які намагаються знизити залежність своїх ланцюжків постачання від Китаю. Також обидві країни продовжать конкурувати за симпатії країн Глобального Півдня — зокрема через зелені ресурси.
  • Китай спробує збільшити експорт товарів на Захід, 2024-й стане роком нових торгових битв. Про це пишуть Джош Ліпскі та Софія Буш з Atlantic Council. Це може статися через те, що країна вкладе величезні гроші у виробничий сектор, але всередині неї на продукцію не буде попиту — внутрішнє споживання перебуває на рекордно низькому рівні.
  • КНР продовжить інвестувати в портову інфраструктуру за кордоном, вважає науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Цзун’юань Зої Лю. Це дасть змогу країні впливати на світову торгівлю і ланцюжки постачання: понад 80% товарів перевозяться морським транспортом.
  • Китай і країни в його орбіті не наздоженуть США і їхніх союзників у 2024 році та взагалі ніколи. У цьому впевнений експерт Австралійського інституту міжнародних відносин Колін Чепмен. Він нагадує, що китайський блок генерує лише 27% ВВП у порівнянні з 67% опонентів. «Ба більше, з погляду торгівлі, валютних резервів і прямих іноземних інвестицій блок США домінує і, ймовірно, збереже своє лідерство», — зазначає експерт.
  • Китайський і американський ВПК охоче підживлюватимуть чутки про військову ескалацію, адже це забезпечує їм держфінансування, пише оглядач журналу The Nation Майкл Т. Клер. Проблема і в тому, що в обох країнах окремі представники політичних і промислових угруповань можуть впливати на вищих чиновників. У підсумку вони можуть змусити їх вжити рішучих заходів у відповідь на будь-яку передбачувану провокацію з протилежного боку: на думку подібних персон, інтенсивне військове суперництво (необов’язково війна) необхідне. Якщо ж обидві країни почнуть справжню війну, це буде пеклом.
  • Сі Цзіньпіну варто кілька разів подумати, перш ніж починати щось щодо Тайваню, якщо Трамп очолить США. На думку оглядача Bloomberg Найла Фергюсона, саме колишній американський президент зробив усе, щоб відносини двох країн нагадували конфронтацію, а не компроміс. «[Сі] не може бути впевнений, як непередбачуваний Трамп відреагує на крок, який Сі явно обмірковує», — пише Найл Фергюсон. При цьому він припускає, що мета Пекіна — блокада, а не вторгнення на Тайвань.

Не можна виключати і так званих чорних лебедів. Наприклад, оглядач газети The Guardian з міжнародної політики Саймон Тісдалл припускає, що Сі Цзіньпіна позбавлять частини або всіх повноважень унаслідок внутрішнього перевороту в Компартії. Але поки що він залишається на своїй посаді, а світ продовжує спостерігати за сучасним аналогом холодної війни.

Що буде з економікою у 2024 році: не найкращі часи

Світова економіка продовжує повільно й нерівномірно відновлюватись після двох шоків — пандемії та повномасштабного російського вторгнення. Ось як оцінюють її перспективи найбільші міжнародні організації:

  • МВФ вважає, що зростання глобальної економіки сповільниться з 3% до 2,9%;
  • Світовий банк оцінює її зростання у 2,4%;
  • JPMorgan Chase, один із найбільших банків світу, знизив прогноз зростання світового ВВП на 2024 рік з 3% до 2,5%;
  • Організація економічного співробітництва та розвитку погіршила аналогічний прогноз з 2,9% до 2,7%;
  • ООН очікує, що темпи зростання світової економіки у 2024 році сповільняться до 2,4% порівняно з 2,7% у 2023 році.

Багато це чи мало? Щоб краще зрозуміти, варто згадати, що в допандемійному 2019 році МВФ оцінював зростання світової економіки у 3%. Тоді цей показник називали найгіршим з часів кризи 2008–2009 років.

Що це зазвичай означає для більшості людей? Простими словами це пояснює футуролог і бізнес-консультант Бернард Марр:

  • уряди вирішують скоротити витрати на держпослуги та комунальне господарство; 
  • стає менше робочих місць;
  • знижується рівень життя;
  • зростає кількість громадянських заворушень;
  • національні та міжнародні зусилля у сфері боротьби зі зміною клімату (йдеться про рівень викидів вуглецю) опиняються під загрозою.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) зазначає, що є одне слово, яке максимально містко описує світову економіку у 2024 році: волатильність. Опитані ВЕФ економісти вважають, що головним її джерелом буде геополітика. З огляду на нинішній її стан, здається, приводів для оптимізму немає. Але в організації вважають, що можливі й позитивні тенденції — зниження інфляції, уповільнення зростання процентних ставок. На цей рік їх прогнозує і Кен Уоттрет із S&P Global Market Intelligence. Крім того, у рік можливої політичної нестабільності світ зможе покластися на голів центробанків. Джош Ліпскі та Софія Буш з Atlantic Council звертають увагу на те, що керівники регуляторів у найбільших економіках світу (США, ЄС, Велика Британія, Японія) залишаються біля керма. У гіршому разі вони зможуть спрямувати їх у потрібному напрямку, впевнені експерти.

Технології проти виборів

Близько 4 млрд виборців візьмуть участь у виборах, які відбудуться у більш ніж 60 країнах 2024 року. Деякі з них (США, ЄС, Індія, Тайвань, Південна Африка) обговорюють особливо активно з огляду на їхній доленосний характер для всього світу. Зовнішні сили не упустять можливості вплинути на них. Тим паче що з кожним роком у їхньому арсеналі дедалі більше технологій.

Експерт з кібербезпеки FTI Consulting Ентоні Дж. Ферранте зазначає, що у міру цифровізації виборів кіберзагрози зростають в усьому світі. Ось від кого вони походять і на що можуть бути спрямовані:

  • Джерела: авторитарні країни — Китай, РФ, Іран. Наприклад, Microsoft вважає, що вони спробують одночасно втрутитися в перебіг деяких виборів і вплинути на їхні результати. Для російської влади це, зокрема, означає можливість визначити результат війни.
  • Об’єкти: електронна пошта кандидатів, системи реєстрації виборців, сайти держорганів тощо.

Не менше значення матимуть і дезінформаційні кампанії в соцмережах. Проводити їх стане ще легше завдяки інструментам генеративного ШІ. Кет Даффі з Ради з міжнародних відносин попереджає, що їх стає дедалі більше, і вони здатні прискорити поширення та збільшити масштаби дезінформації.

Правий реванш

Посилення правопопулістів у ЄС від Фінляндії до Словаччини стало одним із найбільш обговорюваних трендів останніх років. Зокрема через це 2024-й називають не лише роком глобальних виборів, а й черговим випробуванням для демократії. Євроскептики та ультраправі мають усі шанси суттєво покращити позиції в Австрії, Португалії, Франції та Німеччині (якщо вірити опитуванням).

Симпатії виборців також дають їм шанс посилити присутність у Європарламенті, що може позначитись на ключових для ЄС питаннях — міграції, підтримці України, зеленій політиці, розширенні Союзу.

Водночас аналітики дедалі частіше сумніваються у здатності правопопулістів утворити стійку коаліцію: часто їхні інтереси збігаються лише в одному питанні, але розходяться в інших. Але там, де вони здатні досягти взаєморозуміння, співпраця цілком можлива.

Повернення Дональда Трампа в президентське крісло може стати ще одним тріумфом правого популізму. Більшість західних ЗМІ та аналітиків вважають його цілком реальним. І це при тому, що дехто відкрито сумнівається, чи має взагалі ексглава США право балотуватися в президенти — і йдеться зовсім не про моральне право. Цікаво, що в перемозі його опонента впевнені Financial Times: вони вважають, що зрештою це буде протестне голосування проти фігури Трампа. Решта звертають увагу на те, що Байден втрачає підтримку: справа не тільки у віці (зараз він найстаріший президент в історії США), а й у розчаруванні молодих виборців через підтримку Ізраїлю у конфлікті з ХАМАС. У будь-якому разі відрив одного кандидата від іншого не обіцяє бути значним. Вирішальне значення мають голоси кількох десятків тисяч виборців у хитких штатах.

Найспекотніший рік

Літо 2023 року стало найспекотнішим за всю історію метеоспостережень, а весь минулий рік майже напевно став би найтеплішим за 125 тисяч років. Однак кліматолог з Техаського університету A&M Ендрю Десслер запевняє, що найближчі 12 місяців будуть трохи спекотнішими, ніж минулі, якщо все піде за звичайним сценарієм. При цьому він попереджає, що нормального сценарію може і не бути.

Керівник відділу довгострокових прогнозів Метеорологічного бюро Великої Британії Адам Скейф нагадує, що причина цього всього — Ель-Ніньйо, кліматичний режим у тихоокеанському регіоні, який розганяє температуру на всій планеті. Цей феномен матиме вплив щонайменше в перші шість місяців.

ШІ як мейнстрим

Скептики (наприклад, CCS Insight) стверджують, що цього року на технологію чекає холодний душ: після нереального хайпу минулих років їй доведеться зіткнутися з суворою дійсністю. Йдеться, зокрема, про високі витрати — розробникам доводиться закуповувати спеціалізовані дорогі процесори. Старший аналітик CCS Insight Бен Вуд взагалі заявив, що вартість розгортання і підтримки генеративного ШІ дуже висока.

Проте більшість аналітиків налаштовані інакше. На їхню думку, ця технологія й надалі продовжить інтегруватися у дедалі більшу кількість сфер. Тож якщо торік ви втомилися від галасу навколо ШІ, кріпіться: у 2024-му його менше не стане. Ось що обговорюватимуть у ці 12 місяців:

Летючі таксі: електролітаки вертикального зльоту і посадки (eVTOL)

Видання Rolling Stone пише, що повітряні перегони вже почалися: летючі таксі розробляють понад 200 компаній. Раніше концепти такого транспорту вже демонстрували на профільних виставках: наприклад, на CES-2020 (Міжнародна виставка споживчої електроніки) Hyundai показувала свою розробку для Uber. Китайські компанії випереджають конкурентів зі США та ЄС. Так, Управління цивільної авіації Китаю (CAAC) 2023 року видало EHang Holdings сертифікат на безпілотне летюче таксі. У компанії очікують, що це полегшить отримання аналогічних дозволів в інших країнах.

А німецька компанія Volocopter оголосила про свої плани запустити службу електричних аеротаксі на літній Олімпіаді в Парижі. Однак Міська рада Парижа вже розкритикувала цю ідею, вважаючи її галасливою і неекологічною розвагою для надбагатих. Водночас залишається надія, що Міністерство транспорту Франції таки дасть добро на використання розробки Volocopter. Якщо ні, то аналогічні задуми є і по інший бік Атлантики. Archer Aviation і United Airlines мають намір запустити авіатаксі в аеропорт Чикаго. Але вже у 2025 році.

Супертаблетка проти ожиріння, екстазі проти ПТСР

Щорічний постачальник шокових прогнозів, данський інвестиційний банк Saxo Bank, описує такий сценарій: у 2024 році зросте популярність диво-ліків від ожиріння — препарату на основі глюкагоноподібного пептиду-1. Вартість цих ліків знижується і їх вносять до списку необхідних. Поступово люди забувають про спорт і здорове харчування, що призводить до кризи в охороні здоров’я.

На перший погляд, це нагадує сюжет посереднього кіно. Але виник він не на порожньому місці. По-перше, подібні препарати вже існують — їх виробляють компанії Novo Nordisk, Ozempic і Eli Lilly, а Pfizer намагається отримати схвалення своєї розробки. По-друге, ВООЗ розглядає можливість включити пігулки проти ожиріння до свого переліку основних ліків (використовується країнами з низьким і середнім рівнем доходу під час ухвалення рішень про держзакупівлі). По-третє, Financial Times прогнозує, що один із виробників — Novo Nordisk — завершить рік як найдорожча компанія Європи великою мірою через розробку.

Однак люди страждають не лише від зайвої ваги. На тлі численних військових конфліктів людей із ПТСР буде дедалі більше. У США на них можуть чекати хороші новини. Так, видання Vox вважає цілком імовірним, що місцеве Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) схвалить MDMA (екстазі) як препарат для лікування ПТСР у комбінації з психотерапією. Раніше FDA вже дозволяло використовувати його в рамках пілотної програми для тих, кому не допомагали наявні методи.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій