Людей могло не бути: аналіз виявив період, коли наші пращури були на межі

• Популяція ранніх людей зникла на 98.5%. Для її відновлення знадобилось 117 000 років.
• Ускладнені умови спровокували появу нового виду Homo heidelbergensis: він продовжив еволюційну лінію людства.
• Різке вимирання могло бути спричинене двома факторами — глобальним похолоданням та змінами в клітинах організму.

У археологічних скам’янілостях існує велика прогалина, коли останків людських предків майже не було: вона припадає на період приблизно 900 000 років тому. З’ясувалося, що саме в цей час родовід людства міг обірватися — тоді на планеті лишилось приблизно 1280 наших пращурів.

Заборона розповідає про критичний момент в людській еволюції.

Вимирання предків людства: причини

Нове дослідження антропологів з’ясувало, що у період між 800 000 і 900 000 років тому популяція ранніх людей знаходилась на межі вимирання: чисельність виду тоді налічувала всього 1280. Це ледь не знищило родову лінію людства — невелика група наших предків змогла відновитися лише через 117 000 років, пише The Guardian.

«Отримані в результаті експерименту цифри відповідають чисельності  видів, які зараз знаходяться під загрозою зникнення. Для населення такого розміру достатньо однієї поганої кліматичної події, епідемії, виверження вулкана, і воно зникне. Нам пощастило, що ми вижили», — сказав один з авторів дослідження Джорджіо Манзі.

Висновки вчених підтверджують і скам’янілості. Довгий час ніхто не міг з’ясувати, чому є велика прогалина в приблизно 900 000 років тому: на всіх континентах вдалося знайти лише мізерну кількість останків. 

Основною причиною різкого скорочення популяції вважають глобальні зміни клімату. Саме в цей час на планеті поширився холод — зледеніння місцевостей та зниження температури морів спровокували тривалу посуху, яка позбавила ранніх людей їжі. 

Але деякі експерти висувають іншу теорію вимирання — різкі зміни в клітинах організму. Цілком ймовірно, що у цей період хромосомний набір людських предків став таким, яким ми його знаємо зараз: замість 24 пар, як у шимпанзе чи горил, їх залишилось 23. Злиття структури призвело до природного відбору — вижила лише частка тих, хто підходив для трансформації.

Однак такий переломний момент міг бути й корисним: критичні умови спровокували появу нового виду Homo heidelbergensis, який є спільним предком сучасних людей, неандертальців та денисівців. 

FitCoal: як працює технологія

Щоб створити дані про кількість людських предків, антропологи використали відносно новий статистичний метод FitCoal. Вони проаналізували на зміни геноми понад 3 154 сучасних людей.

Переглядаючи різні версії гена у популяції, можна приблизно визначити, коли він вперше з’явився. Це працює так: чим більше часу минуло, тим більше шансів для появи різних генних варіантів. Оцінюючи частоту їхньої появи, вчені можуть отримати уявлення про те, як населення зростало та скорочувалось.

Найбільше доказів критичної межі виявили у людей з африканських країн: у європейців вони були значно слабші. Це пов’язано з тим, що останні зазнали ще одного зменшення чисельності під час міграції за межі Африки — саме воно маскує попереднє вимирання.

Раніше Заборона розповідала про відкриття найдавнішого у світі поховання людини. Знахідка ставить під сумнів еволюційну теорію: предки людей зі складною поведінкою могли з’явитись раніше за Homo sapiens.