'
Читаєте зараз
Маріуполіс 2: співавторку фільму вбитого росіянами режисера викинули з титрів

Маріуполіс 2: співавторку фільму вбитого росіянами режисера викинули з титрів

Ilona Kivva
Автор:
  • Литовський режисер Мантас Кведаравічюс зняв дві документалки про життя Маріуполя під час двох стадій війни.
  • Чоловіка в березні-2022 росіяни взяли в полон і вбили. Дружині довелося вивозити тіло через РФ.
  • Ганна Білоброва разом із колегами за місяць змотувала стрічку, яку вже у травні 2022 року показали на Канському кінофестивалі.

Ім’я цивільної дружини Мантаса Кведаравічюса неодноразово фігурувало у титрах «Маріуполіса-2» у Каннах, але після фестивалю згадки про її участь повністю прибрали. Ганна Білоборова також отримала заборону на будь-яке розголошення своєї причетності до зйомок та монтажу.

Заборона розповідає про скандал навколо посмертного фільму іменитого режисера.


Маріуполіс 2: що за фільм

Литовський режисер Мантас Кведаравічюс приїхав у Маріуполь після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, щоб задокументувати життя містян в умовах війни. Картина фактично є продовженням фільму «Маріуполіс», який режисер представив у 2016 році, про прифронтове місто.

Стрічка «З початком повномасштабного вторгнення литовський режисер повертається в Маріуполь, де шість років тому зняв фільм. Він хоче продовжити фіксувати життя міста під загрозою війни. Вдалині тривають бої за ‘Азовсталь’, видніється Маріупольський драмтеатр, позначений як місце схованки дітей», — йдеться в описі стрічки на сайті міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. Стрічку тут визнали відкриттям року.

«Маріуполіс 2» не був дознятий — наприкінці березня 2022 року росіяни взяли режисера у полон, а потім вбили. Тіло вивезла до Литви через Росію цивільна дружина Ганна Білоброва. Їй також вдалося врятувати частину задокументованого матеріалу, тож картина складається з фрагментів, які за цей період встиг зняти Кведаравічюс.

Читати більше новин в Telegram

«На похороні до Ганни звернувся впливовий продюсер, який запропонував їй допомогти зняти фільм з цього матеріалу. Двоє інших великих продюсерів підскочили, і наступні тижні, у квітні, Ганна сиділа за монтажем в Парижі, щоб створити фільм вчасно до Канн. На Канському сайті в титрах згадується Ганна Білоброва як співрежисер, співредактор і навіть співпродюсер. Але одразу після Канн її ім’я стирається з титрів повністю», — розповіла відома українська фотографка, що знайома з подружжям Міла Тєшаєва.

Так, приміром, на сайті Docudays UA серед режисерів вказаний тільки Мантас Кведаравічус, а от у продюсерах кілька людей:

  • Уляна Кім — співпродюсерка і першого фільму;
  • Мантас Кведаравічус;
  • Надя Турінцев;
  • Танассіс Каратанос;
  • Омар Ель Каді;
  • Мартін Хемпел.

Серед них представники чотирьох продюсерських компаній: Studio Uljana Kim (Литва), Twenty Twenty Vision (Німеччина), Extimacy Films (Литва), Easy Riders Films (Франція).

За словами Тєшаєвої, Білоброва у жовтні 2022 року отримала лист від юристів, яким їй фактично заборонили розповідати про свою причетність до фільму та про досвід у Маріуполі.

«Історія Мантаса та його смерті допомогла продюсерам негайно отримати фінансування з трьох державних фондів кіно: Литви, Німеччини, Франції. Однак жоден, хто займався фактичним виробництвом фільму — ані Білоброва, ані місцевий продюсер Ірина Прудкова (яка надала транспорт і зробила можливою всю зйомку, а також координувала порятунок тіла Мантаса) — не отримали жодної оплати навіть через кілька місяців після прем’єри фільму в Каннах і продажів по всьому світу», — каже Міла Тєшаєва.

Хто такий Мантас Кведаравічюс

Першим документальним фільмом литовськиго режисера став «Барзах» — про тортури та викрадення людей у Чечні. Картина була відібрана до програми численних фестивалів і здобула кілька нагород, серед яких приз «Amnesty International» та «Приз екуменічного журі» на Берлінале у 2011 році. 

Його наступними фільмами стали «Маріуполіс» (2016) і «Парфенон» (2019). Кінострічки також були відібрані до програми Берлінале та Міжнародного тижня критиків у Венеції.

Раніше Заборона розповідала про напад на всесвітньо відомого письменника Салмана Рушді. Такого дня британець індійського походження боявся ще з 1990-х років, відколи в Ірані на нього оголосили полювання за блюзнірство в одному з найпопулярніших його творів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій