Читаєте зараз
«Ментівський прийом епохи нульових». Як поліція та Муніципальна варта нападають на київські клуби і чому це небезпечно

«Ментівський прийом епохи нульових». Як поліція та Муніципальна варта нападають на київські клуби і чому це небезпечно

Samuil Proskuryakov
Клуб Otel’. Фото: Андрей Бойко

Наприкінці листопада й на початку грудня до кількох артклубів і барів на Подолі увірвалися озброєні люди у формі. Під виглядом перевірки дотримання правил карантину вони вибивали двері, проламували стіни, принижували й били відвідувачів та працівників. Свідки та постраждалі кажуть, що «рейди» проводила поліція та муніципальна варта Києва, але там усе спростовують. Журналіст Заборони Самуїл Проскуряков розповідає, як «рейди» копів і парамілітарних структур позначаються на рейв-культурі Києва.


Зображення з камери на в’їзді до стрічкоткацької фабрики, що на Нижньоюрківській, 31
Зображення з камери на в’їзді до стрічкоткацької фабрики, що на Нижньоюрківській, 31

«Ментівський прийом епохи нульових»

27 листопада в нічному клубі Keller Bar, що на Кирилівській, проходила закрита вечірка в мексиканському стилі до дня народження діджея Даніїла Деткома. Організатори розуміли, що порушують умови адаптивного карантину: після 22-ї години дозволяється тільки адресне доставлення та замовлення із собою. За порушення власників клубу можуть оштрафувати на суму від 34 до 170 тисяч гривень. До того ж рівно опівночі починав діяти «карантин вихідного дня», за яким бар взагалі мав бути зачинений дві наступні доби. «Ми знали, що нас можуть закрити, — пояснює Детком. — І ми, у принципі, були готові до того, що приїде екіпаж патрульної поліції, спитає, хто тут головний, впаяє йому штраф і відправить усіх додому».

Майже опівночі до клубу все ж приїхали копи, але не один екіпаж. Усе виглядало як справжня спецоперація із затримання небезпечного терориста: понад 10 автівок поліції й один автобус, звідки вистрибували спецпризначенці в балаклавах з автоматами й собаками — свідки кажуть, що приблизно 70 силовиків. Вони виламали спочатку вхідні ворота, а потім і двері клубу. Кричали, штовхали, у грубій формі наказували гостям і працівникам лягти обличчям до підлоги. Правоохоронці не показували своїх документів, ображали й навіть били відвідувачів, пояснює діджей.

«Нам влаштували ментівський прийом епохи нульових, — каже Даніїл Детком. — Для припинення адміністративного правопорушення достатньо одного екіпажу патрульної поліції, який складе протокол і попросить усіх піти. Але до такого ми не були готові».

Поліцейська-кінологиня та спецпризначинець у Keller Bar. Фото: Даніїл Детком
Поліцейська-кінологиня та спецпризначинець у Keller Bar. Фото: Даніїл Детком

За словами діджея, знімати відео забороняли — вибивали із рук телефони. Одного з музикантів вдарили чоботом по голові. Гостей клубу кидали обличчям до підлоги. Потім обшукували й випускали на танцмайданчик. «Дівчині по спині заїхали, коли та попросила самостійно показати вміст кишень — без обшуку. Деяких відводили в підсобне приміщення й роздягали до спідньої білизни. Там одну людину вдарили в живіт», — пригадує Детком.

Усіх, хто опинився на танцмайданчику, перевіряли через АРМОР — поліцейську базу даних. Нагрудні камери спецпризначенці увімкнули тільки через годину, коли з’явився адвокат юридичної компанії «Міллер» Масі Найєм. Правоохоронці почали випускати людей із клубу, але перед тим фотографували документи та вимагали надати телефонні номери всіх присутніх.

Закрита вечірка в Keller Bar до дня народження діджея Даніїла Деткома

За словами адвоката Масі Найєма, ретельний обшук людей і клубу провели без рішення суду, а це порушує закон. До того ж відвідувачів і працівників Keller Bar штовхали, принижували та погрожували їм — це вже є перевищенням службових повноважень. Адвокат переконаний, що номери та паспортні дані правоохоронці збирали, аби потім вимагати гроші за закриття справ. «Дуже нахабний полк спеціального призначення, по суті той же «беркут», — розповів Забороні Найєм. — У листопаді 2018 року двоє його представників напали на мене, коли я захищав Сергія Мазура [координатор організації С14] під Домом профспілок. До речі, ці двоє чоловіків, Олександр Удодов і Сергій Бояр, були під клубом».

За годину після початку «рейду» під Keller Bar прийшли також представники «Муніципальної варти», яка фінансується з міського бюджету Києва. Масі Найєм попередив їх, що ті не мають права заходити в приміщення. Тоді представники громадського формування почали стрім, на якому глузували із тих, хто виходив із клубу. «Стільки хіпстерів я взагалі не бачив. І всі вони не побиті», «Поділ завжди був зборищем фріків», «Особисто в мене вони [хіпстери], викликають відразу», «страшенна бомжатня» — найяскравіші цитати відеотрансляції. Найєм переконаний, що муніципали вибудовують свій імідж коштом цькування представників клубної культури Подолу, яка не може сама себе захистити.

Клуб Keller Bar запустив краудфандингову кампанію, щоби відновити майно, пошкоджене спецпризначенцями під час штурму. У закладі потрібно відремонтувати кілька дверей, ворота й санвузли.

Проламана стіна в Otel’

У ніч на шосте грудня приблизно двадцять поліціянтів і представників Муніципальної варти Києва проламали стіну артклубу Otel’. Заклад був зачинений, всередині були лише художниця, відома під псевдонімом Антигона, та її друг Владислав Плісецький. Вони працювали над костюмами для виступу. За їхніми словами, поліціянти й муніципали вибили телефон із рук мисткині, ображали й били Владислава — його повалили на підлогу та притиснули голову ногою.

«Залили Влада газовим балончиком. Мене називали «конченою наркоманкою», питали у Влада, чи він «підор», а коли я сказала «ні», то мені відповіли, що тоді я «підор». Кричали Владу «стянись, нахуй, тварина!», «Ти йобнутий!», «Закрийся, гандон», «Зараз тебе вб’ю! Зараз ти здохнеш!», — розповідає Антигона.

Після цього поліція обшукала їхні особисті речі та пішла.

Травма Владислава Плісецького. Фото: Антигона
Травма Владислава Плісецького. Фото: Антигона

Художниця додає, що разом із Владиславом впізнала нападників серед людей на світлинах із фейсбук-сторінки «Муніципальної варти», де також опубліковані два відео «карантинних рейдів» на ​​Подолі в ніч на 6 грудня.

Керівник громадського формування Ігор Марі стверджує, що до клубу Otel’ приходили представники комунального підприємства «Муніципальна охорона», а не «Муніципальної варти». Каже, що комунальники ні на кого не нападали й не обшукували. Водночас прессекретарка Подільського управління поліції Києва Анна Страшок підтвердила виданню Ґрати, що правоохоронці приходили разом із представниками саме «Муніципальної варти», але заявила, що ті не виламували стіну й не били Владислава Плісецького.

«Оскільки цей заклад неодноразово порушував карантинні обмеження, під час суботнього рейду правоохоронці зайшли в приміщення, їм відчинили центральний вхід. У той час там перебувало дві особи. Вони з ними поспілкувалися та пішли. Нічого страшного там не відбувалося», — заявила Страшок.

Архівиховані люди

У Києві діють дві парамілітарні структури, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації: громадське формування «Муніципальна варта» та комунальне підприємство «Муніципальна охорона», хоча й там і там — одні люди, однакова уніформа і єдиний керівник: Ігор Марі. Обов’язки розподіляються так: варта патрулює вулиці Києва разом із поліцією, а охорона слідкує за комунальною власністю, парками, скверами та будівлями. Докладніше про ці структури можна почитати тут, на Забороні.

«Згідно з рішенням штабу по боротьбі з коронавірусом, слідкувати за дотриманням карантину поліції допомагає комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Якщо немає загрози для життя працівників і оточуючих, муніципальна охорона не може застосовувати заходи фізичного впливу. Представники мого КП — архівиховані люди й точно не творили б щось погане», — пояснив Забороні Ігор Марі.

Коли історія з Otel’ набула розголосу, керівник Голосіївського підрозділу Муніципальної варти Сергій Бондар почав ображати Владислава Плісецького в коментарях на фейсбуці й навіть побажав тому смерті.

Скріншот коментарів посту на сторінці
Скріншот коментарів посту на сторінці facebook

Ми спитали в Ігоря Марі, як він ставиться до висловлювань свого підлеглого. Той відповів, що образи на адресу громадян України, «незалежно від їхнього ґендеру чи сексуальної орієнтації», неприпустимі. Але зазначив, що Сергія Бондара, якого вважає «поміркованою людиною», дійняли опоненти: «тут же треба дивитися на всю дискусію, а не виривати фразу з контексту». До того ж Сергій Бондар говорив від свого імені, а не від громадського формування, впевнений Марі.

15 грудня «Муніципальна охорона» замовила 76 травматичних пістолетів з аксесуарами на 1,94 мільйона гривень. Це законно: комунальне підприємство має охоронну ліцензію.

Стара й нова проблеми

Директор Otel’ Павло Дергачов пригадує, як кілька років тому поліціянт у штатському прийшов до клубу, показав посвідчення, а після того вдарив Павла через якийсь конфлікт із його братом на вечірці. «На двох облавах, що були в Otel’ ще у 2015-му і 2016 роках, копи постійно щось крали. Перший раз мій фотоапарат з об‘єктивами та фотоапарат знайомого. Другий раз забрали подарунки, що принесли на день народження, який святкували в клубі. І це проблема не тільки нашого клубу — у тому ж Mezzanine весь бар винесли наприкінці 2015 року». Муніципальна варта долучилася до «рейдів» під час карантину.

13 вересня цього року поліціянти також увірвалися до студії Uncovered music space, що на Нижньоюрківській. Вони не показали посвідчень чи жетонів та вибили замок, розповідає представниця промо-групи «Е95» Саша Савон. Відвідувачів «жорстко» затримали, але потім відпустили, і вкрали понад 8 тисяч гривень із її сумки, каже дівчина. Причин «візиту», за її словами, копи не розкривали. «Навіть не соромилися обговорювати між собою, за скільки можна продати колонки, які ми орендували. На жаль, як це зазвичай буває в таких ситуаціях, усі були занадто приголомшені й не зрозуміли, що треба знімати все на відео. Залишилися тільки свідки й буквально одна світлина автомобіля та одне відео, де вони самі оглядали речі». Саша передала Забороні світлину й короткий відеозапис обшуку. Його проводив чоловік у формі, що схожа на поліцейську.

Як поведінка поліції впливає на рейв-культуру Києва?

У 2017 році авторитетний берлінський журнал про електронну музику Electronic Beats включив Київ до топу 10 світових місць для рейв-туризму. Вечірки в українські столиці задають планку багатьом європейським шанувальникам, а не навпаки. Найбільш відомі артклуби й бари розміщуються саме на території колишньої стрічкоткацької фабрики на Нижньоюрківській, 31. Це Closer, Otel’, Mezzanine. Крім них тут є театр, радіо в контейнері 20FT, фотостудія, а віднедавна ще й тату-салон. Колись занедбана фабрика перетворилася на відомий не тільки в Україні, але й на Заході культурний кластер. У різні роки тут виступали легенди світової електронної музики, зокрема Plaid, AUX88, DJ Bone, DJ Stingray. Рецензії про винятковий рівень якості музики, декорацій та організації подій можна знайти у відомих західних журналах Dazed, I-D, Sleek, Trax, Highsnobiety і навіть в одній із найпопулярніших онлайн-газет Великої Британії The Independent. «Це культура, на яку треба зважати», — каже адвокат Масі Найєм.

Фото: Олександр Попов / Unsplash
Фото: Олександр Попов / Unsplash

Музичний оглядач і головний редактор медіа про нову українську музику LiRoom Олексій Бондаренко каже, що агресивна поведінка поліції й Муніципальної варти формує страх, через який люди перестають ходити не тільки в клуби, а і взагалі на будь-які концерти. «Це було до карантину, це продовжується під час карантину і, судячи з усього, буде відбуватися в майбутньому, — каже Бондаренко. — Пандемію можна пережити. Карантинні заходи принаймні можна прогнозувати залежно від статистики. А поліцію, яка вривається посеред ночі й пакує двох ні в чому не винних людей, пережити не можна».

Жоден привід не виправдовує насильство й нехтування протоколами із боку поліції, пояснює головний редактор Comma і музичний критик Сергій Кейн. На його думку, ситуація дедалі більше нагадує політичне переслідування прогресивної молоді. Додає: влада не усвідомлює, що вбиває власне джерело прибутку. Нічні клуби здатні заробляти для держави чималі гроші. Найяскравішими прикладами є Берлін, Париж, Амстердам, Цюрих, де нічна економіка міста діє злагоджено, враховуючи інтереси й держави, і закладів, і відвідувачів, і мешканців навколишніх будинків. Станом на січень 2020 року майже 50 європейських міст мають посади нічних мерів, чиє завдання — сприяти розвитку міста вночі, примиряючи всіх, хто хоче спати, працювати й розважатися. «Нічне життя Києва стає дедалі потужнішим культурним явищем, туристичним магнітом, платником податків, натомість нас намагаються повернути в кам’яну добу», — підсумував Кейн.

Фото: Aditya Chinchure / Unsplash
Фото: Aditya Chinchure / Unsplash

10 грудня на сайті Київради з’явилася петиція про заборону й ліквідацію «екстремістського» формування «Муніципальна варта» й комунального підприємства «Муніципальна охорона». Автор петиції вважає, що створення цих структур не відповідає Конституції України й діяльність їхніх осередків не регулюється жодним законом України.

Окремого закону, який би регламентував діяльність «муніципальних варт», дійсно немає. Творці таких формувань послуговуються таким собі «конструктором». Наприклад, якщо йдеться про охорону об’єкта, то це регламентується законом «Про охоронну діяльність», патрулювання вулиць — законом «Про участь громадян в охороні громадського порядку й державного кордону». Але через те, що єдиного закону немає, повноваження і функції варт у різних містах відрізняються.

Фото: Олексій Іванов / УНІАН

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій