Мобілізація батька і сина чи одразу двох братів: юрист пояснив, чи законно це

• В Україні призову під час воєнного стану підлягають військовозобов’язані та резервісти віком від 18 до 60 років.
• Є категорії людей, які мають відстрочку. Наприклад, заброньовані працівники, батьки-одинаки та студенти.
• Точна кількість людей, яку мають право мобілізувати з однієї родини, в законодавстві не визначена.

Обмежень щодо призову рідних — двох рідних братів, батька та сина, дружини та чоловіка — немає. Тобто теоретично мобілізувати можуть усіх одразу, але є винятки. Приміром, якщо у родині є неповнолітня дитина, служити піде тільки один\одна із батьків, навіть якщо обоє військовозобов’язані.

Заборона розповідає про нюанси мобілізації родичів.

Призов з однієї родини: які обмеження

В українському законодавстві чітко не визначена точна кількість людей з однієї родини, яку мають право мобілізувати під час війни, пояснив адвокат Антон Маринич. 

«Обмежень щодо призову, наприклад, двох рідних братів, немає. Виходить, що підпадає відразу кілька чоловіків призовного віку, їх усіх можуть мобілізувати. Але, відповідно до ЗУ ‘Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку’, є винятки», — каже експерт.

Так, не можуть призвати членів родини, коли хтось із близьких родичів загинули або пропали безвісти під час війни (включно з АТО/ООС).

До близьких рідних належать:

• чоловік/дружина;
• син/донька;
• батько/мати;
• баба/дід;
• рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра.

Також під призов не підпадають чоловіки, які виховують неповнолітню дитину або дітей, але тільки у випадку, якщо дружина вже у лавах ЗСУ. Це діє і навпаки, тобто якщо чоловік служить, а за дітьми доглядає дружина, її не будуть мобілізовувати, навіть якщо вона є військовозобов’язаною.

Мобілізація в Україні: кого можуть призвати

Відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову під час дії воєнного стану підлягають військовозобов’язані та резервісти від 18 до 60 років, але є винятки.

Так, дати відстрочку можуть:

• матерям чи батькам, які самотужки виховують дитину до 18 років;
• утримують трьох і більше дітей до 18 років;
• є непридатним до військової служби за станом здоров’я (обмежено придатні можуть підлягати за рішенням ВЛК) або мають інвалідність;
• заброньовані працівники (тільки на період дії броні);
• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні захворювання, онкологію, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• виховують дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа чи паліативної допомоги;
• усиновителі чи опікуни дітей-сиріт та позбавлених піклування;
• працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міноборони, ЗCУ, Державної служби спецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони;
• здобуває фахову передвищу та вищу освіту, є науково-педагогічним працівником вишу;
• ті, хто доглядають за людиною з інвалідністю — якщо більше немає кому цього робити;
• студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти;
• наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагоги із закладів професійної освіти, шкільні вчителі, які працюють не менше ніж на 0.75 ставки;
• народні депутати України.

Раніше Заборона розповідала про ініціативу в парламенті стосовно внесення змін в мобілізаційний закон. Законопроєкт стосується відстрочки для студентів.