Перелік тих, хто має право на відстрочку, звузили: що зі студентами

• Законом про мобілізаційну підготовку передбачено принаймні 17 випадків, у яких дозволена відстрочка від призову.
• Верховна Рада наприкінці червня 2023 року фактично прибрала зі списку людей, які доглядають за рідними з інвалідністю.
• Одна з найбільш розмитих норм статті про відстрочку стосується студентів. 

Серед умов для слухачів вишів вказано тільки те, що вони повинні навчатися за денною або дуальною формами навчання. При цьому винятків і законі не має, а отже неважливо, перша це чи друга освіта, бакалаврат чи магістратура. Контрактне чи бюджетне навчання також не грає ролі, однак важливо, щоб це була не заочка.

Заборона розповідає про категорії людей, які мають право на відстрочку від призову у 2023 році.

Призов під час війни: закон 9342

Верховна Рада України 28 червня 2023 року ухвалила закон щодо змін у порядку проходження військової служби під час воєнного стану (ініціативу підтримали 311 народних депутатів). Президент підписав акт наступного дня.

Документ більшою мірою стосується доплат військовим: він закріпив чинні правила нарахування додаткових 100 000 та 30 000 гривень. Також було затверджено грошові винагороди для строковиків, курсантів інструкторів та військових у розпорядженні. Крім цього, дозволили використовувати щорічну відпустку у 30 днів з розбиттям на три (по 10 днів кожна).

В акті також прописана норма, яка скорочує перелік категорій людей, які мають право на відстрочку від мобілізації — її додали як правку до другого читання. Так, до лав ЗСУ дозволили призивати чоловіків, які мають родичів з інвалідністю. Раніше відстрочку можна було отримати за умов, що у військовозобовʼязаного є родич з інвалідністю I чи II групи. Йшлося про чоловіка, дружину або батьків (партнера також). Ця ж причина могла бути підставою для звільнення в запас, якщо людина вже призвана.

«Реалізувати право на відстрочку можливо буде тільки у разі доведення, що в родині більше немає працездатних осіб, які зобов’язані утримувати людину з інвалідністю. Згідно з Сімейним кодексом, це повнолітні діти, другий з подружжя, працездатні батьки такого члена сім’ї, тобто члени родини першого ступеню споріднення. Наприклад, військовозобов’язаний, у якого мати є особою з інвалідністю І або ІІ групи, підлягає мобілізації, у разі наявності працездатних повнолітніх братів або сестер, подружжя», — пояснила юристка Марина Бекало.

Тож, враховуючи оновлення, право на відстрочку мають:

• матері чи батьки, які самотужки виховують дитину до 18 років;
• утримують трьох і більше дітей до 18 років;
• є непридатним до військової служби за станом здоров’я (обмежено придатні підлягають) або мають інвалідність;
• заброньовані працівники (тільки на період дії броні);
• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні захворювання, онкологію, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• виховують дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа чи паліативної допомоги;
• усиновителі чи опікуни дітей-сиріт та позбавлених піклування;
• має неповнолітню дитину, якщо партнер чи партнерка проходить військову службу;
• працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міноборони, ЗCУ, Державної служби спецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони;
• ті, хто має близьких родичів, які загинули або зникли безвісти під час війни (включно з АТО/ООС) — чоловіка, дружину, сина, доньку, батька, матір, діда, бабу або рідних брата чи сестру;
• здобуває фахову передвищу та вищу освіту, є науково-педагогічним працівником вишу;
• ті, хто доглядають за людиною з інвалідністю, якщо більше немає кому цього робити;
• студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти;
• наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагоги із закладів професійної освіти, шкільні вчителі, які працюють не менше ніж на 0.75 ставки;
• народні депутати України.

Студенти: чи можуть відправити служити

Чи не найбільш розмиті поняття у частині закону стосуються студентів. Серед умов вказано тільки те, що вони повинні навчатися за денною або дуальною формами навчання. При цьому якого ступеня має бути навчання та чи одноразово діє ця норма, не уточнюється.

«Якщо ви будете здобувати вищу освіту, за денною або дуальною формами, в тому числі навчаючись на магістратурі, то ви у будь-якому разі не підлягатимете мобілізації. Вказана норма закону не містить винятків щодо того, це перша чи друга магістратура [чи бакалаврат], бюджет чи контракт, перша чи друга освіта тощо. Відповідно, ви маєте право на звільнення від мобілізації, навіть якщо це буде ваша друга магістратура», — пояснив адвокат Богдан Пересада.

Якщо прийшла повістка, у центр комплектування (військкомат), до якого приписаний студент, потрібно віднести довідку про те, що він досі проходить навчання.

Повістка нового зразка, запроваджена в Україні на початку 2023 року. Старі бланки відтепер вважаються недійсними. Фото: Telegraf

Якщо студент хоче піти служити, потрібно написати у військкоматі заяву. Після цього ТЦК відправляє запит в університет і там мають надати академічну відпустку на період служби.

Раніше Заборона розповідала про зниження віку служби в армії в Україні. Зміна автоматично знизила і вік призову на фронт.