Читаєте зараз
Минуло півтора місяця з приходу «Талібану» до влади в Афганістані. Ось як (кардинально) змінилося життя в країні

Минуло півтора місяця з приходу «Талібану» до влади в Афганістані. Ось як (кардинально) змінилося життя в країні

Polina Vernyhor
Що змінилося в Афганістані після приходу талібів

Минуло півтора місяця, відколи «Талібан» захопив владу в Афганістані. На самому початку лідери руху заявляли, що міжнародній спільноті нема про що турбуватися: мовляв, і прав жінок вони дотримуватимуться, і переслідувань незгодних не буде, та й взагалі звичайні афганці майже не відчують змін. Заборона запам’ятала кілька обіцянок талібів на початку та розповідає, чи дотрималися бойовики свого слова (спойлер: ні).


Права жінок

Від 1996 до 2001 року, коли «Талібан» правив у Афганістані, у країні значно обмежували права жінок та застосовували жорстокі покарання, включно із публічними стратами та ампутацією кінцівок. Тому саме становище жінок — одна зі сфер, які найбільше лякали міжнародну спільноту після приходу талібів до влади у середині серпня. 

На першій же офіційній пресконференції після захоплення влади в Афганістані прессекретар «Талібану» Забіхула Муджахід запевнив, що турбуватися нема про що. Мовляв, права жінок поважатимуть: вони зможуть отримувати освіту, працювати та брати участь у соціальному житті країни, але «у межах шаріату».

Втім, менш як за місяць після цієї пресконференції у ЗМІ з’явилася історія вагітної афганської поліцейської, яку таліби вбили на очах у її сім’ї. У «Талібані» заявили, що не причетні до інциденту, однак син вбитої жінки стверджує, що його мати закололи ножем саме таліби. 

Забіхула Муджахід виступає перед сотнями релігійних лідерів в Кабулі, 23 серпня 2021 Фото: MARCUS YAM / LOS ANGELES TIMES

У недавньому звіті Human Rights Watch йдеться про історії жінок, життя яких докорінно змінив прихід талібів до влади в Афганістані. Сім опитаних афганок анонімно підтвердили правозахисникам, що від першого дня «Талібан» навіював їм страх: жінкам обмежили свободу пересування поза домом, ввели обов’язковий дрес-код, різко обмежили доступ до зайнятості та освіти, а також притісняють мирні зібрання. 

Жінок систематично звільняють з державних посад — навіть із тих, що не пов’язані з політикою. Школярки не можуть вчитися після дванадцяти років. Вчительки втратили роботу, тому що навчати можуть тільки чоловіки й тільки хлопчиків. У деяких провінціях зі спекотним та сухим кліматом таліби змушують афганських жінок носити паранджу та шкарпетки, щоби прикривати ноги. Водночас за колишнього уряду «Талібану», у 1990-ті роки, шкарпетки не були обов’язковими для жінок, які носили сандалі. Таліби пояснюють це рішення тим, що у такий спосіб захищаються від сексуальної спокуси, створюваної оголеними пальцями ніг.

Обмеження евакуації

Одразу після захоплення влади в Афганістані таліби пообіцяли міжнародній спільноті, що дадуть усім охочім можливість виїхати з країни. Проте вже 25 серпня у «Талібані» заявили, що право на евакуацію мають виключно іноземці — афганцям виїжджати з країни заборонено.

Для цього бойовики заблокували дорогу, яка веде до аеропорту Кабулу. Вони перевіряли кожну автівку та кожного перехожого, пропускаючи лише тих, хто має іноземне громадянство. 

Після реакції на обмеження з боку інших країн таліби знову дозволили афганцям покидати країну. Але уже за кілька днів у ЗМІ з’явилася інформація про те, що кілька літаків із людьми, які хотіли бігти від режиму «Талібану», зупинили в аеропорту. Сьогодні афганців з країни не випускають, а іноземцям, які досі там лишаються, дуже складно виїхати.

Члени «Талібану» зупинили людей, які прямували до КПП Спін Болдак на кордоні з Пакистаном, 25 вересня 2021. Фото: BULENT KILIC / AFP via Getty Images

Право на мирний протест

Згідно з міжнародним правом, таліби зобов’язані поважати право кожної людини на мирний протест. Від 2 вересня сотні афганців у великих містах країни почали виходити на протести за права жінок. 4 вересня у Кабулі десятьох учасників такої акції протесту, серед яких були жінки, жорстоко побили таліби. Офіційна влада «Талібану» заявила, що засуджує побиття протестувальників і затримала чотирьох осіб, причетних до цього.

7 вересня жінки зібралися перед посольством Пакистану в Кабулі на знак протесту проти ймовірно пакистанських безпілотників, що обстріляли Панджшерську долину на підтримку талібів. До протесту приєдналися чоловіки, і він поширився всім Кабулом. Жінки в Гераті того ж дня протестували за своє право на роботу.

Напередодні Забіхула Муджахід сказав, що багато учасників «Талібану» не знають, як поводитися з жінками, тому жінки мають залишатися вдома. Попри відсутність стратегії протидії протестам, таліби все одно почали жорстоко придушувати їх. Бойовики «Талібану» били протестувальників і стріляли зі зброї без розбору, щоби розігнати натовп — у результаті двоє людей загинули і ще вісім зазнали поранень. Також таліби конфісковували камери і обладнання в журналістів. У деяких випадках журналістів та операторів затримували й били.

Афганки вимагають поліпшити права жінок перед колишнім Міністерством у справах жінок у Кабулі, яке охороняє боєць «Талібану». 19 вересня 2021 року. Фото: BULENT KILIC / AFP via Getty Images

Муджахід заявив, що демонстранти створюють «проблеми» в складний час. Згодом таліби наклали нові обмеження на мітинги та протести: тепер для проведення мітингу треба буде брати дозвіл Міністерства юстиції не менш як за добу до запланованої акції. 

Обіцяна амністія 

Під час першої офіційної пресконференції влада «Талібану» обіцяла, що не переслідуватиме прихильників колишнього режиму та амністує військових афганської армії та поліцейських. 

20 серпня, трохи більше ніж через тиждень після захоплення влади в Афганістані «Талібаном», ООН випустила конфіденційний звіт, де йдеться про те, що таліби полюють на людей, які працювали на сили НАТО або попередній уряд Афганістану. 

Згідно зі звітом, у талібів є список «пріоритетних до арешту» людей. У цьому списку здебільшого саме ті, хто працював на попередній уряд. Очевидці розповіли, що бойовики ходять по домах афганців та шукають людей із цього списку. Один з авторів доповіді ООН розповів BBC, що таліби чекають, щоб ці люди самі прийшли та здалися. Якщо цього не станеться, бойовики мають намір шукати людей зі списку, переслідувати їх, заарештовувати, допитувати та «карати» членів їхніх сімей. У звіті йдеться про те, що такі висновки свідчать про ймовірність масових страт людей зі списку.

Бойовики «Талібану» контролюють пункт пропуску в Кабулі. Фото: MARCUS YAM / LOS ANGELES TIMES

Міжнародна реакція

Перші санкції з боку ООН проти «Талібану» ввели ще у 1999 році. Тоді обмеження стосувалися членів уряду Афганістану. Переліку осіб, що входили до цього списку, обмежували фінансові операції: ніде у країнах-членах ООН ці люди не могли обслуговуватися у банках та інших фінустановах. Крім цього їм було заборонено в’їзд до країн-членів ООН. Після трагедії 11 вересня 2011 року в США проти талібів висунули нові санкції. 

Від самого початку захоплення влади в Афганістані міжнародна спільнота висловлювала занепокоєння ймовірними порушеннями прав людини режимом «Талібану». Через кілька днів після того, як таліби знову прийшли до влади, США заморозили резерви уряду Афганістану, що зберігаються на банківських рахунках США. Цими санкціями талібам буквально заблокували доступ до мільярдів доларів. 

Багато країн Євросоюзу також неодноразово засуджували дії бойовиків в Афганістані, вводили санкції. Але нещодавно в ООН заговорили про гуманітарну допомогу Афганістану, оскільки країна перебуває на шляху до «економічного краху». Згодом США видали дві ліцензії на гуманітарну та фінансову допомогу жителям Афганістану. У самих США та в інших країнах на це відреагували по-різному: дехто вважає, що такий крок нібито легітимує «Талібан» та робить фінансові санкції проти режиму менш дієвими.

Втім, були й країни, які підтримали режим «Талібану» та визнали його легітимність від самого початку. Поки європейські країни згортали свої посольства та представництва в Афганістані, Китай залишив посольство в Кабулі та заявив, що готовий підтримувати відновлення країни. Згодом китайські лідери неодноразово засуджували санкції проти талібів. Новий режим в Афганістані підтримали й лідери Пакистану. Водночас в Ірані заявили, що «поразка» військових США та НАТО в Афганістані «принесе регіону довгоочікуваний мир». Росія заявила, що поки що не вирішила, як ставитися до нових лідерів Афганістану [2003 року «Талібан» було внесено до списку терористичних організацій, діяльність яких заборонена на території РФ].

Вулиця в Кандагарі, 23 вересня 2021 Фото: Bilal Güler / Anadolu Agency via Getty Images

Повсякдення

Обмеження прав жінок у країні можна помітити, роздивляючись світлини з афганських міст. Там майже немає жінок: у ресторанах, магазинах, школах та просто на вулицях міст переважно чоловіки, вбрані у туніки до колін та довгі штани. Сучасний одяг майже ніхто не носить: чоловіки намагаються «злитися» з талібами, щоби на вулицях їх не зупиняли озброєні до зубів бойовики. Своїм бойовикам таліби заборонили носити «стильний західний одяг». Цю заборону пояснили тим, що таким одягом таліби «руйнують статус, створений кров’ю мучеників».

Бойовики не тільки патрулюють вулиці міст, але й встановлюють імпровізовані контрольно-пропускні пункти. Там зазвичай стоять одразу кілька талібів зі зброєю — вони перевіряють автівки та документи перехожих. 

Афганістан і раніше був не в найстабільнішому економічному стані, але після захоплення влади талібами у країні стався справжній економічний колапс, рівень безробіття виріс. ООН говорить, що упродовж року на Афганістан чекає «загальна бідність» — це 98% населення за межею бідності у порівнянні із 72%, які є зараз.

Багато людей втратили роботу — деякі власники крамниць, спортзалів та салонів краси виїхали з країни, інші закрили бізнес через втрату значної частини прибутку після того, як жінкам заборонили виходити на вулицю.

Група бійців «Талібану», що повернулися з війни у провінції Панджшер, у кабульському зоопарку. Фото: Husnul Mahab Azizi -ATPImages / Getty Images

Є й більш абсурдні заборони, які важко пояснити навіть релігією чи ідеологічними переконаннями. Наприклад, нещодавно таліби заборонили перукарям стригти бороди на території країни. Також днями вони заборонили місцевим медіакомпаніям транслювати Індійську лігу крикету через те, що на трибунах є жінки. Ще одна дивна заборона — бойовикам «Талібану» не можна робити селфі під час несення служби, хоча одразу після захоплення влади в Афганістані вони активно користувалися соцмережами та публікували там свої знімки.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій