Мир майбутнього: якою буде Європа після війни та яке місце відвели для України

Майбутнє Європейського Союзу викликає дедалі більше дискусій. З нещодавнього — французький лідер Еммануель Макрон заявив, що після закінчення війни доведеться думати про новий спосіб організації Європи (й ЄС) та переосмислення відносин із Росією, щоби побудувати мир завтрашнього дня в новій формі, змінюючи несправедливий існуючий міжнародний порядок.

Якою ж може бут Європа майбутнього, разом з експертами з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Реформа Європейського Союзу

Поки тривають бойові дії, означити бажану (навіть з наближеними до реалій кореляцій) форму безпечного світу вкрай важко. Тож, побудова міцного та справедливого миру має розпочатися із закінчення війни.

Але вже можна закладати фундамент. В першу чергу — визнати й врахувати помилки. Нерішучість на початку великої агресії призвела до повномасштабної. І ми бачимо, що навіть велика війна на теренах Європи переконала не всіх.

Окремі політики від імені держав регулярно блокують важливі ініціативи. Отже, друге — ЄС має відійти від принципу одностайності в ухваленні рішень та перейти до кваліфікованої більшості.

«Європейський Союз розширюється з моменту створення. І буде правильним, якщо рішення будуть ухвалюватимуться голосами більшості держав, а не консенсусно. Бо надалі такий формат лише буксуватиме будь-які реформи. Тобто це має бути в пріоритеті. А вже потім, знаючи, що не буде ніяких перешкод (наприклад, вето Угорщини), займатися іншими нагальними питаннями», — пояснює кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.

Необхідність цього кроку визнає більшість в об’єднанні. Питання лише в тому, як це реалізувати, — тож, палких дискусій буде багато. Реформа відбудеться, бо час настав, але доведеться подолати чимало розбіжностей.

Третє в to-do-list — зменшення кількості європейських інституцій, говорить експерт-міжнародник Максим Несвітайлов.

«Наразі спостерігається тенденція, коли деякі країни ЄС прагнуть повернути частку суб’єктності, яку вони передали спільним органам. Проте для зміцнення союзу важливо, щоб роль загальноєвропейських структур і узгодженість їхньої діяльності лише посилювалась. А не так, що кожен тягне рядно на свою сторону і створює сам собі проблеми», — вважає він.

Безпекова реформа ЄС

Попри те, що більшість європейських країн входять до Північноатлантичного Альянсу, широкомасштабна війна в самому серці Європи змусила замислитися над ймовірним створенням власного силового блоку всередині ЄС. Це точно підсилить обороноздатність європейських країн та зменшить залежність союзу від США в плані безпеки.

«Континентальній Європі потрібно об’єднувати зусилля, щоб створити власні збройні сили й потужні спецслужби. Таким чином не треба буде проводити попередні консультації, аби завчасно виявляти та одразу відбивати будь-які загрози. Так, необхідно виділяти гроші, чітко прописувати безпекову архітектуру. Ми не можемо гарантувати, що РФ чи якась інша країна\терористична організація не захоче нової війни. Загрози досі існують. треба бути готовими», — наполягає Желіховський.

Очолити цей процес, на його думку, спроможна саме Франція, яка є країною-членкинею G7, має великий вплив у світі та свій ядерний арсенал: «Україна може поділитися досвідом та зайняти одну з провідних ролей у створенні такого силового блоку. Ставши членом ЄС, звісно».

Роль України: військова компонента

Головною цінністю є саме військова компонента. Вона просуває Україну на високе місце в Європі й світі. «Ми вже займаємося новими розробками та виробляємо озброєння. Коли відкриється можливість експорту, до нас підуть величезні інвестиції. Україна може стати хабом для світового ВПК. Висококваліфікована та відносно дешева робоча сила дає перевагу перед іншими країнами ЄС. Плюс маємо практичний досвід участі в сучасній війні», — перелічує Максим Несвітайлов.

Експерт наголошує, що саме матеріальна цінність залишається визначальною. І як приклад, він наводить ситуацію навколо Тайваню, якому загрожує окупація з боку Китаю, але на захисті острова стоять Сполучені Штати.

«Дивіться. Тайваню загрожує китайська окупація, але Сполучені Штати стоять на захисті острова. Чому? Бо саме тут виробляють 65% світових мікрочипів та напівпровідників. Власне, Тайвань створив для себе цінність», — зауважив експерт-міжнародник.

Реформа ООН

Те, що постійний член Радбезу ООН розв’язав у Європі найбільшу війну із часів Другої світової, продемонструвало абсолютну імпотенцію Організації Об’єднаних Націй у тих питаннях, заради якої ця організація була створена. А саме — підтримування і зміцнення миру й міжнародної безпеки. Тож, організація має бути як мінімум реформована. Або ж на її місці має з’явитися нова.

З головного, що має змінитися в ООН, експерти визначають наступне:

• скасування права вето;
• скасування статусу постійного члена Радбезу ООН;

«Те, що в Радбезі є постійні члени з правом вето, якого не можна позбавити, — це абсурд. Можна збільшити кількість постійних членів, але краще скасувати статус взагалі. Як і у випадку з ЄС, рішення мають прийматися кваліфікованою більшістю. Парадоксально, що РФ періодично ще й очолює той Радбез, коли веде найбільшу війну в Європі. Тому потрібно прописати механізми виключення тих, хто проявив невиправдану та несанкціоновану агресію», — вважає Несвітайлов.

• додати інструменти впливу.

«Реформований ООН (або ж інша структура, яка з’явиться натомість) має мати більше інструментів тиску на уряди. Наприклад, будь-яка країна має розуміти, що вона буде виключена з організації, якщо порушить міжнародне право, і до неї застосують силові та економічні методи впливу», — каже Желіховський.

Переосмислення відносин із РФ

Європа завжди ставилася до Росії як до надійного партнера і не помітила, як потрапила в залежність від Кремля. Тепер ЄС має вчитися на своїх помилках. Нова безпекова архітектура буде залежати від того, як закінчиться війна і в якій формі залишиться Російська Федерація.

«Якщо в Росії збережеться діючий режим, Європі однозначно потрібно буде переглядати політику відносин із Москвою. Необхідно буде й надалі проводити заходи зі зміцнення енергетичної незалежності та диверсифікувати інші сфери, де ще можуть бути якісь зв’язки з РФ. Міграційна політика щодо громадян РФ потребує жорсткого підходу, бо Кремль однозначно захоче використати цей фактор для виряджання у Європу різного роду агентурних елементів», — каже Станіслав Желіховський.

За зміни режиму можливе обережне відновлення більш тісної співпраці, але з рядом запобіжників, які не дадуть російським силовикам відновити свій вплив у Європі.

«А от якщо буде розпад Російської Федерації — це буде значно цікавіше, адже потрібно буде будувати зв’язки з кожною окремою державою. І це доволі складне завдання для всіх. Тому що в кожній такій країні чи республіці буде своє керівництво та уряд, і до кожного потрібно буде знайти свій підхід. Особливо до тих, у чиїх руках опиниться ядерний арсенал», — зауважив Желіховський.