На саміті БРІКС спробують створити альтернативну долару валюту та захиститися від західних санкцій. Що ще відомо?

22–24 серпня в Південно-Африканській Республіці (ПАР) відбудеться саміт БРІКС — спроба створити альтернативний і багатополярний політичний блок, а також альтернативну долару валюту, яка допоможе обходити санкції. Заборона зосередилася на країні-хості БРІКС та розповідає, як її уряд планував змінити законодавство, щоби президент РФ Володимир Путін зміг приїхати на саміт, чому провладна партія збанкрутує без грошей російських олігархів і чи стане саміт платформою для силового зміцнення РФ та Африки.

Що відомо про програму саміту?

Наразі не дуже багато. 

22–24 серпня в Йоганнесбурзі відбудеться саміт БРІКС за участі постійних країн-учасниць: Бразилії, Росії, ПАР, Індії та Китаю. Також близько двох десятків країн виявили бажання приєднатися до політичного блоку. Цьогоріч на правах глави об’єднання влада Південно-Африканської Республіки (ПАР) оголосила темою саміту «Партнерство для спільного процвітання, сталого розвитку та інклюзивної багатосторонності». Останній пункт, судячи з усього, свідчить про мету БРІКС — створення багатополярного політичного ландшафту й альтернативного ЄС та США блоку.

Крім того, пʼять країн БРІКС планують обговорити на саміті запровадження спільної валюти для міжнародних розрахунків як альтернативи долару. Про це повідомляє Bloomberg, підкреслюючи, що нова валюта допоможе вибудувати антисанкційні механізми. Посадовці «Нового банку розвитку», створеного за сприяння країн БРІКС, уже розглядають різні варіанти валюти.

Присутність Путіна на саміті настільки важлива для ПАР, що уряд намагався змінити законодавство. Розповідаємо, про що мова 

Bloomberg повідомив, що президент РФ Володимир Путін отримав запрошення на саміт БРІКС. Президент ПАР Сиріл Рамафоса також підтвердив особисту участь російського президента на саміті в ПАР. Утім, пізніше прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков натякнув, що приїзд Путіна на саміт ще обговорюється.

В ексклюзивному інтервʼю Забороні надзвичайний і повноважний посол України в Південно-Африканській Республіці Любов Абравітова розповіла, що запрошення від керівництва ПАР надійшло перед тим, як стало відомо про видання ордера Міжнародного кримінального суду (МКС) за депортацію українських дітей у РФ. Згідно з постановою МКС, Путін має бути заарештованим на території країн, які ратифікували Римський статут.  

ПАР також є підписантом статуту, тож має виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. Проте президент Рамафоса не поспішав дотримуватися постанови МКС. Уряд ПАР заявив, що надасть дипломатичний імунітет учасникам зустрічі країн БРІКС. «Це стандартне надання імунітету, яке ми робимо для всіх міжнародних конференцій і самітів, що відбуваються в Південній Африці, незалежно від рівня участі», — йдеться в офіційному повідомленні Департаменту міжнародних відносин і співробітництва. Однак в уряді зазначили, що це звичайний протокол для захисту учасників заходу, а не для конкретних осіб, а також додали, що «ці імунітети не мають переваги над жодним ордером, який міг бути виданий будь-яким міжнародним трибуналом проти будь-якого учасника саміту».

Заступник міністра з питань держпідприємств ПАР Обед Бапела в інтерв’ю BBC заявив, що влада країни планує внести зміни до законодавства перед самітом БРІКС — і таким чином відмовитися від Римського статуту. Це б дозволило політичному керівництву самостійно вирішувати, чи арештовувати лідерів країн, яких розшукує Міжнародний кримінальний суд. Втім, наукова співробітниця Центру сталого розвитку при Стелленбоському університеті Дзвінка Качур у розмові з Забороною зазначає, що процедура відмови від Римського статуту є довготривалою та складною, тому влада ПАР не змогла б так швидко провести реформування законодавства й сприяти приїзду президента РФ.

«Римський статут — частина національного законодавства ПАР, і тому не так легко від нього відмовитися. Процедура відмови від договору Міжнародного кримінального суду зайняла б значно більше часу, ніж залишилося до початку саміту БРІКС, це приблизно два роки, — зауважує Качур. — Імовірно, президент Рамафоса не міг не запросити Путіна та хотів би, щоб президент РФ завітав на саміт, тому була спроба перенести саміт БРІКС до Китаю. Також влада країни намагалася аргументувати, чому Путін усе ж може приїхати, однак це не спрацювало».

Чому ПАР таки не зможе прийняти Путіна?

Наприкінці травня членкиня опозиційної південноафриканської партії «Демократичний альянс» Емма Луїза Павелл наголосила, що влада ПАР має арештувати Путіна в разі його прибуття на саміт або відкликати запрошення. Опозиційна партія подала позов до Верховного суду провінції Гаутенг, щоб змусити уряд виконати постанову Міжнародного кримінального суду. У відповідь на позов президент ПАР попросив у МКС дозволу не заарештовувати Путіна, наголосивши, що російське керівництво пригрозило війною в разі арешту Путіна, повідомляє Reuters. 21 липня, відповідно до рішення Верховного суду провінції Гаутенг, уряд ПАР мав зобовʼязання запросити від Гааги ордер на арешт Путіна. На сьогодні, згідно з послом у ПАР Любов’ю Абравітовою, країні доведеться дотримуватися постанови МКС та арештувати Путіна в разі його приїзду. Тому замість президента РФ на саміт прибуде міністр закордонних справ Сергій Лавров.

«Для Путіна було важливо поїхати на саміт БРІКС. Якщо збираються лідери п’яти потужних країн, очевидно, що для Росії краще бути представленою на відповідному рівні, — наголошує професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. — Те, що Путіну не вдалося обійти рішення Міжнародного кримінального суду, для України — велика символічна перемога, яка говорить про те, що все-таки країни не можуть ігнорувати міжнародний ордер на арешт».

Що насправді стоїть за «дружбою» ПАР з РФ? 

За даними опозиційної партії ПАР «Демократичний альянс», у 2020–2021 роках одним з головних спонсорів провладної партії «Африканський національний конгрес» (АНК) стала гірничодобувна компанія United Manganese of Kalahari. Підприємством володіють наближений до Путіна російський олігарх Віктор Вексельберг та повʼязана з АНК компанія Chancellor House. Згідно зі звітами АНК, у першому кварталі 2020-го та 2021 року United Manganese of Kalahari пожертвувала для потреб партії 7,5 мільйонів рандів (близько $400 тисяч), що є найбільшим внеском серед усіх донорів (фінансування партії олігархом Забороні також підтвердила посол Абравітова). 

На думку Дзвінки Качур, таким чином Росія може безпосередньо впливати на політичні процеси в Південно-Африканській Республіці: «Якщо Росія припинить фінансову підтримку через спільне підприємство United Manganese of Kalahari, партія фактично стане банкрутом. АНК буде дуже складно продовжувати свою діяльність. Це російська стандартна модель: РФ бере ресурси Південної Африки та спонсорує політичну партію країни». 

ПАР і Росія посилюють військову співпрацю. Чи справді це так?

Наразі достеменно відомо тільки про спільні навчання, однак ПАР уже звинуватили в таємному постачанні зброї до РФ. 

Згідно з заявою посла США в ПАР Рубена Бріджеті, африканська республіка постачає Росії зброю та боєприпаси. Інцидент нібито стався на морській базі Саймонс-Таун у Кейптауні, де наприкінці 2022 року пришвартувалося російське судно. Бріджеті стверджує, що на корабель РФ потрапив вантаж військового призначення. Однак влада ПАР офіційно ні підтвердила, ні спростувала інформацію. У звʼязку з цим президент Сиріл Рамафоса ініціював розслідування, втім, його результати досі невідомі.

Достеменно відомо, що ПАР провела спільні військові навчання MOSI II у лютому 2023 року з Росією та Китаєм в Індійському океані, повідомляє Bloomberg. Близько 350 південноафриканських військових взяли участь у навчаннях. Під час морських маневрів було залучено фрегати, есмінці й нафтові танкери трьох країн. Участь ПАР у спільних військових навчаннях з Росією розкритикували США та ЄС. 

«Російські судна зайшли у води Кейптауна з літерами Z і V. Українське посольство активно звертало увагу влади [ПАР], що Росія таким чином провокує південноафриканську владу, — каже в розмові з Забороною Абравітова. — Наше посольство та громада в ПАР організовували протести в Кейптауні, усі засоби масової інформації про це писали. Цей інцидент не був непоміченим, і без критики для африканського уряду не минуло».