На випадок, якщо РФ нападе: в НАТО придумали, як екстрено посилити фланги
- Альянс розробляє в Європі численні сухопутні коридори для американських військ і бронетехніки.
- Основних коридорів пʼять — вони йдуть з Нідерландів, Італії, Греції, Туреччини та Норвегії.
- Наприкінці травня блок вже провів наймасштабніші свої військові навчання, де також відпрацьовували протистояння РФ.
Члени НАТО у 2023 році домовилися підготувати 300 000 військовослужбовців, які перебуватимуть у стані підвищеної готовності для відбиття російських атак. Втім, Європа має замало потужностей, необхідних для захисту східного флангу. Річ у тім, що останні 30 років ЄС скорочував фінансування власних оборонних спроможностей, покладаючись на США. Однак НАТО все ж має план, як швидко укріпити позиції в разі екстреної небезпеки.
Заборона розповідає про стратегію блоку на тлі можливої ескалації Росії.
Нідерланди-Німеччина-Польща: сухопутні коридори Північноатлантичного Альянсу
Численні сухопутні коридори необхідні для переміщення американських військ і бронетехніки у випадку великої наземної війни з Росією. Цими коридорами війська США мають оперативно дістатися східних рубежів Альянсу, пише The Telegraph.
Стратегію розробили, щоб підготуватися до ймовірного конфлікту з РФ в наступні два десятиліття. У 2023 році члени НАТО домовилися підготувати 300 000 військовослужбовців, які перебуватимуть у стані підвищеної готовності для оборони Альянсу.
За планом, американські сили, які є частиною цього контингенту, висаджуватимуться в одному з пʼяти портів. Далі прямуватимуть до фронту підготовленими маршрутами, зокрема потягами. Основних коридорів пʼять — вони йдуть з Нідерландів, Італії, Греції, Туреччини та Норвегії.
Читати більше новин в Telegram
Також розробляють коридори транспортування військ через порти на Балканах, а також через Норвегію, Швецію та Фінляндію. Важливо, що в цих коридорах війська не будуть обмежені місцевими правилами, законами чи митами, тож зможуть вільно перевозити вантажі.
«Спостерігаючи та аналізуючи російську війну в Україні, ми помітили, що Росія здійснювала атаки на українські логістичні бази. Можна зробити висновок, що величезні бази матеріально-технічного забезпечення, як в Афганістані та Іраку, будуть атаковані та знищені вкрай швидко в ситуації конфлікту», — каже генерал-лейтенант Олександр Солфранк, начальник командування тилового забезпечення НАТО.
Східний фланг НАТО: топ-2 проблеми
Починаючи з 90-х років XXI століття, на відміну від США, Євросоюз все менше вкладав кошти у власні оборонні спроможності, покладаючись на захист з боку Вашингтона. Це призвело до скорочення виробництва озброєння, його модернізації та заміни.
Багато років саме США були головним постачальником озброєння до ЄС. Європейці зосередилися на виробництві важкої бронетехніки чи літаків. Водночас виробництво снарядів майже зупинилося. Щоб задовольнити потреби України в боєприпасах, ЄС був вимушений закупити снаряди в третіх країн. Однак блок впевнений, що у 2024 році зможе наростити виробництво.
Єврокомісія намагається вирішити цей нюанс: вона розробила й презентувала план кардинальної перебудови оборонної промисловості ЄС. Він передбачає:
- заохочення країн купувати більше зброї разом і менше у США;
- гарантування безпеки постачань;
- фінансування виробництва зброї навіть під час спаду попиту;
- скорочення бюрократичної тяганини для європейських оборонних проєктів, що становлять спільний інтерес.
Що стосується армій, зараз в Євросоюзі їх 27. Загалом особового складу — близько 1.2 млн людей. Це майже рівноцінно кількості військовослужбовців США та РФ (орієнтовно по 1.3 млн). Через загрозу російського вторгнення європейські країни змушені повертати військову службу. Це зробили Латвія, Литва, Швеція. Естонія, Фінляндія та Норвегія не скасовували призов із часів холодної війни, а Данія хоче призивати жінок.
Складність полягає в тому, що європейські армії здебільшого не мають досвіду в реальних бойових діях. Також незрозуміло, як у Європі будуть визначати, чия армія піде на захист союзника в разі агресії.
«Застосування 5-ї статті НАТО зовсім не означає, що всі країни-члени відправлять свої війська на захист союзника. У кращому випадку воюватиме три-чотири країни, інші ж будуть допомагати грошима, технікою та іншим. І ключовим є те, чиї армії в Європі можуть воювати, якщо США не прийдуть на допомогу», — каже експерт з міжнародної безпеки Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
Естонія та Фінляндія: як РФ перевіряє кордони
Росія орієнтовно з початком літа розпочала перевірку кордонів Фінляндії та Естонії на наявність слабких місць. Західні експерти з безпеки підозрюють, що Кремль розробляє довгостроковий план захоплення частини балтійського регіону, пише The Telegraph.
Напередодні Москва опублікувала проєкт пропозиції щодо перегляду свого морського кордону з Фінляндією та Литвою в Балтійському морі. Згодом, 23 травня, росіяни самовільно перемістили буї у водах Естонії. Позначки у річці Нарва використовувалися для позначення кордону між двома державами.
Дипломати вважають, що провокації стали частиною широкої стратегії РФ, що передбачає тестування рішучості Заходу. Владімір Путін потенційно прагне знайти слабкі місця для майбутнього військового вторгнення.
«Це частина гібридної війни, що триває: Росія агресивно намагається дестабілізувати наше суспільство, а також нашу підтримку України. Ми маємо бути добре підготовлені. Це не завжди легко, тому що неможливо знати точно, що стане наступним кроком. Вони [росіяни] потрапляють у так звану сіру зону, де ми точно не знаємо, що буде далі», – каже посол Естонії в Лондоні Вільяр Лубі.
Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва, які здобули незалежність від колишнього СРСР у 1991 році, є членами НАТО, які зобов’язуються захищати свої сухопутні кордони від Росії. Після вторгнення в Україну та посилення імперіалістичної риторики Путіна зросли побоювання, що він може планувати захоплення балтійського регіону протягом наступних п’яти-семи років. Шанс розглядали в разі перемоги Москви у війні та поповнення запасів армії окупантів.
Нарвський регіон Естонії, де росіяни здійснили маніпуляції на кордоні, переважно російськомовний. Між Таллінном і Москвою немає офіційної угоди про кордон, що потенційно робить його привабливою мішенню для окупації, пише видання.
Виконавча директорка аналітичного центру з безпеки Henry Jackson Society Альона Гливко бачить тривожні паралелі між останньою балтійською суперечкою та передумовами до вторгнення РФ в Україну. Вона назвала регіон найтендітнішим кордоном Альянсу щодо оборони.
«Це все є засобом дослідження, щоб побачити, як далеко вони [Росія] можуть зайти. Хоча наразі вони не мають військового потенціалу для справжньої війни з Балтією. Балтійський регіон найтендітніший кордон НАТО завдяки російській діаспорі, яку вони можуть мобілізувати через російську пропаганду та телебачення. Ми мали всі ці фактори в Україні», — сказала вона.
Навчання НАТО Steadfast Defender 2024: що відпрацьовували
Військові навчання Північноатлантичного Альянсу, спрямовані на стримування російської агресії, завершилися 31 травня. Їх назвали наймасштабнішими з часів Холодної війни.
Серію маневрів під назвою Steadfast Defender 2024 («Непохитний захисник») розпочали у відповідь на зміну ситуації з безпекою в Європі внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
За даними штаб-квартири НАТО, у навчаннях, які стартували близько чотирьох місяців тому, брали участь понад 90 000 військовослужбовців з усіх 32 країн Альянсу, включно зі Швецією, яка отримала членство у 2024 році. З техніки на навчаннях було більш як 50 кораблів, близько 1100 бойових машин і понад 80 винищувачів.
Армії країн відпрацьовували приведення в бойову готовність і розгортання національних і багатонаціональних сухопутних сил на східному фланзі НАТО. Сценарій Steadfast Defender — можливий напад Росії на територію союзників, який приведе в дію статтю 5 договору військового блоку про колективну оборону. Під час навчань також уперше протестували нові регіональні плани оборони, узгоджені союзниками минулого року у зв’язку з війною РФ проти України.
Досі наймасштабнішими вважалися маневри під назвою Trident Juncture у 2018 році, які проходили переважно в Норвегії. У них брали участь близько 51 000 солдатів.
Раніше Заборона розповідала про амбіції Росії щодо взяття під контроль острова Готланд у Балтійському морі. Його вважають критичною слабкістю для Альянсу.
