Читаєте зараз
Найбільша судова помилка в історії Австралії: наука допомогла виправдати «вбивцю дітей»

Найбільша судова помилка в історії Австралії: наука допомогла виправдати «вбивцю дітей»

Ilona Kivva
Автор:
  • Кетлін Фолбігг посадили на 40 років за вбивство чотирьох її дітей. ЗМІ прозвали її «вбивцею дітей» та «найгіршою матір’ю Австралії». 
  • Фактів, які б прямо вказували на вину жінки, не було, тож для обвинувачень використали так званий закон Медоу. 
  • Спростувати обвинувачення вдалося тільки через 20 років завдяки науці.

Вчені з усього світу, серед яких навіть Нобелівські лауреати в ході масштабних досліджень з’ясували, що у всіх дітей Кетлін були вкрай рідкісні генні мутації. Виявити їх шляхом звичайних медичних тестів було практично неможливо.

Заборона розповідає про гучний судовий процес.

Справа Кетлін Фолбігг: у чому звинуватили

У 2003 році австралійський суд визнав жінку винною у вбивстві чотирьох її дітей: Калеба, Сари, Патріка і Лаури. Прокурори були переконані, що вона їх задушила, пише BBC.

Всі смерті сталися у період між 1989 і 1999 роками. Дітям було від 19 днів до 18 місяців. У 1999 році жінка зателефонувала у швидку і повідомила, що її донька не дихає. Вона уточнила, що троє її дітей вже померли від синдрому раптової дитячої смерті (СРДС). Правоохоронцям така кількість випадків здалася підозрілою.

Фактів, які б прямо вказували на вину жінки, не було, тож для обвинувачень використали юридичну концепцію, відому як закон Медоу. Суть полягає у тому, що один випадок СНДР — це трагедія, два — викликають підозру, а три — вбивство, якщо не доведено протилежного.

Цікаво! Теорію британського педіатра Роя Медоу інтегрували у судову систему Великої Британії та колишніх колоній. Низка випадків спростувала гарантійну вірність концепції, тож використання у країнах Співдружності практично припинилося у 2004 році, а ще через рік у Медоу забрали ліцензію на практику. Австралія — одна з небагатьох держав, яка продовжувала використовувати концепцію.

У справі було ще кілька нюансів, які піддавали сумнівам правомірність вироку:

  • чоловік пані Фолбігг, Крейг, спочатку був заарештований як підозрюваний, однак почав співпрацювати зі слідством і навіть передав суду щоденники жінки;
  • записи були визнані судом як зізнання у вбивствах, хоча вони не досліджувалися психологами чи психіатрами. Для прикладу, в одному із записів йдеться: «Одного дня [вона] піде. Інші пішли, але ця піде не так. Цього разу я готова і знаю, що є сигнали, на які слід звернути увагу у собі»;
  • щоб підтвердити схильність жінки до насильства, у якості доказів надали біографічні епізоди з її дитинства: коли Кетлін було 2 роки, її батько, який був жертвою домашнього насильства, зарізав її матір. Наступний рік дівчинка була під опікою різних родичів, перш ніж її вдочерили.

Справа набула широкого резонансу у ЗМІ. Жінку прозвали «вбивцею дітей» та «найгіршою матір’ю Австралії», хоча всі докази були непрямі.

Смерть дітей Фолбігг: що з’ясували вчені

Справу переглядали у 2019 році, але це не дало результату. Чоловік, як і 2003 році, свідчив проти дружини, відмовився надавати зразок ДНК, який вимагала сторона захисту для досліджень.

За повторне розслідування у 2022 році взявся суддя у відставці Том Батерст. Допомагали йому науковці з усього світу, серед яких навіть Нобелівські лауреати.

Команді вдалося довести, що всі діти пані Фолбігг померли природною смертю. Причиною стали одразу кілька вкрай рідкісних генних мутацій:

  • мутований ген під назвою CALM2 G114R був присутній у двох дівчаток. Він може спричиняти серйозні серцеві аномалії, перешкоджаючи проходженню іонів кальцію в клітини, що в кінцевому підсумку може зупинити серцебиття;
  • хлопчики мали іншу генну мутацію, яка викликає епілепсію. Вона і спричинила смерті.

Крім цього, психологи та психіатри проаналізували щоденники жінки і дійшли висновку, що Кетлін переживала тяжку депресію через загибель дітей. Вона звинувачувала себе, але аж ніяк не зізнавалася у вбивстві чи завданню їм шкоди.

Адвокати називають цей випадок найбільшою судовою помилкою в історії Австралії, а докази, використані для засудження, — відвертим проявом женоненависництва.

«У кримінальній справі, коли матір підозрюють у завданні шкоди дітям, поняття того, що є добрим материнським ставленням, стає набагато вужчим. Тому поведінка, яка є буденною, вважається підозрілою. Сторона обвинувачення використовувала дискримінаційні міркування, щоб зобразити Фолбігг як погану матір. Прокурори розповідали, як вона залишала Сару [одну з доньок] суботніми ранками з родичами, щоб підробляти. Це використали як доказ того, що вона не любила Сару, не хотіла піклуватися про неї, і тому був здатна убити її», — пояснила професорка права Емма Канліфф, яка написала книгу про цю справу.

Жінку помилували, але судимість не зняли, тож вона не може вимагати компенсації.

Раніше Заборона розповідала про судовий процес, який вплинув на початок процесу закріплення права на аборти у конституції Франції. Це не єдиний випадок, коли судове рішення призвело до глобальних змін.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій