Читаєте зараз
Найцікавіші комікси 2021-го — від видавців, коміксистів і критиків

Найцікавіші комікси 2021-го — від видавців, коміксистів і критиків

Katerina Sergatskova
Найцікавіші комікси 2021-го — від видавців, коміксистів і критиків

Редакція Заборони попросила видавців, авторів графічних історій і професійних критиків коміксів розповісти про найцікавіші видання, що вийшли 2021 року.

А якщо ви любите комікси так само, як і ми, то для вас ми зробили окрему рубрику на Забороні і ведемо телеграм-канал «Нормальні комікси».


Kosko, автор коміксів, видавець незалежного комікс-зіна GON

Хочу порекомендувати кількох локальних, поки що невідомих коміксистів. Здебільшого мою увагу привертають гумористичні, прості та життєві комікси з вкрапленнями сюрреалізму або легкого божевілля. 

Ліза Фомінська (@trempel_trempel)

Ліза Фомінська — найактивніша і регулярна авторка коміксів у самвидаві GON. Кожна її робота дуже смішна саме тому, що життєва і чимось знайома. Також Ліза круто передає емоції та стани головного персонажа, а це, як на мене, дуже важливо в коміксах, тим паче в такому жанрі. Авторка працює в кольорі й круто ним володіє. Один з останніх коміксів Лізи заграє з темою, яка, скоріш за все, близька кожному, а саме «раптом мій колишній однокласник, а нині багатій випадково помітить мене біля смітника у дранті?». 


Анастасія Дроненко (Nastida)

Також цього року мене вразила поки що маловідома, проте дуже талановита авторка коміксів Анастасія Дроненко, вона ж Nastida. Настя вже не вперше малювала короткі історії для GON. Авторка має потужний потенціал і перспективи у сфері сучасної місцевої комікс-індустрії. Остання робота Nastida для свіжого випуску збірки дуже мене розсмішила і підкорила якістю та стилем. На перший погляд, це проста історія про переїзд на стару хату з купою радянського барахла. Проте герої знаходять начебто магічний артефакт, пов’язаний з Олімпійськими іграми 80-го року. Цей артефакт пробуджує містичного маскота ігор, і тут трапляється найцікавіше… Хочу, щоб таких веселих та якісних коміксів малювалося ще більше й частіше. 

Борис Філоненко, головний редактор IST Publishing, куратор, автор телеграм-каналу «Нормальні комікси»

Анне Карсон, Розанна Брюно «Троянки. Комікс» (‘The Trojan Women: A Comic’)

Анне Карсон, Розанна Брюно «Троянки. Комікс» (‘The Trojan Women: A Comic’)

Коміксова версія «Троянок» Евріпіда від канадської поетки Анне Карсон і американської художниці Розанни Брюно — це трагедія про поразку у війні, розказана переможеними жінками, виконана в сирому та експресивному рисунку, наче з полів шкільного зошита. Ахейці вже захопили Трою, місто лежить у руїнах, воїни ділять жінок за жеребом та добивають чоловіків. На цьому тлі героїні сповідуються та оплакують утрати. Найзухвалішим роздумом стає те, що війна насправді знищує обидві сторони конфлікту й переможців немає. 

У коміксі багато драматургічних прийомів, що перекочували з театру в графічний роман. Головними героями є тварини, рослини та не-люди. Лише Кассандра, яку всі відмовляються слухати, — людина, тоді як Гекаба — собака, Андромаха — розрубана тополя, а Менелай — «механізм на кшталт коробки передач або муфти зчеплення, ладний у минулому, але вже не цьогорічна модель». Як і в театральній драмі, історію супроводжує античний хор з підрахованих полонених корів, котів та собак.


Найцікавіші комікси 2021-го — від видавців, коміксистів і критиків

Ґі Деліль «Улітку на фабриці» (‘Factory Summers’)

Мабуть, не найважливіша робота в доробку канадсько-французького коміксиста Ґі Деліля, але точно одна з найбільш особистих для автора. Це історія про три літа на паперовій фабриці у Квебеку, де Деліль мав свій перший у житті заробіток та готувався до того, щоб стати художником. Як і в коміксах про Пхеньян, Шеньчжень чи Бірму, Деліль вдається до прийому «як це працює» і розповідає про те, як влаштована фабрика: її прилади та механізми, щоденні та щорічні ритуали, співробітники з побутовими забобонами і мріями про добре майбутнє. 

Наскрізним мотивом стають стосунки головного героя з батьком, який ще в юні роки Деліля розірвав стосунки з матір’ю та практикував самотнє життя без близьких людей. Фабрика стає місцем, яке створює можливості налагодження сімейних зв’язків, адже батько давно тут працює, і разом з тим підтверджує те, що у разі відбудови ці стосунки ніколи не стануть щирими. Легше впоратися з гігантськими шматками рулонного паперу, що застряг у друкарському верстаті, аніж наздогнати силует батька, який раптово промайнув поміж машинами.


Едріан Томайн «Самотність коміксиста на довгій дистанції» (‘Loneliness of the Long-Distance Cartoonist’)

Едріан Томайн «Самотність коміксиста на довгій дистанції» (‘Loneliness of the Long-Distance Cartoonist’)

У книжці, що виглядає як кишеньковий нотатник на гумці, Едріан Томайн зібрав автобіографію поразок. «Самотність коміксиста на довгій дистанції» — це переважно короткі історії, ближчі за жанровою специфікою до набору комікс-стрипів, які чимдалі більше перетворюються на повноцінний графічний роман про труднощі й негаразди, що стаються з автором коміксів у його довготривалій кар’єрі. 

Культивація власного аутсайдерства супроводжує Томайна від моменту, коли він розповідає своїм новим однокласникам, що хоче стати коміксистом, як Джек Кірбі, й не знаходить ніякого відгуку, окрім глузувань. Багато років по тому його висміюють письменники, колеги по цеху незалежного графічного роману та навіть випадкові сусіди в піцерії. Роман починається епіграфом з Деніела Клауса: «Бути відомим коміксистом — все одно що бути чемпіоном світу з бадмінтону». Однак Томайну вдається реконструювати велику драму цієї маленької професії, в якій навіть постійне усвідомлення себе кимось незначним аж ніяк не гарантує спокою в питанні публічного визнання.

Лілія Омельяненко, співзасновниця видавництва «Видавництво»

Останніми роками графічні історії займають усе більше місця в моїй читацькій практиці, оскільки ми у «Видавництві» постійно розширюємо нішу видаваних нами мальописних творів. 

Нора Круґ «Про тиранію» (‘On Tyranny’)

Нора Круґ «Про тиранію» (‘On Tyranny’)

Найяскравіше враження цього року — це новий твір Нори Круґ — графічна версія книги Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття». Хоча Тімоті Снайдер писав цю свою книжку як популярний та легкий для сприйняття виклад уроків XX століття, все ж графічна версія цих тез сприймається набагато легше і лишає значно потужніше враження. Подані Тімоті Снайдером тези спираються на виразність і наочність. Нора робить їх незабутніми.


Ванна Вінчі «Фріда. Історія її життя» (‘Frida Kahlo: The Story Of Life’)

Ванна Вінчі «Фріда. Історія її життя» (‘Frida Kahlo: The Story Of Life’)

Зовсім інша історія з однією з багатьох сотень біографій Фріди Кало — коміксом Ванни Вінчі «Фріда. Історія її життя». Коли матеріал винятково конкурентний і важко вибрати якійсь новий вдалий кут подачі, щоби не повторювати попередників, Ванна Вінчі зуміла зберегти баланс між грамотною презентацією історичних фактів, впізнаваністю стилю Фріди і власним авторським голосом. Комікс не претендує на вичерпність і всеохопність, але залишає свій неповторний стиль.

Таня Кремень, авторка коміксів

Маржан Сатрапі «Вишивки» (‘Broderies’)

Маржан Сатрапі «Вишивки» (‘Broderies’)

У Сатрапі підкуповує її почуття гумору — вона про найнеприємніші речі пише просто, без надриву, але з нескінченною ніжністю. «Вишивки» — балаканина іранських жінок, підслухана авторкою. Це їдкі й іноді дуже сумні жіночі розмови — чи фотогенічний член, чи можуть бути претензії до мертвої щодо її невинності і чому одружений чоловік так ретельно готується до побачення з коханкою. Стиль у Сатрапі нібито недбалий, але дуже виразний — не то дитячі малюнки, не то скетчі нашвидкуруч.


Анатолій Бєлов і Георгій Бабанський «Очі демона»

Анатолій Бєлов і Георгій Бабанський «Очі демона»

Перша частина майбутнього графічного роману художників Анатолія Бєлова і Георгія Бабанського в жанрі неонуар. Місце дії — Київ, високотехнологічне суспільство, де найбажаніший ресурс — пам’ять. Від надлишку вражень пам’яті не вистачає, від чого людей емоційно паралізує. Для таких випадків існує «Бордель інтелектуальної ласки», де спеціально навчені Псі-Куртизанки видаляють з пам’яті клієнта все непотрібне. Одна з найкращих куртизанок пропадає просто з закритої кімнати — ось зав’язка. Вишукана елегантна історія з чудовою графікою.


Джефф Лемір «Підводний зварювальник» (‘The Underwater Welder’)

Джефф Лемір «Підводний зварювальник» (‘The Underwater Welder’)

Головний герой, підводний зварювальник, працює на місцевій нафтовій вишці біля берегів канадського містечка. Він утратив батька в десять років — той потонув у морі, і ця травма не відпустила його. Зараз він сам повинен стати батьком — і дуже цієї події боїться. Страхи, спогади, драма — все це тонко намальовано аквареллю і тушшю.

Катерина Сергацкова, головна редакторка Заборони, засновниця телеграм-каналу «Нормальні комікси»

Джо Сакко «Відплата за землю» (‘Paying the Land’)

Джо Сакко «Відплата за землю» (‘Paying the Land’)

Джо Сакко знають за його комікс-репортажами з гарячих точок — Палестини, Боснії, Чечні. Кілька років тому він, несподівано для багатьох, узявся досліджувати невидимий для решти світу конфлікт у Канаді. У північних землях ще зовсім недавно жили корінні народи (їх називають «першими націями»), вони вели первісний спосіб життя: жили сім’ями в умовах дикої природи, полювали, створювали свій побут з природних матеріалів — і практично не стикалися з цивілізацією. Однак усе змінилося, коли в північні землі прийшли корпорації, що викачують нафту й газ із глибинних запасів канадських гір.

Автор починає свою розповідь зі спогадів одного з представників корінних народів про дитинство в дикій природі і переходить до опису нинішньої території, де кожна ділянка землі розпланована під викачування природних ресурсів. Нащадки корінних народів не знаходять себе в новій реальності, багато хто хворіє на алкоголізм, радикалізується, не маючи реальної можливості протистояти корпораціям. Так, Джо Сакко дає нам зрозуміти, що навіть в одній з найбільш успішних країн світу є «гаряча точка», і для вирішення цього конфлікту знадобиться, можливо, більше зусиль, ніж у випадку з війнами в Європі і на Близькому Сході.


Нора Круґ «Вітчизна» (‘Heimat. A German Family Album’)

Нора Круґ «Вітчизна» (‘Heimat. A German Family Album’)

Нору Круґ складно назвати комікс-авторкою — вона сама називає себе «авторкою графічного нон-фікшну», і це ближче до правди. «Вітчизна» — це її перший графічний роман у жанрі мемуарів, і він відразу злетів. У цій книзі Круґ розслідує історію своєї німецької сім’ї: народившись у ФРН, вона намагається зрозуміти, чому німцям так важко розмовляти про Голокост, і усвідомлює, що більшість ровесників її дідусів і бабусь стали на сторону Гітлера, зокрема щоб урятувати свої сім’ї від загибелі. Художниця вирішила дізнатися, чи були серед її родичів нацисти.

Круґ довго вивчала архіви в рідних місцях, проводила важкі бесіди з членами сім’ї і врешті-решт підібралася до моменту правди. Мабуть, це найкраще графічне розслідування, яке я знаю.


Жанна Озірна, Сергій Чудакоров, Емма Антонюк «Фемінізм і місто»

Жанна Озірна, Сергій Чудакоров, Емма Антонюк «Фемінізм і місто»

Навесні 2021-го видавництво «Видавництво» випустило локальний комікс про фемінізм, створений на основі колонок журналістки Емми Антонюк. Він зроблений як серія графічних нарисів про різні ситуації, в яких опиняється героїня, і в них читається гарне почуття гумору, чудове малювання і продумана драматургія.

Для мене цей комікс — хороший знак, що український комікс стає все більш якісним, а ще він розкрив кінорежисерку Жанну Озірну як гідну сценаристку коміксів. Скоро у видавництві вийде написана нею графічна новела про Софію Яблонську «Подорожниця», і за окремими стрипами, викладеними видавництвом, видно, що українській комікс-індустрії дуже пощастило з новим гравцем.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій