Найцікавіші комікси 2022 року — вибір Заборони

Редакція Заборони склала свій список найцікавіших коміксів і графічних новел, які вийшли 2022 року. Катерина Сергацкова та Даниил Леховіцер з огляду на власні вподобання вибрали як ігрові, так і більш комплексні та складні (з критикою соціального устрою) комікси, які прочитали цьогоріч. Усередині: біографія домінатрикс, організація, що стежить за популярністю конспірологічних теорій, та новий мальопис автора — першого коміксиста, що потрапив до списку літературної Букерівської премії.

«Департамент правди» / The Department of Truth, 2021–2022

Джеймс Тініон IV, Мартін Сіммондс

У фентезі-романах Ніла Ґеймана та Террі Пратчетта можна зустріти сюжет про те, що чим більше людей вірять у бога, міфічну істоту чи будь-яку іншу віртуальну ідею, тим реальнішою і матеріальнішою вона стає. Сценарист Джеймс Тініон робить те саме, але стосовно конспірологічних теорій. Світ «Департаменту правди» — щось на кшталт пластиліну або радіохвиль, чиї форма та частота можуть деформуватися, якщо достатня кількість людей повірить у те чи інше трактування реальності. І якщо популярний сайт для ультраправих поширюватиме теорію, що Земля пласка, то вона і справді такою стане. 

Розповсюдженню рептилоїдів, прибульців і єті заважає Департамент правди — таємна організація, яка моніторить популярність конспірологічних теорій. Як і в ніл-ґейманівських «Американських богах», тут досліджується комплексна та складна для фіксації тема сили людської уяви й того, як віртуальні ідеї конструюють геополітику та інформаційне поле. Якщо перекласти фантасмагорійну канву коміксу на сучасну мову, це, по суті, історія про так звану боротьбу за уми — протистояння пропаганди США та СРСР і Китаю за ідеологічну рамку. 

Але не обійшлося без екскурсу в окультизм і путівника міфами хтонічної Америки: Satanic Panic (поширена в 1980-ті роки істерія щодо вбивств школярів сатаністами), люди в чорному, Людина-Метелик, містик Алістер Кроулі, що допоміг запустити першу ракету в космос, фейкова висадка американців на Місяць, а також будівництво аеропорту в Денвері для організації нового Голокосту. 

«Семеро синів» / Seven Sons, 2022

Кельвін Мао, Роберт Віндом

Ще один комікс про потужність людської віри. У 1970-х роках теоретик релігії Ніколаус написав книгу-пророцтво про те, що світу явиться семеро святих синів. Через декілька років у Лівані, Філіппінах, Італії та ще чотирьох інших країнах того самого дня сім незайманих жінок народили сімох братів-близнюків — чи то біблійне диво, чи то генетична аномалія.

Сім братів стали не просто наріжним каменем нової релігії, а політичною силою, що змінила відому нам реальність. Так, наприклад, фігура президента США (ним удруге стає Джиммі Картер) перетворилася на декоративну, а геополітична мапа поділилася між кількома теократіями. Разом з тим релігія сьомих — шоубізнес і маркетологічний феномен. Сюжет про братів перегукується (якщо не віддзеркалює) з канвою ще одного коміксу — «Пацанів», де супергерої стали богами XXI сторіччя, їхнє повсякдення упаковують у серії реаліті-шоу, як про родину Кардаш’ян, а за мотивами їхнього життя створюють фільми. Щось подібне і тут. 

Окрім іншого, «Семеро синів» — це алюзія на американську інфраструктуру релігії з її християнськими каналами та телепроповідниками. Саме інфраструктури, адже це технологічно-маркетологічний процес і кампанія, яка більше нагадує політичну програму на губернаторські вибори. 

«Правомірна жага помсти» / A Righteous Thirst For Vengeance, 2022 

Рік Ремендер, Андре Ліма Араужо, Кріс О’Галлоран 

Найчастіше оповідальна стратегія «дуже багато запитань і нуль відповідей» неефективна. Але приблизно один раз із десяти спрацьовує, і цей комікс — яскравий приклад. Невідомий чоловік виходить з автобуса, мовчки йде до приватного маєтку, тільки щоб знайти його хазяїнів мертвими, а потім випадково виявити даркнет для асасинів. Хто він? Навіщо зайшов у цей будинок? І навіщо приймає замовлення в даркнеті?

Незвичний сторітелінг, фрагментарне оповідання і конвенції кримінального трилеру можуть нагадати тріумфальний фільм Лінн Ремсі «Тебе ніколи тут не було» з Хоакіном Феніксом про вігіланта-найманця з молотком, який убиває вбивць, щоб у світі було менше вбивств. Щось настільки ж патологічне, парадоксальне і, не побоїмося цього слова, артхаусне відбувається й тут.

«Самотні мисливці» / The Lonesome Hunters, 2022

Тайлер Крук

Тайлер Крук — ілюстратор відомої серії «Округ Герроу» про фольклор півдня США — почав продумувати сюжетну арку цього коміксу ще 10 років тому, запітчив ідею редактору аж у 2019-му і лише цього року (через COVID-19) показав, що в нього вийшло. Це водночас його дебют як сценариста. 

Говард — мисливець на демонів, який першого ж дня своєї ініціації в орден випадково призвів до його знищення, — останній володар магічного меча. Говарду вже 60 років, він жодного разу не користувався зброєю і навіть не знає, як полювати на темні сили. Все змінюється, коли він зустрічає підлітку Лупе, за якою женуться демонічні птахи.

Крук зізнається, що є шанувальником жанру coming of age, або роману-дорослішання. Дорослішання стосується не тільки Лупе, але й Говарда, який має постарішати в 60 з лишком і взяти своє життя в руки. Саме цей контраст — нібито брутальний сюжет про боротьбу з монстрами та м’якість і сентиментальність персонажів — робить «Самотніх мисливців» таким нестандартним твором. Екшену тут менше, ніж мамблкору — жанру, де герої просто нескінченно говорять про те, що їх хвилює. Так само і тут: вони їдуть у машині й говорять про самотність, страх перед усесвітом і травматичне дитинство, дивлячись на зоряне небо, та інколи б’ються з монстрами. 

«Кощій у пеклі» / The Koshchei in Hell, 2022

Майк Міньйола, Бен Стенбек

Майк Міньйола — без перебільшення, коміксист рівня Ніла Ґеймана та Білла Віллінгема — уважних читачів міфів, епосів і космологій різних культур. У легендарній серії The Sandman Ґейман поєднав з десяток міфологій в одну багатошарову й закручену історію, а в серії Fables Віллінгем деконструював жанр казки — і задумався, як би жили герої європейських та арабських казок у сучасному Нью-Йорку. Міньйола зробив щось схоже: взяв європейські, мексиканські, слов’янські, американські й африканські міфи — і перетворив це на величезний (50 з хвостиком книжок) цикл про Геллбоя. 

Крім того, Міньйола — один з небагатьох американських авторів, який дуже уважно ставиться до східноєвропейського фольклору. Тому події його коміксів відбуваються і на Галичині, і в Румунії, і в Польщі, а серед героїв можна зустріти Бабу Ягу, карпатських чарівних козлів та празьких мерців-картярів. «Кощій у пеклі» — продовження дослідження слов’янських казок. Але не без деконструкції й постмодерну: Кощій відправляється в Пандемоніум — столицю пекла — шукати власну душу, приховану в козлі, зайці та яйці. 

«Акторський клас» / Acting Class, 2022

Нік Дрнасо

Історії чиказького коміксиста Ніка Дрнасо написані про людей, які ніяк не можуть навчитися знаходити спільну мову і не знають, як комунікувати зі світом при всіх своїх неохайностях, ідіосинкразіях та особливостях. У попередньому графічному романі «Сабріна» (2018), який потрапив до довгого списку Букерівської премії, Дрнасо зобразив похмуру і дещо соціопатичну картину розслідування зникнення Сабріни. В «Акторському класі» він іде далі й малює велику драму людських стосунків і постановчих діалогів, які виглядають цілком реалістичними, навіть жахливо реальними. 

Як завжди, Дрнасо звертає читацьку увагу, якими іноді відстороненими й нелюдяними є люди у XXI столітті. На це цікаво, але іноді по-справжньому страшно дивитися.

«Світові рекордсмени» / World Record Holders, 2022

Ґі Деліль

Канадський коміксист, відомий своїми персоніфікованими, майже щоденниковими сюжетами про історії з країн, де відбуваються конфлікти («Хроніки Бірми», «Шеньчжень», «Заручник»), випустив добірку ранніх робіт. Фактично це екскурс в історію практики Ґі Деліля, через який можна побачити, як він почав робити перші кроки автора власних коміксів і врешті віднайшов неповторний стиль, впізнаваний по всьому світові. У ранніх коміксах можна побачити дивні жарти про реальність канадських 90-х років, альтернативну історію польоту в космос китайця Юрія для зустрічі з інопланетянами та сюрреалістичну ілюстрацію колись популярної бізнес-мантри про те, що «клієнт завжди правий». 

Одна з історій, ніби підсумовуючи всі інші, розповідає, як Ґі Деліля запросили відвідати виставку його робіт в іншій країні, коли він уже став відомим автором. Виявилося, що експозицію організував і оплатив із сімейного бюджету власник книжкової крамниці, який був його фанатом. У день відкриття виставки між власником і його дружиною стався конфлікт через те, що чоловік потратив усі гроші. Пізніше жінка висловила Делілю усе, що думає про його творчість, і заявила, що якби виставку організовувала вона, то запросила б іншого коміксиста. 

«На задньому дворі. Моє життя як домінатрикс» / Hinterhof, 2022

Анна Рахманько, Міккель Соммер

Авторка коміксів Анна Рахманько разом зі своїм партнером, данським ілюстратором Міккелем Соммером, продовжує братися за складні й часто табуйовані теми. Після успіху її графічного роману «Твій дідусь Вася», де описана історія депортації Анниної родини радянською владою у 1941 році з Буковини до Сибіру, вона створила комікс про роботу домінатрикс. «На задньому дворі. Моє життя як домінатрикс» — історії з перших вуст про інтимний досвід жінки, яка надає секс-послуги чоловікам і парам, які хочуть відчути досвід домінації.

Hinterhof перекладається з німецької як «задній двір». Це метафора, якою авторка описує місце секс-роботи в суспільстві. Крім того, студія, де працює Даса Гінк як професійна домінатрикс, розташована на задньому дворі Берліна.

Перш ніж стати секс-працівницею, Даса Гінк жила, як і більшість: зі стабільними стосунками та перспективою мати будинок і дітей. Але вона обрала інший шлях — бути художницею, музиканткою, режисеркою й домінатрикс. У графічній новелі зібрано багато історій клієнтів секс-працівниці, а також її власні пояснення, чому вона цим займається, і розповідає про все так буденно, ніби це робота продавчині квітів.