'
Читаєте зараз
Відеоігри попри блекаут — найпомітніші тайтли 2022 року. Вибір Заборони

Відеоігри попри блекаут — найпомітніші тайтли 2022 року. Вибір Заборони

Daniel Lekhovitser

Час підбити культурні підсумки року почнемо з відеоігор. Випусковий редактор Заборони Даниил Леховіцер розповідає, в які тайтли 2022 року йому вдалося пограти, і пропонує свій список ігор, вартих оперативної пам’яті ваших консолей та ПК. 


God of War. Ragnarok

Довгоочікуване продовження сімейної саги, де давньогрецький бог війни разом з сином протистоять скандинавському пантеону. На гравця чекають екскурс у нордичну міфологію (у грі з’являться Один, Сіф, Тор, Тир, Гроа і багато хто ще), розширена у порівнянні з першою частиною географія (світ гномів, обитель вогняних велетнів і богів-чаклунів ванів) та складносурядний наратив.

Детальніше про гру Заборона писала тут. Зазначимо тільки, що гейм-спільнота вже погодилася, що це одна з найкращих ігор року.

Elden Ring

Ігри японців FromSoftware завжди вирізнялися зубодробильною складністю та відмінним дизайном боїв з босами. Elden Ring пропонує все те саме, але у відкритому світі, сеттинг якого прописаний автором «Пісні льоду та полум’я» Джорджем Мартіном.

Elden Ring дуже погано піддається жанру анотації: щоб описати це, потрібен лонгрід. Скажімо так: близько сотні босів, конебик, на якому можна подорожувати величезним світом, і трохи більш щадний, ніж у Dark Souls, рівень складності (це додасть до пастви нового проєкту ще кілька сотень тисяч гравців, які побоювалися хардкору). Якщо ви ще не спокусилися, то, мабуть, сенсу продовжувати немає.

High on Life

Інопланетні наркотики з людей-сигар, куленепробивний інопланетянин, якого можна підірвати зсередини, встромивши в анус бомбу, чотири балакучі пістолети — це лише кілька галюциногенних епізодів з комедійного ейсід-шутера від творця серіалу «Рік і Морті» Джастіна Ройланда. Все просто: перед будинком геймера, що потерпає від депресії, падає летючий корабель, а йому до рук потрапляє пістолет-балобол Кенні. Він пропонує герою перетворитися на мисливця за головами і знищити G3 — інопланетний картель, що перетворює людей на наркотики (а ще колонізує плюшевих ведмедиків з планети Зефір). Герой, звісно, погоджується.

Проєкт вже назвали найкращим стартом в історії Xbox GamePass — ігрового аналога Netflix.

Somerville

Економна (всього на 2 години), мила і, попри всю трагічність сюжету, затишна гра про розлуку, возз’єднання та інопланетних загарбників. Somerville — це проєкт одного з колишніх членів студії, що створила Inside та Limbo, емблематичні і вже відлиті в бронзі пазл-платформери, що задали тон жанру на багато років вперед. Ймовірно, головне те, що сюжет у них подавався виключно за допомогою дизайну оточення та environmental storytelling — техніки, коли замість діалогів та внутрішньоігрового тексту історія подається через світ.

Так само і тут. Головний герой Somerville, безіменний англієць, прокидається після інопланетного вторгнення — нападу дивних чорних обелісків. Разом зі своїм псом йому доведеться пройти через шахти, поля та долини, щоб возз’єднатися з дружиною та дитиною.

Scorn

Гра-довгобуд, анонсована у 2017 році, щоб вийти через 5 років. Scorn — гра-полотно, гра-скриншот; передусім тому, що ще до виходу завоювала віддану паству шанувальників завдяки візуальному стилю, натхненному біомеханікою Ганса Ґіґера (художника, який подарував світу концепт ксеноморфів з «Чужого») та роботами Здзіслава Бексінського, який у гротескних формах зобразив апокаліптичний світ після Голокосту.

Світ Scorn — біомеханічний. Не тільки герої гри, а й сама планета створена з тканин і кісток, сплавлених з металом і механізмами. Префікси, які добре описують сеттинг гри — «ксено» (чужорідний) та «екзо» (позаземний). Світ гри радикально інакший і нетутешній — він опирається не тільки людській суб’єктності, але й біологічним законам: інопланетна раса, представником якої є герой гри, пройшла через низку трансмутацій, тому чоловічі особи вагітніють, а трупи перетворюються на асколотлів.

The Callisto Protocol

Міжгалактичний далекобійник та контрабандист Джейкоб Лі погоджується довезти таємничий вантаж на супутник Юпітера Каллісто. Майже відразу корабель потрапляє в аварію, а Лі доставляють у в’язницю Блек Айрон, де буквально за 5 хвилин в’язні починають перетворюватися на інопланетних аденоїдів (це настільки гротескно, що Заборона вирішила зробити аденоїдів героями заголовка).

The Callisto Protocol — один із найочікуваніших горорів року. Частково тому, що над ним працював Глен Скофілд — уславлений автор Dead Space, однієї з найстрашніших ігор. Callisto, на жаль, дісталася доля молодшого брата та сателіта. Втім, якщо ви відданий фанат Dead Space, то ось її духовний спадкоємець.

Blacktail

Blacktail — темна, плоскінна історія дорослішання Баби Яги, створена дотичними до слов’янського фольклору людьми — поляками зі студії Parasight (а поляки вже добре показали, як вміють працювати з народним матеріалом на прикладі The Witcher). Ягу, 14-річну дівчину, яка носить дерев’яну маску через деформацію обличчя, вигнали з села через звинувачення в чаклунстві. Вона вирушає до лісу, де з кожним роком дедалі частіше зникають підлітки. На це є причини: гриби-переростки, біси, демони перехресть, медовий дракон і хатинка на курячих ніжках.

Одна з головних механік гри — система моралі: можна зговоритися з темними силами, перетворити ліс на мертву гущавину і стати злою відьмою, або навпаки стати захисницею природи й відіграти роль відмінниці.

As Dusk Falls

Інтерактивне кіно (читай: широка варіативність проходження, безліч діалогів і неправильно обрана репліка, яка може розгорнути сюжет на 180º) та неовестерн у стилі Кормака Маккарті — головного американського бенефіціара жанру.

Сім’я Волкерів переїжджає до штату Міссурі, але на шляху зупиняється посеред аризонської теракотової пустки в мотелі «Сон у пустелі». Туди ж завалюються троє братів-крадіїв, які викрали у шерифа-корупціонера кількасот тисяч доларів. Волкери опиняються між молотом і ковадлом та будуть змушені вибалакати — саме вибалакати через діалоги та послідовну риторику — шлях до свободи.

Pentiment

Ігрове «Стражденне Середньовіччя», виконане в стилі європейських гобеленів і манускриптів. Зіграти доведеться за художника Андреаса, який мандрує Німеччиною. Pentiment не тільки візуально відрізняється від ігрового масмаркету — вона має освітній потенціал: наприклад, можна познайомитися з середньовічним побутом, підтягнути кваліфікацію з агіографії (житія святих), дізнатися, який святий опікувався певним містечком, а ще подискутувати про юридичне право і протестантські настанови Мартина Лютера.

Інтерфейс Pentiment копіює устрій мануала та енциклопедичних виносок — кожен незнайомий феномен, топонім чи ім’я можна підгледіти в окремому меню. Наприклад, можна дізнатися, що таке Wanderjahre і хто така свята Сатія.

Gungrave G.O.R.E.

Будемо відвертими: в іграх на кшталт DOOM сюжет абсолютно не важливий — важливі кількість гармат, натовп ворогів, bullet-hell і безперервна хвиля адреналіну.

Gungrave G.O.R.E. саме з таких — легковажний шутер, наповнений тим, що французький філософ Жан-Франсуа Ліотар називав піротехнічним імперативом: тонною вибухів, бухів і бахів, що зачаровують масового глядача. Необхідно зіграти за Грейва — готичного антигероя з двома пістолетами, яких звуть Цербер (з безперервним запасом куль), і гарматою-труною. У кого стріляти — по суті, неважливо, головне щоб було в кого.

Stray

Один з найпомітніших інді-дебютів року — історія про рудого котика, що відбився від зграї і провалився в місто меланхолійних роботів. Залізяки в піджаках, жилетах та кімоно живуть у Даунтауні — найнижчому поверсі великого міста, збудованого людьми перед тим, як згинути у кліматичному апокаліпсисі.

Завдання котика — знайти шлях до сім’ї, а ще — нагадати роботам, що вони повноцінні навіть без господарів-людей, яким мали б служити.

Steelrising

А тут рідкісний зразок напряму, який майже ніде, крім літератури, не трапляється. Це гра в жанрі стітчпанк — субжанрі стімпанка, де головними героями стають олов’яні солдатики та автоматони, що працюють за допомогою ключиків або пари.

Steelrising — альтернативна історія Франції, 1789 рік, часи модернізації та революцій. Король Людовік XVI намагається зберегти монархію та придушити демократичне повстання за допомогою армії залізних автоматонів. Гравцеві ж доведеться зіграти за Егіду — залізну банку зі штучним рум’янцем і напудреною перукою. Егіда виступить за революцію, а тому буде змушена відправити на перероблення побратимів із консервного цеху.

Sifu

Олдскул-бойовик і дуже складний у проходженні beat’em up про підлітка, який намагається помститися кримінальним угрупованням за вбивство батька — йому це вдається, бо він володіє 15 видами бойових мистецтв. Головна механіка Sifu, щоправда, не інноваційна: таку вже демонстрували у Chronos: Before the Ashes — у тому, що після кожної поразки герой старішає на кілька років. Гра настільки складна, що шлях старіння від 19-річного підлітка до канонічного східного старця (а потім і мерця) можна пройти лише за пів години.

Зрозуміло, хардкорні гравці примудрилися пройти всю гру (на яку піде 9–10 годин) за 22 хвилини, не постарівши навіть на рік (проте витративши неабияку кількість нервових клітин).

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій