Рада звільнила незмінного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Розповідаємо про його шлях у політиці

Сьогодні Верховна Рада України проголосувала та підтримала відставку багаторічного очільника Міністерства внутрішніх справ Арсена Авакова, який днями написав заяву про звільнення. Довготривалістю свого перебування на цій посаді вже колишній глава МВС встановив абсолютний рекорд. Починаючи з зими 2014 року місце міністра внутрішніх справ безперервно залишалось за Аваковим, тобто впродовж майже семи років — це рекорд. Заборона розповідає про політичний шлях Авакова. 

Політична кар’єра

У далекому 2005 році указом тодішнього президента України Віктора Ющенка на посаду голови Харківської обласної адміністрації призначають раніше невідомого у політичних колах бізнесмена та банкіра Арсена Авакова. Таку честь майбутній міністр внутрішніх справ заслужив тим, що підтримав Ющенка на президентських виборах та під час Помаранчевої революції 2004 року. З цього моменту почалась політична кар’єра одного з найбільш скандальних політиків сучасної України.

Після призначення очільником Харківської ОДА Арсену Авакову вдалось протриматися на посаді весь період президентства Віктора Ющенка. Однак не можна сказати, що цей союз до кінця залишався міцним. На виборах 2010 року, коли Ющенко остаточно втратив підтримку електорату, а на політичну арену вийшли Юлія Тимошенко та Віктор Янукович, Арсен Борисович вирішив підтримати лідерку партії «Батьківщина». Як писали тоді у ЗМІ, це призвело до сварки між Віктором Ющенком та очільником Харківської ОДА. Зазначали, що тодішній президент хотів звільнити Авакова, а останній сприйняв це як пряме підігрування Вікторові Януковичу.

Починаючи з 2010 року Арсен Аваков остаточно перефарбувався у червоно-білі кольори та вступив до лав «Батьківщини», того ж року балотувався на посаду мера міста Харкова як єдиний опозиційний політик. Головним опонентом Авакова на тих виборах був нині покійний Геннадій Кернес. З мінімальною перевагою — 30,09% проти 29,46% — переміг представник Партії регіонів, і хоча багато хто стверджував про фальсифікації зі сторони Геннадія Кернеса, результати визнали дійсними.

Вислання в Італію

У 2012 році в Україні почали масово переслідувати представників опозиційних до влади сил. Винятком не став і Арсен Аваков. Йому інкримінували привласнення 55 гектарів землі під час роботи на посаді голови Харківської ОДА. Боячись потрапити за ґрати, політик втік до Італії, де має власний маєток. Однак і там до нього дісталися українські правоохоронці. Через запит в Інтерпол українська сторона домагалася затримання політика та його екстрадиції. Щоправда, останнє так і не відбулось. Італійців не переконало українське звинувачення — і Арсена Авакова випустили з в’язниці. Минуло ще  трохи часу, і у 2012 році Арсен Борисович обрався до українського парламенту за списком тієї ж «Батьківщини», отримав недоторканність і повернувся в Україну.

Революція гідності та призначення на посаду глави МВС

Під час Революції гідності Аваков став комендантом Майдану та протягом усього періоду протестів брав у них активну участь. Після втечі Віктора Януковича Авакова призначили виконувачем обов’язків міністра внутрішніх справ України. До цього жодного досвіду роботи у правоохоронній системі харківський політик не мав. На той момент здавалось, що таке призначення тимчасове і як тільки ситуацію в країні стабілізують, на цю позицію призначать іншу людину. Однак, як кажуть у народі, не буває нічого більш постійного, ніж тимчасове. Так трапилось і з Аваковим, якому вдалося побити рекорд усіх своїх попередників за часом перебування на посаді глави МВС.

Провалена реформа поліції

Починаючи з президенства Петра Порошенка та до сьогодні однією з найбільших реформ в Україні залишається реформа міліції у поліцію.

У 2015 році під керівництвом Арсена Авакова та грузинської команди реформаторів у складі Хатії Деканоїдзе та Еки Згуладзе в Україні створили патрульну поліцію. Такий крок мав стати першим у масштабному реформуванні поліції. Попри всі недоліки, порівнюючи з минулим, цей напрямок дійсно запрацював краще. Однак усі інші напрямки реформування виявились провальними.

Одним з найяскравіших негативних прикладів реформування органів поліції стала переатестація чинних на той час працівників міліції. Ще на момент проведення переатестації більшість активістів та експертів називали цей процес профанацією та вказували на те, що до реформованих органів вертаються люди, які не мали б там працювати. Однак застереження громадськості не зупинили керівництво МВС, і до реформованих органів повернулась більшість працівників, що доти працювали там. Внаслідок цього всі подальші скандальні трагедії за участі поліції стали називати результатом проваленої реформи.

Гучні справи та скандали за часів міністра Авакова

Одна з перших гучних трагедій за участі поліції трапилась у 2016 році на Київщині, у селі Княжичі. Тоді внаслідок неузгоджених дій між працівниками поліції та Державної служби охорони загинуло п’ятеро осіб. Причому перестріляли один одного самі працівники правоохоронних органів.

Не менш гучного розголосу набрала історія, що трапилася 2020 року у поліцейському відділку Кагарлика. Там пізно ввечері 23 травня двоє працівників поліції зґвалтували та побили жінку, яку запросили до відділку як свідка. Поліцейські отримали тюремні строки, однак громадськість досі звинувачує керівництво МВС, адже поліцейські, що ґвалтували жінку, були якраз тими, хто пройшов так звану «переатестацію».

Були справи, що і напряму стосувались очільника МВС. Так звана справа «рюкзаків Авакова» викликала у суспільстві величезний резонанс. Спочатку прокуратура, а потім Національне антикорупційне бюро (НАБУ) наполягали на тому, що МВС та Нацгвардія закуповували рюкзаки у фірми, підконтрольної сину очільника МВС Олександрові Авакову. Окрім цього, НАБУ стверджувало, що якість рюкзаків не відповідала заявленій МВС. В інтернеті навіть було опубліковане відео з кабінету тодішнього заступника Авакова Сергія Чеботаря, на якому схожі на Сергія Чеботаря та Олександра Авакова люди домовлялись про те, як саме МВС закупить рюкзаки у сина очільника МВС. Однак, попри вагомі докази у справі, 12 липня 2018 року тодішній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький повідомив, що справу закрито.

Розслідування справи про вбивство Павла Шеремета

13 липня депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук повідомила, що саме Володимир Зеленський попросив Авакова, аби той написав заяву про звільнення. Зі слів тієї ж Верещук, однією з ключових претензій з боку президента була досі не розкрита справа про вбивство Павла Шеремета:

«Знаю тільки, що у президента були запитання у справі Шеремета. Ви пам’ятаєте, що він відкрито про це говорив, що, якщо немає доказів, ми будемо приймати рішення. Можливо, саме це стало останньою краплею».

Вбивство відомого журналіста трапилось ще у липні 2016 року. Однак за президентства Петра Порошенка жодних суттєвих проривів у справі слідство не зробило. У той час ширилось багато інформації, що до вбивства можуть бути причетні люди, пов’язані з колишньою владою, про що ми розповідали в наших розслідуваннях. А тому, коли Порошенка на своїй посаді змінив Володимир Зеленський, складалось враження, що тепер справа може отримати новий розвиток. Хоч Зеленський і залишив на посаді міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, однак були чутки, що однією з вимог до очільника МВС стало розкриття справи про вбивство Павла Шеремета. В іншому випадку міністру загрожувало звільнення.

Вже у грудні 2019 року МВС провело масштабну пресконференцію, де назвали одразу кількох підозрюваних у вбивстві журналіста. І якщо на початку здавалось, що правоохоронцям дійсно вдалося наблизитись до розкриття злочину, то згодом захист підозрюваних повністю зруйнував версію поліції. Як наслідок, один за одним підозрюваних почали відпускати з-під варти під домашній арешт. 

Останнім звільненим з-під варти став музикант та доброволець Андрій Антоненко. Можливо, його звільнення остаточно дало зрозуміти президенту, що насправді ніяких доказів стосовно причетності цих людей до вбивства не було, а брифінг, до якого залучили і особисто Володимира Зеленського, був простим фарсом для збереження місця Авакова.

Так чи інакше, все виглядає так, що саме провал у розслідуванні вбивства Павла Шеремета став останнім цвяхом в історії з багаторічним перебуванням Арсена Авакова на посаді міністра внутрішніх справ України.