Ніхто не переміг: що означають для України результати виборів у Франції

• Другий тур дострокових виборів відбувся 7 липня 2024 року. 
• Французький парламент опинився в підвішеному стані: жодна партія не матиме більшості.
• Політичній культурі країни не притаманні коаліційні домовленості.

Ніхто не переміг: так коротко можна описати результат другого туру парламентських виборів у Франції. І хоча кандидатам від ультралівого «Нового народного фронту» та президентського блоку «Разом» вдалося не допустити перемоги ультраправого «Національного об’єднання», влада в країні все одно зміниться, бо блок Емманюеля Макрона став другим. Фактично все залежатиме від політичних домовленостей, бо жодна з партій-переможниць не матиме в парламенті більшості.

Заборона розповідає про результати другого туру парламентських виборів у країні й про їхній вплив на Україну.

Вибори до французького парламенту: результати другого туру

Другий тур дострокових парламентських виборів у Франції відбувся 7 липня. Явка, яка була феноменально високою ще в першому турі, у другому зросла до 66.7%. Це найвищий показник з виборів у 1997 році.

До другого туру пройшли всі кандидати, які на своїх округах набрали щонайменше 12.5% голосів. Водночас на округах, де були кандидати, що набрали просту більшість голосів у першому турі, другого не проводили.

Коли стало відомо, що найбільше голосів отримали ультраправі, французькі партії — ультралівий «Новий народний фронт» та президентський центристський блок «Разом» — вирішили не допустити їхньої остаточної перемоги. Менш популярні кандидати від цих політичних сил знялися з виборів на користь більш популярних. І це спрацювало: альянс лівих здобув перемогу. Водночас друге місце отримав пропрезидентський блок, тоді як ультраправе «Національне об’єднання» із соратниками опинилося на третьому місці.

Офіційні результати парламентських виборів у Франції, як пише Reuters, такі:

• лівий «Новий народний фронт» отримав 182 місця;
• блок пропрезидентських сил Емманюеля Макрона «Разом» — 168 голосів;
• ультраправе «Національне об’єднання» Марін Ле Пен та її союзників — 143.

Франція: як вибудовують коаліції

Отже, жодна політична сила не матиме більшості в парламенті, а це означає, що політикам треба буде домовлятися. Франція не звикла до такого типу побудови коаліцій після виборів, який поширений у парламентських демократіях північної Європи, таких як Німеччина чи Нідерланди.

Жан-Люк Меланшон, один із лідерів лівого «Нового народного фронту», до складу якого увійшли вкрай ліві, комуністичні, соціал-демократичні та «зелені» сили, вже відкинув можливість формування коаліції між лівими партіями та центристським блоком Макрона. Натомість він закликав президента Франції доручити «Новому народному фронту» самостійно сформувати уряд.

Своєю чергою голова партії Макрона Стефан Сежурне заявив, що готовий працювати з основними партіями, але виключив будь-яку угоду з політичною силою Меланшона.

Сам президент Франції заявив, що чекатиме, поки новий склад парламенту знайде якусь «структуру», щоб вирішити, яким буде його наступний крок. Тим часом прем’єр-міністр Франції, 35-річний Габріель Атталь, який є членом президентського блоку, після перемоги ультралівих на парламентських виборах заявив, що подасть у відставку.

«Я подам заяву про відставку президенту Республіки… Я ніколи не погоджуся з тим, що мільйони наших співгромадян обирають голосування за крайнощі. Французам я кажу: я поважаю кожного з вас. Деяким жити складніше, ніж іншим, і саме ці життя ми повинні зробити кращими. Де б я не був, я завжди буду прагнути до досягнення цієї мети», — сказав політик, який пройшов до нижньої палати парламенту.

Лідери правого «Національного об’єднання» Марін Ле Пен та Жордан Барделла ще задовго до другого туру відкинули можливість участі у коаліційному уряді. «Ми не можемо прийняти входження до складу уряду, якщо ми не матимемо можливості діяти», — заявила Ле Пен в інтерв’ю радіо France Inter 2 липня. «Якщо ми не зможемо змінити чинну політику, якщо ми не зможемо діяти, це буде найгірша зрада, яку ми можемо допустити щодо наших виборців», — додала вона.

Наразі важко спрогнозувати, хто може стати новим прем’єр-міністром Франції. Кандидатуру прем’єр-міністра на розгляд парламенту подає президент Емманюель Макрон. Якщо врахувати, що жодна з політичних сил у французькому парламенті не матиме більшості, то ця кандидатура має бути прийнятною загалом для більшості  депутатів.

Reuters припускає, що Макрон, ймовірно, сподівається відірвати соціалістів і зелених від лівого альянсу, ізолювавши «Нескорену Францію», щоб сформувати лівоцентристську коаліцію зі своїм власним блоком. Інша можливість — це уряд технократів, який би керував повсякденними справами, але не контролював структурні зміни.

Ультраліві у Франції: що кажуть про Україну

Раніше соціологія показувала, що майже 80 % підтримки партії «Нескорена Франція» Меланшона надходить від людей віком до 25 років. Не в останню чергу завдяки майстерній комунікаційній стратегії, активній присутності у соцмережах і на різних молодіжних форумах.

«Він говорить таким самим сленгом, як ми, каже про несправедливість, про багатих, які зажерлися, про безсовісних американців, які кидають усіх… Це все те, що нас хвилює», — розповідала одна з паризьких студенток напередодні виборів до Європарламенту.

Тим часом партія Меланшона від початку повномасштабного нападу Росії на Україну жодного разу не підтримала ані збройну допомогу Україні, ані визнання Голодомору геноцидом, ані конкретні антиросійські санкції.

«Війна з Росією може призвести лише до нашого повного знищення. Усі наші союзники відкинули задум Макрона щодо введення військ в Україну. Наш обов’язок — знайти засоби для обговорення миру. Мир можливий!» — казав лідер французьких ультралівих.

Утім, як зазначає BBC, у французько-українських відносинах з такими результатами негативних змін очікувати не треба. В умовах підвішеного парламенту зовнішню політику визначатиме Емманюель Макрон і для України це найкращий варіант. За результатами виборів підтримка України збережеться на попередньому рівні, проте про ідею відправки французьких військових будуть згадувати дедалі менше – ця пропозиція Макрона не знайшла підтримки серед більшості французів, а прихильники Ле Пен, ліворадикалів і «Республіканців» ефективно використали її у політичній боротьбі проти президента.

Раніше Заборона розповідала про результати парламентських виборів у Британії і про їхній вплив на Україну.