Опіум для наркозалежних. Пояснюємо, чому замісна підтримувальна терапія — найефективніший метод лікування у світі | Заборона
Читаєте зараз
Опіум для наркозалежних. Пояснюємо, чому замісна підтримувальна терапія — найефективніший метод лікування у світі

Опіум для наркозалежних. Пояснюємо, чому замісна підтримувальна терапія — найефективніший метод лікування у світі

Опіум для наркозалежних. Пояснюємо, чому замісна підтримувальна терапія — найефективніший метод лікування у світі

Замісна терапія — це вид лікування наркотичної залежності з використанням опіоїдних речовин, які схоже до героїну та морфіну діють на людський мозок. У світі замісна терапія вважається одним із найбільш ефективних методів лікування залежності. Водночас у Харкові поліція влаштовує обшуки в легальних медичних центрах — ми детально писали про це раніше. Заборона пояснює, з чим пов’язані найбільш популярні міфи про замісну терапію в Україні, та яку репутацію має цей вид лікування у світі.


Принцип дії

До замісної підтримувальної терапії вдаються, щоби лікувати опіоїдну залежність та зменшити ризики, пов’язані з ін’єкціями — наприклад, зупинити поширення ВІЛ, гепатитів та інших інфекцій. Вона працює за принципом заміщення наркотичних речовин легальними опіатними агоністами. 

Для лікування зазвичай використовують препарати метадон та бупренорфін. Метадон використовують у світі з 1960 року, а бупренорфін — з 1976-го. У 2005 році ВООЗ включила обидва препарати до переліку основних лікарських засобів, а з 2009 року всім країнам рекомендувала лікувати залежних від опіоїдів саме таким методом.

Метадон і бупренорфін — це синтетичний і напівсинтетичний опіоїдні препарати. Метадон приймають перорально. Він потрапляє в мозок, може давати мінімальний ефект ейфорії й запобігає симптомам абстиненції, тобто «ломки». Бупренорфін дає змогу мінімізувати синдром відміни, коли людина припиняє вживати опіоїди. Тривалий прийом таких легальних препаратів знижує потяг до незаконних опіоїдів.

Поведінка наркозалежної людини часто може бути ризикованою для інших через поширення інфекцій через брудні шприци. Метадон та інші легальні препарати дають людині змогу повністю замістити нелегальні опіоїди без цих ризиків. Власне, багато споживачів ін’єкційних наркотиків уперше контактують із медичними працівниками через програми замісної терапії, а вже потім отримують доступ до інших медичних послуг, наголошують у Центрі громадського здоров’я. Терапія — це тривалий процес. Деякі пацієнти потребують її впродовж років, а хтось — усе життя.

Легальні i нелегальні

На відміну від нелегальних опіатів, метадон і бупренорфін не містять токсичних домішок, які призводять до низки хвороб, зокрема енцефалопатії, токсичної дистрофії печінки та нирок, розладів кровотворення та інших.

Крім того, замісні препарати мають триваліший ефект за нелегальні наркотики. Метадон можна приймати раз на день, а бупренорфін — раз на два дні, не відчуваючи синдрому відміни. Ці препарати також можна вживати вагітним: вони не впливають на перебіг вагітності.

Оскільки метадон та бупренорфін приймають перорально, це унеможливлює нестерильні ін’єкції, крововиливи, хімічне ураження тканин і врешті сепсиси, абсцеси, інфекції, відрив тромбів та інше. Ризику передозування також немає, оскільки дозування контролюють медики.

Народна лікарня в Китаї, плакат просуває ідею замісної терапії

Україна

В Україні програму замісної терапії впроваджують із 2004 року, а з 2017-го її повністю фінансує держава, кажуть у Центрі громадського здоров’я. За їхньою оцінкою, в Україні живе понад 300 тисяч людей, які вживають ін’єкційні наркотики, і відповідно до міжнародних рекомендацій програма замісної терапії має охоплювати щонайменше 35% хворих. Тим часом в Україні вона покриває лише до 6% усіх споживачів опіоїдів.

В Україні методом замісної підтримувальної терапії наркозалежних лікують як за державною програмою, так і в ліцензованих медичних центрах на комерційній основі. У Харкові на державній програмі перебуває лише 500 людей з 13 тисяч наркозалежних. А в приватних медичних центрах, які надають послуги замісної терапії, поліція влаштовує обшуки. Про те, як правозахисники судяться з харківською поліцією, ми писали тут.

Зараз метадонову терапію впроваджують на базі наркодиспансерів, центрів СНІДу, міських та районних лікарень, центрів первинної допомоги та інших лікувальних закладів — загалом в Україні є приблизно 240 місць, де лікуються понад 15 тисяч пацієнтів.

Дослідження

До того, як лікарі почали використовувати метадон, у світі експериментували з морфієм. У Радянському Союзі людям, які мали залежність від опіатів, в аптеках могли видавати так звані «наркопайки». Це тривало до 1959 року, але від практики відмовилися, тому що пацієнти дуже швидко звикали до опіатів короткої дії. Схожу проблему зафіксували  в Штатах у 1964-му. Тоді американський професор Вінсент Доул спробував замінити морфін на метадон, який можна було вживати перорально, без ін’єкцій, раз на добу. Перші результати досліджень показали, що стан понад 80% пацієнтів вдалося стабілізувати: вони припинили вживати нелегальні наркотики. Відтоді, із 60-х, метадонова терапія отримала статус найвизнанішого методу лікування залежності, і цю репутацію посилили дані досліджень про поширення ВІЛ у 1980-х роках. З’ясувалося, що замісна терапія зменшує ризик поширення цієї інфекції.

Вхід до клініки замісної терапії в районі Іст-Віллідж, Нью-Йорк, 1974 рік

На початку двохтисячних у США порівнювали, що ефективніше — лікувати героїнову залежність метадоном чи не лікувати взагалі. Людей, які брали участь у дослідженні, поділили на дві групи: одній давали метадон, іншій — ні. Кількість людей, які перестали вживати героїн, заміщуючи його метадоном, утричі перевищувала показники серед тих, хто не лікувався взагалі.

У частині досліджень намагалися простежити зв’язок між злочинністю та вживанням наркотиків. У дослідженні, яке проводили на 16 поліцейських дільницях в Англії та Уельсі, 69% затриманих мали позитивний результат тесту на наявність якогось із заборонених наркотиків. Приблизно такі ж показники отримали в Австралії та США. Найпопулярніші злочини були пов’язані з розкраданням майна: наркозалежні шукали гроші на чергову дозу. Оскільки замісна терапія — це заміна нелегального наркотику на законний, пацієнт «йде з вулиці» та припиняє кримінальну поведінку.

Програми замісної метадонової терапії в тюрмах знижували рівень злочинності та рецидивізму — зокрема через те, що люди продовжували лікування після звільнення. За результатами нью-йоркського дослідження з’ясувалося, що середня кількість правопорушень за пів року знизилася на 44% серед тих, хто брав участь у метадонових програмах у тюрмах — у порівнянні з 25% тих, хто отримав детоксикацію лише впродовж тижня.

Люди із залежністю можуть продовжувати вживати опіоїди роками, перериваючись на програми детоксикації чи тюремне ув’язнення. Довгостроковий результат, згідно з дослідженнями, давала саме замісна терапія.

Власне, саме вживання нелегальних опіоїдів є основною причиною смертності у світі, пов’язаної з вживанням заборонених наркотиків. Причини смертності — передозування, самогубства, травми, захворювання на кшталт СНІДу. В Австралії, скажімо, середній вік, у якому від передозування помирають споживачі опіоїдів, складає 34,5 роки. А смертність людей із залежністю, які отримують метадонову терапію, складає 25-33% від аналогічного показника серед тих, хто не приймає препарати.

Нагору