'
Читаєте зараз
Перші європейці могли жити на Закарпатті: неймовірне відкриття археологів

Перші європейці могли жити на Закарпатті: неймовірне відкриття археологів

Daniil Tsarevskyi
  • Група вчених чотири десятиліття намагалась дізнатись точний вік знарядь праці, знайдених у західній Україні.
  • В березні 2024 року оприлюднили результат – кам’яним знахідкам 1.4 млн років.
  • Первісні люди, ймовірно, дістались Закарпаття через Кавказ.

Відкриття археологів проливає світло на географічний шлях, який пройшли попередники виду людина розумна. Вважається, що вони мандрували від Африки на близький Схід, а далі розповсюдились по всіх куточках Євразії.

Заборона розповідає про сліди, які залишили нам історичні пращури, живучи на території сучасної України.

Королево: знахідка науковців

У 1980-х роках XX століття біля селища Королево Закарпатської області знайшли примітивні камʼяні знаряддя праці. Проте тоді не вийшло точно визначити, до якого періоду часу вони належать. Лише через 44 роки із розвитком технологій вчені дізналися вік артефактів – 1.4 млн років. Це найдавніші докази існування людини в Європі на цю мить. Первісні знахідки – свідчення того, що перші європейці проживали саме на території України, йдеться в публікації журналу Nature.

Кам’яний артефакт, який вивчали дослідники. Фото: Roman Garba/ Nature

Хоч у Королеві й не збереглися рештки скелетів тодішніх мешканців, але з огляду на час учені припускають, що це були представники виду Homo erectus. Вважається, що еректуси з’явилися у Східній Африці в епоху середнього плейстоцену, еволюціонувавши від людини рудольфійської, а далі через Близький Схід широко заселили Євразію аж до Китаю. Кам’яні знаряддя, подібні до закарпатських, знаходили на археологічних пам’ятках у Кавказьких горах. Тепер вже відомо, що людина прямоходяча дійсно заселяла Європу з Кавказу через Карпати.

«Досі не було вагомих доказів міграції зі сходу на захід. Тепер ми їх маємо», — сказав співавтор дослідження, український археолог з Академії наук Чеської Республіки у Празі Роман Гарба.

Читати більше новин в Telegram
Український археолог Роман Гарба на первісній стоянці Королево. Фото: Roman Garba

Географічно Королево лежить між старими археологічними пам’ятками на перетині Азії та Європи та молодшими пам’ятками в південно-західній Європі. Не виключено, що подальше розселення первісних людей продовжувалось вздовж долин річки Дунай, кажуть науковці.

Для розуміння того, наскільки стародавні знайдені знаряддя праці, Роман Гарба з колегами використали метод датування на базі космогенних нуклідів — рідкісних ізотопів, що утворюються, коли космічні промені високих енергій стикаються з хімічними елементами в мінералах на поверхні Землі. Вік мінералу визначають саме за змінами в концентраціях цих космогенних нуклідів.

Кам’яний артефакт, який вивчали дослідники. Фото: Roman Garba

Досі найдавнішими датованими доказами проживання людини в Європі були скамʼянілості та камʼяні знаряддя, знайдені в Іспанії та Франції. Їм по 1.1-1.2 млн років.

Селище Королево: що відомо про первісну стоянку

Найдавнішу у Східній Європі палеолітичну стоянку Королево, назва якої дублює найменування сусіднього селища, відкрили в 1974 році. Розташована вона на вершині 100-м тераси лівого берега річки Тиса, що підпирає зі сходу гірський масив вулканічного походження Соргейдь. Невелика балка розділяє терасу на дві вершини – Гострий Верх і Бейвар, розповідають у Київському обласному археологічному музеї.

Унікальне місце відкрив археолог, доктор історичних наук Владислав Гладилін. З 1975 по 1992 рік там постійно здійснювались розкопки. Зокрема, у 12-метровій товщі лесів (йдеться про гірську породу) та ґрунтів віднайшли 16 культурно-хронологічних комплексів доби палеоліту. Найбільш давній шар належить до часів гюнцського зледеніння, що сталось близько 1 млн років тому.

Крім того, українські вчені, які працювали в Королеві, розробили хронологічну шкалу для визначення віку виробів з андезиту на інших первісних стоянках. Вони визначили, як ця вулканічна порода видозмінюється з плином часу.

Співзасновники свіжого дослідження Роман Гарба та археолог Національної академії наук України Віталій Усик відвідали пам’ятку вперше після повномасштабного російського вторгнення. Майданчик для розкопок відносно безпечний і не постраждав під час війни, хоч територія і заросла рослинністю, каже Гарба. Він додав, що навіть зараз може уявити там польову роботу. Після закінчення бойових дій науковці хочуть організувати в Королево нові експедиції.

Раніше Заборона розповідала про розгадку вченими походження материків на Землі. Існують переконливі докази того, що вони сформувалися внаслідок ударів гігантських метеоритів.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій