Диктаторський союз та перспектива появи північнокорейських солдатів на Донбасі: що Путін робив в Азії

Довготривала війна в Україні спустошує військові склади російської армії, а західні санкції не дають ворожому ВПК можливості працювати на повну потужність. Тож кремлівський диктатор Володимир Путін змушений шукати підтримки в країнах Азії.

Співпраця Москви з Північною Кореєю вже не є секретом, але підписаний в рамках турне договір дозволяє Кім Чен Ину відправити свої війська до Росії. А поїздка до Вʼєтнаму, схоже, мала на меті розібратися із санкціями, особливо у сфері зброї. 

Та крім військової, економічної й дипломатичної підтримки, Путін намацував точки, що підштовхнуть до створення євразійської структури безпеки як альтернативи НАТО. І зараз він у пошуках союзників. Більше про це — у матеріалі редакторки Заборони Світлани Гудкової.

КНДР відправить війська на Донбас?

З початком повномасштабної війни стосунки між Північною Кореєю та Росією вийшли на новий рівень. КНДР стала однією з небагатьох країн, які відкрито підтримали збройну агресію росіян проти українців, а з вересня 2023 року, після візиту Кім Чен Ина до Росії, військовий союз між державами зміцнився. Як наслідок, російська армія отримала мільйони артилерійських снарядів та десятки балістичних ракет з північнокорейських складів.

2024 року вже Путін поїхав у перше за 24 роки турне до КНДР, де диктатори вкотре заручилися двосторонньою підтримкою, а за результатами переговорів підписали договір про всеосяжне стратегічне партнерство, який, зокрема, містить положення про взаємну оборону. «Підписана угода про всеосяжне партнерство передбачає в тому числі взаємодопомогу в разі агресії проти однієї зі сторін цієї угоди», — заявив Путін.

На думку військових експертів, така допомога може проявлятися як у наданні зброї та техніки, так і у залученні живої сили.

«Зрозуміло, що за договором Північна Корея буде передавати Росії свої балістичні ракети та снаряди — вона це вже робить. Але цими словами Путін фактично прирівняв відносини, які зараз формуються між державами, до стану альянсу. Альянс передбачає не тільки передання зброї, а й пряму воєнну допомогу, тобто пряме залучення військ КНДР. Звичайно, це крайній захід, який означатиме, що Росія відкриває скриньку Пандори та робить кроки до агресивної світової війни», — говорить військово-політичний експерт Олександр Мусієнко.

Як протидія такому сценарію, вважає експерт, було б добре, якби Захід все ж продемонстрував готовність підтримати ідею французького президента Емманюеля Макрона надіслати свої війська в Україну.

Корейські танки, РСЗВ і ядерна програма

Своєю чергою, військово-політичний експерт Олександр Коваленко не передбачає появи північнокорейських солдатів на російсько-українському фронті. Натомість він переконаний, що до Росії поїдуть сотні тисяч, якщо не мільйони, артилерійських боєприпасів. Але Путін шукає не лише артснаряди: він також їздив домовлятися з Кімом про постачання військової техніки, адже російські склади з радянською технікою практично спустошені.

«У КНДР на озброєнні стоїть до двох тисяч танків Т-54/55, а також Т-62 у місцевому варіанті “Чхонма-хо” зі стволами калібру 115-мм 2А20 та 125-мм 2А46. У них є широка лінійка ствольної артилерії калібрів 152-мм і 122 міліметрів. Також є 122-мм РСЗВ — аналоги БМ-21 “Град”, і більш ніж 10 тисяч мінометів калібрів 122-мм, 82-мм тощо. Крім того, північнокорейська армія має на озброєнні тисячі різних модифікацій колісних та гусеничних бойових броньованих машин, в отриманні яких у Росії дуже зацікавлені», — оцінює Коваленко, додаючи, що не виключає появи північнокорейської техніки на фронті вже 2024 року.

Звичайно, Кім робить усе це не просто так. Кремль платить грошима, військовими та космічними технологіями, міжнародною підтримкою й допомогою в обході санкцій. І після червневої зустрічі російський диктатор заявив, що як наслідок підписаного документа РФ також не виключає розвиток військово-технічного співробітництва з КНДР. У НАТО ж занепокоєні тим, що Путін може посилити ядерну та ракетну програми Пхеньяну.

Бідний родич: як Вʼєтнам балансує між США та РФ

Москва та Ханой мають тісні звʼязки ще з часів Радянського Союзу, який активно підтримував Північний Вʼєтнам у війні. І попри те, що сучасний Вʼєтнам останнім часом значно покращив стосунки зі США, бамбукова дипломатія вʼєтнамців дозволяє їм балансувати між різними протиборчими країнами. Вони спокійно приймають у себе як американського президента Джо Байдена, так і лідерів РФ і КНР. Стосовно війни в Україні Ханой займає нейтральну позицію, не підтримуючи санкції проти Росії та водночас надсилаючи гуманітарну допомогу українцям.

Візит Путіна до Вʼєтнаму, на відміну від КНДР, мав на меті дипломатичний виклик Заходу: мовляв, попри ізоляцію, російського диктатора приймають у країнах Азії. До того ж Кремль бажає залишитись головним експортером зброї до Вʼєтнаму, тим самим зберігаючи контроль над країною. Експерт з вʼєтнамської військової справи в Університеті Нового Південного Уельсу в Австралії Нгуєн Те Фуонг каже, що російське обладнання становить від 60 до 70% оборонного арсеналу Вʼєтнаму. І через це країні буде важко позбутися російського впливу найближчим часом.

Водночас війна в Україні та антиросійські санкції змусили Ханой сумніватися у надійності РФ як постачальника. Тож в останні місяці Вʼєтнам звернувся до Південної Кореї, Японії та Чехії як до альтернативних джерел зброї. А також до Індії, яка теж співпрацювала по ВПК і з СРСР, і з РФ, щоб модернізувати частину своєї зброї. США теж пропонують свою зброю, але вищі ешелони вʼєтнамського військового керівництва поки з підозрою ставляться до Вашингтона.

Тож Ханой наразі сам має проблеми з озброєнням і навряд чи буде ділитися ним з Москвою. Але Путін, ймовірно, їздив зовсім не по зброю, а по допомогу в обході санкцій.

Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко пояснив, що у Ханой з диктатором прибули люди, відповідальні за експортну політику РФ у військовій сфері, наприклад, директор Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Дмитро Шугаєв. 

«Це може свідчити про наміри РФ обговорити розширення асортименту товарів російського виробництва військового та подвійного призначення на вʼєтнамському ринку. Однак побоюючись санкцій з боку США, вʼєтнамці навряд чи підуть на таке партнерство», — пояснює Коваленко.

Путін шукає альтернативу НАТО

Під час візиту до Ханоя Путін серед іншого заявив, що зацікавлений у «розвитку надійної архітектури безпеки в регіоні, заснованій на незастосуванні сили й мирному врегулюванні суперечок, де немає місця “закритим військово-політичним блокам”».

В американському Інституті вивчення війни (ISW) допускають, що диктатор хоче створити коаліцію країн, аби позиціювати це об’єднання як нібито альтернативу НАТО. Про євразійську структуру безпеки Путін заговорив ще під час візиту до Китаю у травні 2024 року. А 14 червня заявив, що євроатлантична система безпеки руйнується, і що західні схеми безпеки та процвітання в Європі не працюють.

«Путін та інші високопоставлені російські чиновники, ймовірно, будуть посилювати зусилля Росії зі створення коаліції країн, яку диктатор міг би використовувати як альтернативу НАТО», — йдеться у звіті ISW.

Але Олександр Коваленко сумнівається, що Кремлю вдасться втілити свої забаганки у життя.

«Можливо, у Путіна і є у мріях створити щось подібне до НАТО, але такого ніколи не буде. Навіть якщо з’явиться схожий військово-мілітарний альянс країн, вони не будуть виконувати своїх зобовʼязань, що вже було продемонстровано ОДКБ. Для терористичних країн такий союз неможливий, тому що ці країни діють в інтересах однієї персоналії, як у Північній Кореї навколо Кім Чен Ина. Чи піде він допомагати Росії воювати проти НАТО? Захід просто зруйнує його імперію, і для нього та його наступників нічого не залишиться. І це заради Путіна? Ні, на Росії краще заробляти, а не вмирати за неї. В іншому ж країни Азії не будуть допомагати Путіну та ставити себе під загрозу опинитися під санкціями», — зазначив військовий експерт.