Після смерті Віталія Шишова всі дізналися про «Білоруський дім в Україні». Розповідаємо, чим він займався та чому його оминали інші білоруські організації

3 серпня знайшли повішеним голову організації «Білоруський дім в Україні» Віталія Шишова. Поліція розглядає декілька варіантів смерті Шишова — в тому числі й умисне вбивство, замасковане під суїцид. Багато хто впевнені, що Шишова вбили за наказом Олександра Лукашенка в рамках зачистки опозиційних режиму активістів. Проте про організацію БДУ до смерті Шишова говорили мало — до того ж їй допомагає відомий російський та білоруський неонацист Сергій Коротких. Заборона поспілкувалася з учасниками БДУ та опонентами організації, які здебільшого захотіли лишитися анонімними, та розповідає, чим займався «Білоруський дім в Україні», хто за ним стоїть, хто його фінансує та що з ним буде далі.

Білоруський активізм в Україні

На президентських виборах у Білорусі влітку 2020 року Олександр Лукашенко сфальсифікував результати та незаконно захопив владу в країні. Сотні тисяч білорусів вийшли на вулиці протестувати проти режиму Лукашенка: були жорстокі затримання, тюремні вироки для протестувальників та навіть вбивства серед активістів. В результаті багато білорусів втікали з країни — зокрема й в Україну. 

На той момент в Україні вже були організації, які обіймалися проблемами білоруської діаспори в Україні. Це, наприклад, організації «Разам» та «Сябры». Центр «Сябры» з’явився у лютому 2019 року після кількох років неформального існування ініціативи. За словами керівниці Галини Сорочик, основу цього руху склали громадяни Білорусі, які волонтерили або воювали на сході України. Зараз ця організація проводить мистецькі акції та продовжує допомагати українській армії на Донбасі.

Рух солідарності «Разам» зареєстрували у липні того ж 2019 року, хоча, за словами співголови руху Олени Толстої, активна діяльність в Україні ведеться понад десять років. Рух проводить акції солідарності у Львові та Києві, а також круглі столи за участі громадських діячів із Білорусі та України. Минулого року рух активно долучався до допомоги політичним біженцям із Білорусі, оскільки на той час ця організація чи не єдина мала офіційний зареєстрований статус в Україні.

Але більшість білоруських організацій в Україні виникли вже після або перед президентськими виборами в Білорусі. З липня 2020 року, наприклад, запрацював «Білоруський інформаційний центр». Спочатку він мав відігравати суто інформаційну роль — розповідати про хід президентських виборів у Білорусі. Однак він продовжує працювати й нині, інформуючи про події в Білорусі та розповідаючи про життя діаспори в Україні. 

На початку серпня минулого року в Києві з’явилася правозахисна організація Free Belarus centre (FBC). Вона надає гуманітарну підтримку людям, які були змушені покинути Білорусь через політичні переслідування. Координує FBC правозахисниця Паліна Бродік — до цього вона співпрацювала з українським правозахисним «Центром громадянських свобод». Багато білоруських емігрантів вважають, що саме FBC надає основну допомогу білорусам в Україні. Заборона також писала про пару білорусів, яким ця організація допомогла з документами.

Що таке «Білоруський дім в Україні»

Наприкінці літа 2020 року до України серед інших білорусів, які втікали від режиму Лукашенка, приїхав і Віталій Шишов. Він почав активно брати участь в акціях на підтримку білорусів, які проходили в Києві. На одній із них Шишов  познайомився із Родіоном Батуліним, каже Забороні Батулін. Він — боєць ММА з Латвії, уже декілька років живе в Україні. Разом Шишов та Батулін вирішили зробити ініціативу, яка допомагала б біженцям із Білорусі. 

Згодом ця ідея обросла новими прибічниками. «Білоруський дім в Україні» з’явився у жовтні 2020 року — спочатку неформально, як телеграм-канал. Учасники БДУ організовували різні акції солідарності з білоруським народом — це було основною їхньою діяльністю. Також БДУ орендували хостел, куди селили білорусів, які втікали до України від режиму Лукашенка. Однак це тривало лише близько місяця.

З «Білоруським домом» пов’язано ще кілька організацій. На Родіона Батуліна зареєстровані «Білоруська Альтернатива» та фонд «Білоруська діаспора в Україні». Обидві вони не працюють активно. Ще одну ініціативу — фонд «Родни Кут» — координує учасник БДУ Юрій Шчучко. Цей фонд має допомагати білоруським мігрантам із житлом та активно співпрацює з БДУ. 

Перша гучна акція БДУ відбулася у листопаді 2020 року. Тоді російський та український неонацист Сергій Коротких (також відомий як «Малюта» та «Боцман») встановлював пам’ятник жертвам протестів біля посольства Білорусі у Києві. Це була перша публічна акція, на яку прийшли активісти, що називали себе «Білоруським домом в Україні». 

Офіційно БДУ зареєстрували вже після цієї акції — 7 грудня того ж року. Засновниками стали Батулін та Шишов, останній значиться директором. Сергій Коротких ніяк не фігурує в офіційних документах організації. Але і сам Коротких, і Батулін підтвердили Забороні, що він допомагав БДУ. 

«Організація має горизонтальну структуру, — розповідає Забороні Батулін. — Лідери організації — це по суті балакучі голови, медійні люди. Все залежить від напрямів, за якими ми працюємо: є активісти, є хлопці, які займаються безпекою, є ті, хто «роблять інсайди» — це люди, які перебувають в Білорусі та працюють в каральних органах».

Батулін стверджує, що не веде списків учасників БДУ задля їхньої безпеки. Але в чатах телеграм-каналу БДУ досі можна знайти «Анкету легалізації» — гугл-форму, яка збирає забагато особистої інформації: від ПІБ, дати народження та паспортних даних до судимостей, віросповідання, політичних поглядів та участі у громадських організаціях.

У чаті БДУ пояснюють цю анкету «допомогою від людей, яким небайдужа ситуація в Білорусі. Автор ініціативи — Сергій Коротких». Але навіщо потрібно так багато даних, не уточнюється. Джерела серед білоруських опозиціонерів анонімно розповіли Забороні, що декількох людей, які заповнили цю анкету, керівництво БДУ шантажувало, вимагаючи підтримувати певні політичні акції.

БДУ також нібито допомагала із документами та житлом. Але координаторка Free Belarus Center Паліна Бродік говорить Забороні, що багатьох людей, які зверталися по допомогу до БДУ, перенаправляли до інших організацій, зокрема й до FBC. Водночас цим людям пропонували допомогу з посвідкою на проживання за гроші — за анонімними джерелами серед білоруських опозиціонерів, вартість сягала кількох тисяч доларів. Батулін в коментарі Забороні цю інформацію заперечує.

«У мене немає знайомих там [у Державній міграційній службі], які можуть щось вирішувати. Ми як ГО не могли людям давати волонтерські посвідки на проживання від організації. І ми відразу відійшли від цього, щоби не комерціалізувати некомерційну організацію. Ми були на контакті з юристами, яких я знаю, вони допомагали добровольцям іноземним і ми спілкувалися з ними про те, щоби вони дали ціни нижче ринкових», — говорить Батулін Забороні.

Натомість і Батулін, і Коротких визнають той факт, що голові БДУ Віталію Шишову із посвідкою допомогли.

«Швидше за все, більше нікому прописатися Коротких не допомагав», — говорить Батулін.

У телеграм-каналі БДУ іноді фігурує реклама бренду одягу SvaStone, ідеологія якого, як говорив один із засновників бренду, — правий націоналізм. Однак це не завадило їм продавати свій одяг в Росії. До речі, сам Батулін навіть знявся у рекламі SvaStone.

«Ультраправість цього бренду — більше кліше. Я знаю тих, хто був біля витоків створення бренду SvaStone. Саме вони випустили футболки з Пагонею [державний герб Білорусі] за своєї ініціативи. Ми попросили хлопців просто зробити більше футболок, прорекламували їх в БДУ та отримали знижку. Сенс був у тому, щоби популяризувати білоруські національні символи. І за допомогою того, що там був логотип БДУ, популяризувати «Білоруський дім в Україні», — каже Батулин.

Батулін також стверджує, що діяльність БДУ фінансують самі учасники.

Неформальна «підтримка» від Коротких

Родіон Батулін каже, що Коротких допомагав БДУ «на його прохання»: «Коли взимку хлопці збиралися на акції, потрібна була банальна допомога. Грітися, пити чай. Більшість потреб забезпечив Сергій Коротких», — говорить Батулін.

Коротких народився в Росії, потім переїхав до Білорусі. У Білорусі він проходив армію та два роки навчався у школі КДБ. Згодом Коротких перебрався до Росії, де заснував «Націонал-Соціалістичне Товариство». НСТ займалося популяризацією науково-технічних і культурних досягнень гітлерівської Німеччини та гартувало бійців для «расової війни».

Коротких дружив із відомим російським неонацистом Максимом «Тесаком» Марцинкевичем. У 2010 році Верховний Суд РФ заборонив діяльність НСТ на території Росії, визнавши її екстремістською організацією. Російські силовики почали затримувати членів угруповання — багато з них отримали тюремні строки. Натомість засновників, зокрема й Коротких, не переслідували.

У 2014 році Коротких приїхав до України, де розвідником пройшов війну на Донбасі в складі «Азову». З часом «Азов» зазнав реорганізації й інтегрувався до Національної гвардії, що підпорядкована МВС. У грудні 2014 року Коротких отримав українське громадянство з рук тодішнього президента Петра Порошенка.

Отримавши паспорт, Боцман у травні 2015-го обійняв посаду начальника новоствореного відділу поліції охорони об’єктів стратегічного значення, де працював до 2017 року. Згідно з декларацією за 2015 рік, Сергій Коротких купив собі в Києві дві квартири, навчально-бойовий літак Л-39 «Альбатрос» та мав загалом майже мільйон доларів. Також Коротких підтримує дружні стосунки із сином ексміністра МВС Арсена Авакова Олександром — цю інформацію Коротких підтвердив в одному з інтерв’ю.

Досьє на Коротких із цими та іншими фактами у січні 2021 року виклав очільник «Інституту національної політики» Іван Білецький — Заборона публікувала його. Після публікації Білецького викрали та жорстоко побили. Забороні він розповів, що після першого викрадення його знову викрали 9 лютого. Тоді його катували: душили до відключки та били подушкою, вимагаючи, щоби він вибачився за публікації проти Боцмана та його людей і припинив публічно висвітлювати цю тему. Білецький вважає, що в «Білоруському домі в Україні» вербували білорусів для рейдерських захоплень та кримінальної діяльності під егідою Коротких.

Формальне керівництво

Багато хто з наших співрозмовників із кола білоруських опозиціонерів говорить, що Віталій Шишов не був медійним — цю роль у БДУ відігравав Родіон Батулін. Достеменно невідомо, коли саме він приїхав до України та вступив до «Азова». Але після 2019 року Батулін став видимою фігурою в оточенні Коротких. Під час виборчої кампанії 2019 року він напав на охоронців тодішнього президента Петра Порошенка. Кампанію проти Порошенка тоді проводив тісно пов’язаний з Арсеном Аваковим «Нацкорпус». Батулін також брав участь у сутичках з ультраправим «Гонором» — вони конфліктували з Коротких, хоча раніше також були в структурі полку «Азов». Нападав Батулін і на рейв-прайд під Офісом президента. 
Після смерті Шишова СБУ на три роки заборонила Батуліну в’їзд на територію України. У пресслужбі відомства зазначили, що заборона винесена 23 липня 2021 року на основі аргументованих даних, що він може становити загрозу національній безпеці України. Але про які саме дані йшлося, служба не пояснила.

Батулін сказав Забороні, що нині перебуває в Польщі, але це не остаточно. З рішенням СБУ не згоден і вбачає в ньому політичний мотив.

«Мене не збираються пускати у зв’язку з загибеллю Віталіка й тим, що слідство схилятиметься до версії самогубства. Хлопці, які брали участь у пошуку, які бачили фотографії, кажуть, що він був побитий, у нього був зламаний ніс. Дуже дивно для самогубця. Він був дуже відкритим і не пішов би з життя у такий спосіб», — говорить Батулін Забороні, але водночас не може пояснити, чим саме у цій справі СБУ вигідно не пускати його до країни.

Що буде із БДУ?

Після смерті Віталія Шишова та заборони на в’їзд в Україну для Батуліна організація залишилася без керівництва. Батулін каже, що її планують переоформити або перезапустити. 

«Будемо шукати людей, які представлятимуть організацію публічно. Навіть якщо ніхто не зможе, я буду робити це дистанційно. Будемо якось допомагати білорусам в Україні та інших країнах. Зараз ми відновлюємо канали комунікації та готові прийняти будь-яку підтримку».