Читаєте зараз
Полон в Оленівці: в яких умовах тримають героїв «Азовсталі»

Полон в Оленівці: в яких умовах тримають героїв «Азовсталі»

Ilona Kivva
Автор:
  • Одним із відомих місць утримання росіянами полонених українців є СІЗО №120 на окупованій Донеччині.
  • У колонії знаходяться військові, волонтери та мирні жителі — багатьох привезли з Маріуполя.
  • На початку окупації тут хазяйнували «днрівці», але скоро керівництво повністю перебрали на себе росіяни.

Після евакуації з «Азовсталі» частину захисників Маріуполя помістили до слідчого ізолятора у тимчасово окупованій Оленівці. Їх тримали у переповнених камерах без води, опалення та ліжок, щоденно піддавали тортурам.

Спеціально для Заборони Надія Швадчак розповіла про волонтера, який провів сто днів у полоні в Оленівці

СІЗО №120: розповідь Євгена Малярчука

Волонтер Євген Малярчук наприкінці березня поїхав доставити у Маріуполь гуманітарну допомогу та евакуювати звідти людей. Там він потрапив у полон до бойовиків «Л/ДНР». Його доправили у колишній слідчий ізолятор у тимчасово окупованій Оленівці, де на той момент вже утримували інших цивільних та військових.

«Забрали машину, телефон, документи, особисті речі й шнурівки — щоб не повісився. Нас роздягали та обшукували, змушували декілька годин стояти в позі “зірки”: ноги широко розставлені, руки вгорі, долонями назовні притулені до стіни. Періодично прилітали удари, але в очі чи на обличчя тих, хто це робив, дивитися було заборонено. Чи хотіли вони від нас щось почути? Ні — вони робили це просто так, бо людина у в’язниці має бути психологічно зламаною», — згадує Малярчук перші години в колонії.

Розміщували полонених у СІЗО в бараках або напівзруйнованих камерах дисциплінарного ізолятора (ДІЗО). Такі камери, за словами волонтера, нагадували тюрми у тюрмі. Вони були не призначені для довгого проживання, адже використовувалися колись тільки у якості покарання на короткі терміни.

«Нас, цивільних, впихнули до інших цивільних в шестимісну камеру і закрили. 36 людей! Все було зруйноване і вирізане: ні води, ні опалення, ні нар, один туалет — діра в підлозі. Була сирість і пліснява. Приміщення невелике: настільки, що ми спали по черзі: сім-дев’ять людей по кілька годин стояли. Куртки були нам і матрацами, і подушками, і ковдрами», — розповів Євген.

СІЗО №120 в тимчасово окупованій Оленівці Донецької області (до удару по бараках 29 серпня 2022 року). Фото: Крістофер Міллер/Twitter

Як катували азовців: Оленівка

Орієнтовно всредені-наприкінці квітня 2022 року у барак, схожий до того, у якому жив Євген та ще близько 30 людей, привезли 208 військових з комбінату Ілліча.

«Їм наказували прибирати, розносити воду, готувати їжу.  Ми бачили їх через сітку паркану, коли йшли до столової, спілкувалися в столовій, тому знали, що всі бараки, як і камери ДІЗО, забиті. В один момент в Оленівці, розрахованій на 1200 ув’язнених, перебувало до трьох тисяч», — згадує Малярчук.

Все кардинально змінилося у середині травня — колонію почали розвантажувати, щоб звільнити під приїзд оборонців «Азовсталі». Військових із заводу Ілліча вивозили в невідомому напрямку, а на колишніх співробітників поліції, ексвійськових та цивільних відкривали справи та переводили в донецьке СІЗО. 

За два дні до того, як привезли азовстальців, в Оленівку приїхали росіяни. Над колонією зняли всі прапори терористичної організації «ДНР» і підняли російські. Частину людей, серед яких був і Євген, перевели з бараків назад у дисциплінарні камери. Туди ж помістили й частину героїв з «Азовсталі», тут відбувалися катування.

«Ми опинилися в тісній камері, нас знову нікуди не випускали. Азовставльці сиділи в сусідніх, і через “кормушку” ми бачили, як їх забирають, а потім вони повертаються, повзучи. Я не бачив катувань, але чув ці звуки щодня. Спати було неможливо», — розповів Євген Малярчук.

Раніше Заборона розповідала подробиці страшного злочину, що вчинили росіяни в Оленівці у ніч на 29 липня. По бараках, куди перевели оборонців Маріуполя, було завдано удару. Понад 50 українських героїв загинули.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору