Посли G7 вимагають від України переобрати всіх членів Рахункової палати: у чому річ

• Рахункова палата — це головний орган контролю за надходженням та використанням коштів державного бюджету. В майбутньому він також має проводити аудит іноземної допомоги.
• У грудні-2023 Верховна Рада призначила чотирьох нових членів, а в січні обрала головою Ольгу Піщанську.
• Міжнародні партнери надіслали листа, в якому вимагають провести реформу органу, а потім переобрати нових членів.

Посли G7 попереджали про небажаність призначень у Рахункову палату до закінчення процесу реформування органу ще в грудні 2023 року. Однак вимога була проігнорована, що може мати негативні наслідки для України.

Заборона розповідає про проблеми з партнерами через Рахункову палату.

Лист G7 Верховній Раді: які вимоги

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, інші міністри та голови профільних комітетів парламенту 21 лютого 2024 року отримали лист від послів G7 із критикою рішення призначити голову Рахункової палати до завершення процесу реформування структури, розповів народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк.

«Ми висловлюємо своє глибоке розчарування у звʼязку з призначенням парламентом 21 грудня чотирьох нових членів Рахункової палати України, один з яких був призначений новим головою 10 січня, до впровадження ключових реформ, які б забезпечили надійний процес відбору, незалежність та доброчесність цієї критично важливої інституції… Реформи, які дозволять Рахунковій палаті ефективно виконувати цю роль, мають вирішальне значення для міжнародних партнерів, які надають допомогу, а також допоможуть вдосконалити процес формування дохідної частини бюджету України та забезпеченню впевненості тих, хто розглядає можливість інвестувати в Україну», — йдеться у листі.

Посли наголошують на необхідності реформ. У заяві розписано основні кроки, які, на їхню думку, має здійснити уряд, щоб виправити ситуацію:

• запровадити відкритий, конкурентний та прозорий процес відбору членів Рахункової палати, включаючи обовʼязкову перевірку на доброчесність;
• якнайшвидше після здійснення вищезазначеного кроку, провести процес перепризначення всіх членів Рахункової палати заново відповідно до реформованого процесу відбору;
• посилити повноваження палати щодо аудиту органів місцевого самоврядування, державних підприємств та позабюджетних витрат;
• кодифікувати офіційні парламентські процедури розгляду аудиторських звітів та виконання їхніх рекомендацій.

Посли союзників попереджали про небажаність призначень у Рахункову палату до закінчення процесу реформування органу ще в грудні 2023 року, а у січні поставили нову голову — Ольгу Піщанську.

«ВР призначила членами органу, який має стежити за ефективністю витрат бюджетних коштів та міжнародної допомоги, людей, яких відібрали за неефективною і суто формальною процедурою. Такі дії не тільки не зменшують кількість викликів перед країною, а й ставлять під сумнів бажання реформувати вищий орган аудиту», — прокоментував тоді процедуру виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Наразі триває конкурс на ще сім посад. Вони мають стати вакантними у березні 2024 року.

Рахункова палата: за що відповідає орган

Рахункова палата — це орган контролю за надходженням та використанням коштів державного бюджету. Вона складається з 13 членів, яких обирають строком на 6 років. До органу прикуто стільки уваги партнерів, оскільки в майбутньому Рахункова палата має стати ключовою в аудиті використання коштів міжнародної допомоги.

«Не завжди державні органи витрачають кошти ефективно та чесно. Будівництво великої лікарні там, де дуже мало пацієнтів, — це неефективне витрачання коштів, а закупівлі ліків за завищеними цінами — нечесне. Рахункова палата слідкує, щоб таких випадків було якомога менше. Вона проводить фінансовий аудит та аудит ефективності як окремих державних органів, так і виконання бюджету загалом», — пояснюють у Вокс Україна.

Щоб виконати вимоги ЄС щодо збільшення впливу та прозорості Рахункової палати, депутати зареєстрували законопроєкти №10044 та допоміжний до нього №10045 про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Закони мають розширити повноваження палати на аудит усіх публічних коштів, в тому числі місцевих бюджетів, а також міжнародної допомоги. Документ зобовʼязує органи влади виконувати рекомендації Рахункової щодо використання грошей. Також акти ускладнюють процедуру призначення та звільнення її членів, а голову РП буде пропонувати не спікер Верховної Ради (як зараз), а депутатські фракції та групи.
Раніше Заборона розповідала про нові законопроєкти з Бюро економічної безпеки України. Вони не відповідають вимогам реформування від західних партнерів.