Рада призначила членів Рахункової палати попри застереження союзників: чому G7 проти

• Рахункова палата проводить аудит державних коштів.
• Після реформування РП має стати основним органом для перевірок, щодо витрачання міжнародної допомоги.
• Верховна Рада призначила чотирьох нових членів палати, попри застереження послів G7 не робити цього.

Міжнародні партнери наголошували на необхідності спочатку провести реформи, а вже потім призначати членів Рахункової. Посли G7 вже заявили, що проведені призначення підірвали б довіру до органу. Зміни в законодавстві мають на меті зробити палату більш професійною, прозорою, а також надати їй додаткові повноваження.

Заборона розповідає про ігнорування рекомендацій міжнародних партнерів щодо Рахункової палати.

Піщанська, Клименко та інші: призначення ВРУ

Верховна Рада України 21 грудня 2023 року призначила чотирьох нових членів Рахункової палати: Єлизавету Пушко-Цибуляк, Сергія Ключку, Ольгу Піщанську та Кирила Клименка. Їх затвердили терміном на 6 років, повідомив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.

Піщанську планували головою Рахункової палати, але голосування відклали принаймні до 8 січня 2024 року.

«ВР призначила членами органу, який має стежити за ефективністю витрат бюджетних коштів та міжнародної допомоги, людей, яких відібрали за неефективною і суто формальною процедурою. Такі дії не тільки не зменшують кількість викликів перед країною, а й ставлять під сумнів бажання реформувати вищий орган аудиту», — прокоментував процедуру виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик.

Орган намагаються реформувати та союзники, від яких залежить фінансова допомога України, публічно наполягали на необхідності прозорого конкурсу до Рахункової палати. Так, на початку грудня-2023 посли G7 наголошували, що призначення нового керівництва має відбутись після схвалення виправленого законодавства. Вже 19 грудня, дізнавшись про наміри Верховної Ради проголосувати за призначення нових членів, вони застерегли від цього.

«Посли G7 стурбовані повідомленнями, що цього тижня Рада поспішає з чотирма новими призначеннями до Рахункової палати до завершення реформи Рахункової палати. До ухвалення закону про реформу ці призначення підірвали б довіру до інституції, що відповідає за нагляд за міжнародною допомогою», — йдеться у заяві послів.

Європейська комісія також наголошувала на необхідності посилити незалежність Рахункової, вказуючи на необхідність швидкого прийняття нового законодавства. Перелік пріоритетних реформ від США теж потребує прозорого, незалежного і конкурентного конкурсу на посади органу.

Триває конкурс ще на сім посад у Рахункову палату. Вони стануть вакантними у березні 2024 року. 

Рахункова палата: за що відповідає орган

Рахункова палата — це орган контролю за надходженням та використанням коштів державного бюджету. Вона складається з 13 членів, яких обирають строком на 6 років. До органу прикуто стільки уваги партнерів, оскільки в майбутньому Рахункова палата має стати ключовою в аудиті використання коштів міжнародної допомоги.

«Не завжди державні органи витрачають кошти ефективно та чесно. Будівництво великої лікарні там, де дуже мало пацієнтів, — це неефективне витрачання коштів, а закупівлі ліків за завищеними цінами — нечесне. Рахункова палата слідкує, щоб таких випадків було якомога менше. Вона проводить фінансовий аудит та аудит ефективності як окремих державних органів, так і виконання бюджету загалом», — пояснюють у Вокс Україна.

Щоб виконати вимоги ЄС щодо збільшення впливу та прозорості Рахункової палати, депутати зареєстрували законопроєкти №10044 та допоміжний до нього №10045 про внесення змін до Бюджетного кодексу України.

Закони мають розширити повноваження палати на аудит усіх публічних коштів, в тому числі місцевих бюджетів, а також міжнародної допомоги. Документ зобовʼязує органи влади виконувати рекомендації Рахункової щодо використання грошей. Також акти ускладнюють процедуру призначення та звільнення її членів, а голову РП буде пропонувати не спікер Верховної Ради (як зараз), а депутатські фракції та групи.

Раніше Заборона розповідала про подробиці справи Роттердам+. Згідно зі звинуваченнями, змова принесла громадянам України збитків на 40 млрд гривень.