Читаєте зараз
Православний Великдень, або Пасха за східним обрядом. Як українці відзначатимуть головне християнське свято в умовах війни

Православний Великдень, або Пасха за східним обрядом. Як українці відзначатимуть головне християнське свято в умовах війни

Markiian Oliiarnyk
  • У 2022 році віряни східного обряду святкуватимуть Великдень 24 квітня.
  • Через війну далеко в усіх регіонах України будуть проводитися традиційні нічні богослужіння, а в районах бойових дій вони можуть не відбутися навіть і вдень.
  • Розповідаємо, як у роки Другої світової українські повстанці відзначали свято Воскресіння Христового.

24 квітня 2022 року віряни православної, греко-католицької та інших церков східного обряду святкуватимуть одне з найголовніших свят християнства — Воскресіння Хрестове. У зв’язку із дією в Україні режиму воєнного стану та можливими провокаціями, які окупанти готують проти українських храмів, не в усіх регіонах будуть проводитися традиційні великодні богослужіння. Утім в історії українського народу це буде не перша Пасха, проведена в умовах війни.

Заборона просить вірян, що знаходяться на вкрай небезпечних українських територіях, берегти себе й пропустити цьогоріч богослужіння в храмах. Залишайтеся, будь ласка, в укриттях: трансляцію з храмів будуть вести в соцмережах та по ТБ.


Яким буде православний Великдень 2022 в Україні

Згідно з розрахунками за Александрійською пасхалією (традиція обчислення дати Великодня за юліанським календарем), у 2022 році свято Воскресіння Христового припало на 24 квітня. У народі його ще називають православним, але таке означення не зовсім правильне, оскільки до конфесій східного обряду також відносяться греко-католики та віряни інших помісних церков.

24 квітня 2022 року — це доволі символічна дата для України, оскільки саме в цей день буде рівно два місяці від початку активної фази повномасштабної російсько-української війни. За словами настоятеля Православної церкви України митрополита Епіфанія, українці вже звикли відзначати це світле свято в складних умовах, адже у попередні роки в країні вирувала пандемія COVID-19 та діяли обмеження на масові скупчення людей. На час дії воєнного стану у різних регіонах України великодні торжества, вочевидь, відбуватимуться по-різному, в залежності від ситуації. Утім усім треба вірити, молитися, каятися у гріхах та ставити кращими, аби мати силу побороти усі труднощі.

Митрополит Епіфаній під час великоднього богослужіння у Михайлівському золотоверхому соборі. Фото: Celestino Arce/NurPhoto via Getty Images

Епіфаній підкреслив, що Господь заради порятунку людей також пройшов через страждання, через шлях на Голгофу він досяг воскресіння, і це була перемога над смертю та злом. Тож і ми маємо вірити в те, що через страждання та випробування війною ми здобудемо заповітну перемогу.

«Буде Воскресіння, буде перемога добра над злом. Буде перемога у цій війні, тож я закликаю всіх і надалі до посиленої молитви», — наголосив голова ПЦУ.

Традиції на Пасху: великодній кошик 

Невіддільними складовими святкування Воскресіння Христового у православних та греко-католиків є:

  • великоднє богослужіння, під час якого священнослужителі, одягнені в світлі святкові шати, величають жертву Ісуса Хреста;
  • хресний хід навколо храму, який здійснюють у великодню ніч, ніби зустрічаючи воскреслого Спасителя;
  • освячення великоднього кошика, в якому містяться продукти, вживання яких було заборонено впродовж посту.

За словами викладача еклезіології та церковного права Українського католицького університету отця Михайла Димида, підбір продуктів пасхального кошика є невипадковим і кожна страва має своє символічне значення. Відтак, до нього мають входити:

  • паска — ангельський хліб, символ Воскресіння;
  • сир і масло — продукти з молока, яке є первинною сировиною, даром природи;
  • яйця — символ закритого простору, звідки виходить життя (традиційно з сирих яєць роблять писанки, а з варених — крашанки);
  • хрін — символ міцності, який, як і таїнство сповіді, робить оздоровлює людину;
  • шинка-ковбаса — символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі;
  • сіль — продукт, який додає смаку їжі і  означає якість зв’язку між людиною і Богом;
  • вічнозелена рослина — символ безсмертя і вічного життя.
Освячення великодніх кошиків, 1 травня 2021 року, Львів, Україна. Фото: Mykola Tys/SOPA Images/LightRocket via Getty Images

Очевидно, що в умовах війни, а особливо в регіонах, де точаться криваві бої і спостерігається гуманітарна катастрофа, віряни не зможуть купити ту ж ковбасу, масло чи паску. За словами керівника пресслужби курії Львівської Архиєпархії УГКЦ отця Павла Дроздяка, на Великдень найголовнішим є не склад великоднього кошика чи фізична присутність на відправі, а щира молитва. Долучитися до урочистого богослужіння можна й онлайн, і це не буде гріхом, а навпаки — жестом доброї волі, оскільки молитва вдома рівносильна присутності у самому храмі.

З усім тим, навіть у регіонах, де у магазинах вдосталь харчових продуктів, зібрати пасхальний кошик буде складніше, ніж раніше. Так, за підрахунками науковців з Інституту аграрної економіки, середня вартість великоднього кошика у 2022 році зросте на 24.6% у порівнянні з торішньою Пасхою і становитиме 972 гривень. Фахівці порахували середні ціни на традиційні паску, яйця, домашню ковбасу, буженину, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль.

«Більшість українців змушені будуть економити на традиційному наборі продуктів — хтось на зменшенні кількості продукту у кошику, інші — за рахунок відмови від дорожчої його частини (домашньої ковбаси, буженини, твердого сиру) або використання більш дешевої продукції, а дехто — обмежиться традиційними крашанками та паскою», — розповів директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко.

Як проходитимуть великодні богослужіння в умовах воєнного стану

У Київській митрополії ПЦУ дозволили місцевих єпархіям розпочинати великоднє богослужіння не опівночі, а зранку в неділю, після завершення комендантської години.

«З метою дотримання безпеки парафіян та духовенства, особливо в районах, наближених до фронту, благословляється встановлювати час початку богослужінь Страсної седмиці (особливо Страстей у четвер і Похорону Плащаниці в п’ятницю) та на Великдень так, щоби їх початок та завершення не припадали на період комендантської години. Слід також врахувати додатковий час для парафіян і духовенства на дорогу до храму і від нього», — йдеться у роз’ясненні пресслужби Православної церкви України.

Великодній хресний хід на території Михайлівського золотоверхого собору, Київ, Україна. Фото: Celestino Arce/NurPhoto via Getty Images

Утім, у регіонах, де не спостерігається підвищена небезпека через бойові дії та обстріли з боку російських військ, духовенство може звернутися до органів місцевої влади за роз’ясненням щодо можливості зміни режиму комендантської години на великодню ніч.

Так, наприклад, митрополит Луцький і Волинський Михаїл узгодив з місцевою військовою адміністрацією, що великодні богослужіння у храмах Волинської єпархії ПЦУ проводитимуться без змін. У пасхальну ніч комендантську годину буде встановлено лише за межами населених пунктів. «Тобто для тих, хто братиме участь у нічній відправі, освяченні пасхальних страв, це можна буде звершити лише в межах того міста, селища чи села, у якому віряни перебувають у час комендантської години», — зазначається на сайті єпархії.

На Тернопільщині на раді церков спільно з керівництвом обласної військової адміністрації ухвалили дещо інше рішення: під час комендантської години богослужіння можна буде проводити, але храми мають бути зачиненими. Це означає, що покинути церкву люди зможуть лише вранці, після п’ятої години. 

А ось в інших областях, зокрема у Львівській, Вінницькій, Житомирській, Сумській, Рівненській та Київській пасхальні богослужіння проводитимуть відповідно до правил комендантської години, тобто зранку.

В Українській греко-католицькій церкві, як і у ПЦУ, також ухвалили рішення не проводити богослужіння уночі з огляду на тривалість комендантської години. Однак, за словами речника УГКЦ Ігоря Яцківа, питання щодо освячення пасок кожен єпископ вирішуватиме окремо, враховуючи ситуацію у своїй єпархії.

З усім тим, навіть у регіонах, де проходитимуть нічні богослужіння, духовенство та місцева влада все одно рекомендують людям утриматися від відвідування храмів і долучитися до торжества в онлайн-режимі:

  • у суботу, 23 квітня, о 23:30 в ефірі національного телемарафону UAразом та на суспільному телеканалі UA:Культура розпочнеться пряма трансляція нічного богослужіння Православної церкви України з Михайлівського золотоверхого собору;
  • в неділю, 24 квітня, з 7:30 до 11:30 транслюватиметься великодня відправа Української греко-католицької церкви із Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві.

Як українці святкували Пасху у роки Другої світової війни 

Доволі складно говорити про святкування Великодня в Україні у сталінські роки, оскільки тоді не стільки війна, скільки сама політика Радянського союзу стояла на заваді традиціям вшанування Воскресіння Хрестового. Атеїстичне партійне керівництво розпочало антирелігійну кампанію майже одразу після створення СРСР, намагаючись викорінити будь-які народні звичаї, пов’язані з християнством, вже не кажучи про найголовніше свято.

Пропаганда заборони Великодня в Україні у радянські часи, 1923 рік. Фото: ПІК

Комуністи користувалися різними методами, починаючи від насильницько-репресивних і закінчуючи психологічною роботою з молодим поколінням. Звісно ж, у різних частинах України ефект від таких дій не завжди був однаковим. Утім ще до початку Другої світової в центральних та східних регіонах радянської України чимало святкових великодніх традицій перестали існувати або значною мірою занепали.    

З початком війни найменше впливу більшовицької антирелігійної кампанії зазнали західні області України, які увійшли до складу УРСР лише у 1939 році. Найбільш стійко дотримувалися усталених великодніх традицій саме на Галичині, де місцеве населення володіло відносно вищим рівнем релігійності. І значну роль у цьому відіграли воїни Української повстанської армії.

Доволі символічно, що «Присягу вояка УПА» повстанці вперше склали саме на Великдень 1943 року. Український історик Володимир Гінда у дослідженні «Великдень в УПА» описав, що спочатку повстанці святкували Воскресіння Христове у ближніх до лісу селах: виставляли охорону, а хто не на варті — той ішов до церкви. Заради безпеки вони збиралися у невеликі групки і святкували разом із селянами.

Упівці святкують Великдень у Чорному лісі, 1944 рік. Фото: Фотографії старого Львова

Вже після війни і ліквідації УГКЦ у 1946 році, коли існував серйозний ризик облав, українські повстанці припинили ходити в села, натомість почали майструвати саморобні столи у криївках. Традиційно підготовка до Великодня у них займала щонайменше тиждень. «Наблизилися Великодні свята. Передсвяточні дні були спокійні. І ми теж. Хотіли відсвяткувати Великдень спокійно. Інтенданти бігали днями й ночами, щоби все належно підготовити. Вони розвозили муку поміж селян для печення пасок, збирали яйця на крашанки. Інші робили й вудили в лісових колибах ковбаси», — описував підготовку до свята сотенний Михайло Дуда у 1947 році.

До повстанців на Великдень часто приводили священника, який освячував паски, але доводилося дотримувалися серйозної конспірації. Панотцям навіть зав’язували очі, щоб вони не могли видати, де були. Якщо священника було небезпечно привозити, молитовною трапезою керували командири УПА.

Що цікаво, із нашими сьогоднішніми реаліями війни тісно перегукується символічне обрядове гасло упівців: «Христос Воскрес — воскресне й Україна». Воно поєднує у собі як духовний, так і націоналістичний підтекст, який передає ідею, що віра здатна призвести до перемоги і свободи.

Чи будуть додаткові вихідні на Великдень 2022

Зазвичай в Україні, якщо свята припадають на вихідні дні, то вихідний переноситься на наступний будній день відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України.

Утім зараз в умовах дії правового режиму воєнного стану, згідно зі статтею 6 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», норми статей 71-73 (святкові й неробочі дні) Кодексу законів про працю України не застосовується.

Це означає, що додаткових вихідних у цьому році на Великдень не буде і у понеділок на українців чекає робочий день. Оплата праці при цьому буде здійснюватися як за звичайний робочий день.

Раніше Заборона розповідала про особливості католицького Великодня та як це боже свято відзначали на фронтах Другої світової війни.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору