Провідні світові експерти склали прогноз на наступний рік. Можливо, закінчиться пандемія, можливо, буде війна — ось найголовніше

Andriy Sorokin
Прогнози на 2022 рік: пандемія та війна

Наприкінці кожного року міжнародні організації, найбільші банки, технологічні компанії, провідні світові видання та різні експерти публікують прогнози на наступні 12 місяців. Журналіст та редактор телеграм-каналу FintechWave Андрій Сорокін спеціально для Заборони розібрався в них та з’ясував, чого чекати від 2022 року.


Пандемія закінчиться, але не для всіх (і це не точно)

Кінець пандемії та повне відновлення світової економіки прогнозують експерти одного з найбільших банків світу JPMorgan Chase. На їхню думку, впоратися з нею допоможуть нові вакцини та медикаменти.

Заступник редактора британського видання The Economist Том Стендедж також впевнений, що медицина зможе перемогти вірус, але не скрізь: COVID-19 має всі шанси стати хворобою країн із низькими показниками вакцинації населення. Для жителів країн першого світу вірус уже не становитиме небезпеки, вважає він.

Повернення до допандемійного стану обіцяють і аналітики Bloomberg. Адже новий омікрон-штам не такий небезпечний, як його попередник: саме захворювання протікає легше.

Директорка Центру генетичної медицини Медичної школи Файнберга Північно-Західного університету (США) Елізабет МакНеллі стверджує, що ми «надалі вчитимемося жити з цим вірусом». За її словами, нові штами не будуть небезпечними для тих, хто вакцинувався та отримав бустерну дозу. Для тих, хто відмовляється це робити, життя не стане простішим.

«У якийсь момент ми можемо просто перестати проводити так багато тестів для тих, хто вакцинувався й отримав додаткову дозу, і зосередимо ресурси на захисті нещеплених», — зазначає вона. Незрозуміло тільки, що саме мають на увазі під цим захистом.

Є й куди менш оптимістичні прогнози. Наприклад, експерт з вакцин із Медичної школи Університету Мериленду та керівник бустерних випробувань NIH Кірстен Лайк вважає, що навіть трьох щеплень буде недостатньо, щоби захистити людство від нових штамів. Епідеміологиня Сіра Мадад упевнена, що їх буде дедалі більше — настільки, що доведеться використати весь грецький алфавіт, щоби дати їм назви. Декан Національної школи тропічної медицини Медичного коледжу Бейлор у Х’юстоні Пітер Хотез впевнений, що цей процес триватиме доти, доки на Землі залишаються території з невакцинованим населенням. Раніше він допускав можливість нових пандемій у 2026 та 2032 роках.

Буде війна — торгова, холодна або повномасштабна

Щорічний постачальник «передбачень, що шокують», данський інвестиційний банк Saxo Bank, не відкидає ймовірності нового витка холодної війни.

«Останні випробування гіперзвукових ракет викликають дедалі більше почуття незахищеності. Ця технологія робить застарілою традиційну й навіть ядерну військову техніку. У 2022 році почнуться масові перегони гіперзвукових озброєнь серед провідних військових сил, і жодна з країн не захоче почуватися відсталою», — йдеться в доповіді банку.

Є й гірші сценарії. Наприклад, засновник найбільшого у світі інвестиційного фонду Bridgewater Associates Рей Даліо вважає, що між США та Китаєм може посилитися торгова або навіть статися повномасштабна війна. На думку фінансиста, у будь-якому разі варто очікувати серйозної катастрофи, яка підірве світову економіку. Водночас Рей Даліо зізнається, що нерідко помиляється в прогнозах. Втім, передбачити кризу 2008 року йому вдалося.

Bloomberg справедливо вказує на те, що повномасштабний військовий конфлікт США та Китаю — це найгірший сценарій. Але й без нього будь-яка напруга між двома країнами може негативно вплинути на світову економіку.

Закордонні аналітики не оминають і Україну, говорячи про нові війни. Наприклад, колумніст прореспубліканського американського видання Bangor Daily News Метью Ганьйон (Matthew Gagnon) очікує «великого міжнародного інциденту» за участі Росії. Йдеться, звісно, про ескалацію війни з Україною (деталей у його колонці немає). Автор також допускає й можливість війни Китаю з Тайванем — або навіть обох цих подій.

Оглядач японського видання JAPAN Forward Нанае Хасегава вважає, що Росія може захопити всю Східну Україну під час Зимових Олімпійських ігор у Китаї. На його думку, ймовірність цього становить 50%. Журналіст вказує на те, що влада РФ неодноразово розпочинала війни саме під час Олімпіади — так було з Грузією у 2008 році та з Україною у 2014-му. Водночас світова спільнота може не надто перейматися ескалацією конфлікту, особливо якщо у США та Європі загостриться ситуація з пандемією. А з огляду на зростання цін на нафту й газ, Росія цілком зможе впевнено почуватися в переговорах із Заходом, вважає Нанае Хасегава.

На нас чекають інфляція, злидні та безробіття

Глава МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що через новий штам коронавірусу світова економіка може відновлюватися повільніше, ніж очікувалося. Про це говорить і головна економістка фонду Гіта Гопінат. Вона вважає, що світ може зіткнутися з агресивнішими штамами, які завдадуть ще більшої шкоди.

На думку аналітиків Bloomberg, на економіку можуть негативно вплинути такі чинники:

  • нові локдауни;
  • воєнні конфлікти;
  • згортання держпідтримки бізнесу в низці країн (приблизно на 2,5 % світового ВВП, за оцінками швейцарського банку UBS);
  • просідання економік, що розвиваються;
  • прихід євроскептиків до влади в найрозвиненіших країнах ЄС;
  • економічний спад у Китаї;
  • ростання цін на газ на тлі війни між Україною та РФ.

Уже згаданий журналіст The Economist Том Стендедж вважає, що інфляція торкнеться мешканців більшості країн. 2021 року збої в ланцюжках постачання та сплеск попиту на електроенергію вже призвели до зростання цін. У Центробанку запевняють, що це тимчасово, але вірять їм далеко не всі. Економіст Тарек Абдалла зі школи менеджменту Келлогга Північно-Західного університету (США) припускає, що проблеми з ланцюжками постачання продовжаться й у 2022 році. Його колега Філіп Браун вважає, що у світі цілком можна очікувати навіть негативного економічного зростання. Якщо говорити про ринок праці, то Східна Європа найбільше постраждає від наслідків пандемії, вважають в аналітичному агентстві Forrester. Очікується, що в цьому регіоні низькі рівні вакцинації спричинять зниження економічних показників та збільшення кількості безробітних. Водночас світові ціни на продовольство вже досягли найвищого рівня протягом останніх десяти років. Відповідну статистику наводить Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). За прогнозами нідерландського Rabobank, очікувати поліпшення ситуації не варто. Аналітики банку пояснюють це високою вартістю долара та енергоресурсів, зростанням транспортних витрат та несприятливими погодними умовами. На їхню думку, така ситуація може призвести до серйозних соціальних потрясінь. «Це досить страшно. У таких подіях, як Французька революція та Арабська весна, винні високі ціни на харчові продукти», — вважає аналітик банку Карлос Мера.

За клімат боротимуться, але без поспіху

Запланований «зелений перехід» та відмову від викопного палива ніхто не заперечує, проте реалізувати ці ініціативи можуть пізніше, ніж планувалося.

«На тлі цін на сировинні товари, що швидко зростають, та складнощів із реалізацією стратегії вуглецевої нейтральності політики зроблять несподіваний суперечливий крок у 2022 році, тимчасово послабивши екологічні обмеження на нові інвестиції у видобуток сирої нафти та природного газу на 5 та 10 років відповідно. Цей план позиціюватиметься як природний прагматичний спосіб пов’язати реальність нашого енергомісткого сьогодення з бажаним низьковуглецевим майбутнім. Також він дозволить обмежити ризик соціальних заворушень, спричинених зростанням цін на харчові продукти та енергоносії», — вважають у Saxo Bank.

Водночас експерти банку очікують появи в ЄС суперфонду, який стимулюватиме кліматичний перехід. Ймовірно, він фінансуватиметься недержавними пенсійними фондами, які купуватимуть його акції.

Той самий журналіст The Economist Том Стендедж вважає, що кліматична криза залишиться однією з головних проблем людства — особливо з огляду на те, що перші особи не поспішають її розв’язувати, а напруга між Китаєм і Заходом і зовсім не сприяє цьому. Однак це не означає, що жодних корисних ініціатив не передбачається. Наприклад, дослідники з Гарварду планують у 2022 році підняти повітряну кулю на висоту 20 км і розпорошити в атмосфері частинки карбонату кальцію, які відбиватимуть сонячні промені. На їхню думку, це допоможе охолодити планету і виграти більше часу на декарбонізацію.

Очікування того, що загальна позиція щодо клімату буде компромісною, здається цілком виправданим. Так, на листопадовій кліматичній конференції ООН (COP26) учасники в результаті ухвалили угоду з більш м’якими формулюваннями, ніж планувалося. Зокрема, замість відмови від вугілля було вирішено «поступово скорочувати» використання вугільних електростанцій. Такі рішення вже розкритикував багато хто — від генсека ООН Антоніу Гутерреша до Грети Тунберг. Фахівці американської консалтингової компанії Kearney очікують, що подібного невдоволення ставатиме дедалі більше.

«Уряди та компанії зіткнуться зі збільшенням соціального та політичного тиску з метою вжиття реальних заходів щодо розв’язання проблем ESG (англ. Environmental, Social, and Corporate Governance — екологічне, соціальне та корпоративне управління), починаючи з вимірюваного прогресу в боротьбі зі зміною клімату після кліматичної конференції ООН (COP26). Тиск тільки збільшуватиметься», — йдеться в прогнозі компанії на 2022 рік.

Щоби покращити репутацію, усе більше європейських компаній призначатимуть керівників у галузі сталого розвитку. У Forrester вважають, що їхня частка збільшиться на 25%. З іншого боку, споживачі в ЄС часто сприймають такі дії скептично. За даними компанії за 2021 рік, тільки 34% довіряють компаніям, коли ті кажуть, що візьмуть на себе зобов’язання щодо клімату.

Технології ставатимуть дедалі досконалішими

Якщо аналізувати технологічний порядок денний, то здається, що майбутнє обіцяє бути як мінімум цікавим. Ось деякі з прогнозів.

  • Космічні подорожі стануть ще популярнішими. Китай добудує нову космічну станцію, у невагомості зніматимуть фільми, NASA вріже космічний зонд в астероїд, щоб уникнути майбутнього зіткнення із Землею (Том Стендедж, The Economist). Ще більш захопливі прогнози в засновника Tesla та SpaceX Ілона Маска. Найбагатша людина світу передбачає перший орбітальний політ марсіанського корабля і випробувальні польоти з плавучих космодромів (у перспективі — гіперзвукові подорожі навколо Землі). А ще Індія може стати
  • Вчені можуть зробити серйозне відкриття в медицині. Наприклад, винайти новий засіб, який допоможе омолодитися або сповільнити старіння. Через війну середня тривалість життя зросте на 25 років (Saxo Bank).
  • Інтернет стане ще доступнішим. Щоправда, трапиться це не 2022-го, а ближче до 2027 року. Низькоорбітальні супутники допоможуть охопити інтернетом ще мільярд найбідніших людей у ​​світі, що виведе половину з них із бідності (Gartner).
  • Ринок телемедицини зросте до безпрецедентного рівня, змінивши галузь (Kearney). Аналогічна доля чекає й на додатки для психічного здоров’я (медитації, моніторинга стресу). Їхній ринок може сягнути позначки у 500 млн доларів (Deloitte).
  • Нова хвиля галасу навколо VR. Зараз користувачі часто уникають віртуальної реальності, оскільки вона пов’язана з купою незручностей (важкі гарнітури, хитанка). З появою метавсесвітів ситуація може кардинально змінитись (Джеймс Болл, The Guardian).
  • З людського мозку почнуть видобувати дані. Йдеться про нейромайнінг — застосування поведінкового інтелекту та супутніх технологій для масштабного аналізу та впливу на поведінку людини. До 2027 року 25% списку Fortune 20 складатиметься з компаній, які збирають нейродані та впливають на несвідому поведінку (Gartner).
  • Соцмережі можуть змінитися. Так, бізнес-модель Twitter давно потребує перетворень на тлі успішніших конкурентів. Вже 2021 року компанія анонсувала функцію «суперпідписок» — платний доступ до додаткового контенту. Не виключено, що соцмережа запровадить ще більше таких функцій (Джеймс Болл, The Guardian). Розслаблятися не варто й Facebook: молодь може остаточно його покинути, адже TikTok для неї набагато цікавіший (Saxo Bank).
  • Активне впровадження Wi-Fi 6 і 5G. Причому пристроїв Wi-Fi 6 на ринок надійде більше, ніж 5G — вони потрібні не тільки рядовим користувачам, а й компаніям (Deloitte).
  • Курс біткоїну досягне 100 тис. доларів. Втім, це може статися трохи пізніше — у 2023 році (NextAdvisor).
  • Інтерес до NFT (невзаємозамінні токени) зростатиме. Ця технологія ставатиме популярнішою — особливо серед компаній, які продають предмети розкоші (комунікаційна група Dentsu). NFT також створює загрозу для стримінгів на кшталт Spotify — особливо якщо артисти почнуть розповсюджувати музику прямо, без посередників в особі таких компаній (Saxo Bank).
  • Технології адресної телереклами активно розвиватимуться. Йдеться про рішення, за допомогою яких можна показувати різну рекламу залежно від того, хто й де дивиться щось. У порівнянні з 2012 роком ринок таких технологій зросте в 40 разів (Deloitte).

…а як щодо України?

«Наступного року позитивних сценаріїв практично немає. Тому ми змушені обирати між відносно поганими та поганими», — з таких слів починається прогноз на 2022 рік від Українського інституту майбутнього. Він передбачає три можливі варіанти розвитку подій.

  • Базовий. Україна випадає з регіональних логістичних проєктів та транспортних коридорів. Країна не використовує можливості створення альтернативи транссибірській магістралі, щоби перенести вантажні потоки з Китаю з російського напрямку на український. Поступово держава перетворюється на буферну зону і втрачає геостратегічну цінність. Росія продовжує тиснути через обмеження постачання енергетики, а Європа не втручається. НБУ намагається стримувати інфляцію, уряд урізає бюджетні витрати. Через підвищення цін зростають протестні настрої, що впливає на авторитет Кабміну та президента. Ключовий ризик у цьому сценарії — виникнення ефекту «сировинних ножиць». Тобто ціни на сировину падають, а на енергоресурси — зростають. Включається підсценарій «Фінляндизація України». Президент йде на домовленості з Росією, побоюючись нового майдану восени. Це дає тимчасову підтримку національній економіці, але ставить під питання ставлення до України як до суб’єкта.
  • Оптимістичний. Українська економіка зростає на 3,6% завдяки сприятливій зовнішній кон’юнктурі та всупереч неефективній внутрішній політиці (відсутність реформ). Уряд нічого не робить для створення ефективних інститутів. Транзакційні витрати для бізнесу залишаються високими, що знижує його конкурентоспроможність за межами країни. «Зелений перехід» підштовхує український бізнес, який працює з Європою, до модернізації виробництва, що стимулює зростання інвестиційних витрат. Починає роботу «Дія Сіті», реалізується заохочувальна інвестиційна політика. Створюються вільні економічні зони, держава запускає великі інвестиційні проєкти. Місцеві компанії проводять цифрову трансформацію бізнес-моделей, але роблять це з великим запізненням або здебільшого продовжують працювати в старій парадигмі. IT-сектор продовжує зростати і приваблює все більше людей різного віку.
  • Песимістичний. За першого підсценарію (світова криза) з країни біжить капітал, зростають ризики девальвації гривні. Заробітчани масово повертаються додому, що призводить до зменшення грошових переказів у країну. Реальні доходи та купівельна спроможність населення падають. Інвестиційні проєкти заморожуються. Влада змушена збільшувати бюджетні витрати на підтримку національної економіки та звертатися по допомогу до донорів. Єдиний позитивний момент — на тлі падіння цін на енергоресурси знижується можливість тиску Росії. За другого підсценарію (економічний спад + інфляція) зростають ціни на продовольство та споживчі товари. Збільшуються ризики блекаутів. Зарплати затримують, безробіття зростає. Індексація пенсій та соціальних виплат не встигають за інфляцією.

Укладачі прогнозу стверджують, що минулого разу більшість їхніх передбачень справдилися. Довіряти Українському інституту майбутнього чи ні — особиста справа кожного: до нього мають стосунок люди з дуже різним бекграундом. Серед них і британський парламентарій Джонатан Джаноглі, і ексглава МЗС Павло Клімкін, і Антон Геращенко, який понад 15 років пропрацював з Арсеном Аваковим.

Цікаво, що міжнародні донори не настільки песимістичні в прогнозах. Так, у жовтні МВФ передбачав Україні зростання ВВП до 3,6% (раніше — до 3,4%). Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк наводять майже такий самий показник — 3,5%. У базовому сценарії Українського інституту майбутнього ця цифра становить 1,7%.

Такі прогнози коли-небудь збувалися?

Так, але не завжди й не у всіх. Ось найвлучніші з них:

  • Наприкінці 2015 року опитані Bloomberg експерти вважали, що варто боятися обрання Дональда Трампа президентом США та виходу Великої Британії з ЄС.
  • 2018 року JPMorgan Chase передбачив економічну суперкризу у 2020 році та такі соціальні хвилювання, яких не було з 1968 року.
  • 2018 року частково справдилися два малоймовірні прогнози Saxo Bank — обвал біткоїну після швидкого зростання і вибух волатильності. Загалом «передбачення, що шокують» від цього банку правильніше відносити до так званих «чорних лебедів» — малоймовірних подій, які можуть вплинути на фінансові ринки, якщо втіляться в реальності. Наприклад, раніше аналітики банку писали про вихід Угорщини з ЄС, провал Брекзиту та поразку Дональда Трампа на виборах 2016 року.
  • МВФ у своєму журналі «Фінанси та розвиток» за червень 2018 року публікував перелік можливих епідемій, що скоро настануть. Серед них був «тяжкий гострий респіраторний синдром», який підозріло нагадує COVID-19. Описували його як «респіраторне захворювання, спричинене коронавірусом, що передається від людини до людини, а також від тварин (можливо, кажанів). Рівень смертності сягає 10%».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору