Путін хоче стерти українців. Експертка Bloomberg акцентувала на нетиповому пункті відбудови

• Після закінчення війни Україні важливо відбудовувати не тільки інфраструктурні, а й культурні об’єкти.
• Фінансувати відновлення України після війни готові ЄС та МВФ.

Наміри президента Росії Володимира Путіна вщент знищити Україну лишили десятки міст без критично важливої інфраструктури. Однак електрика та водопостачання — не єдині важливі пункти для українців як нації. Так само вкрай життєво необхідним є відновлення парків, музеїв та інших культурних осередків.

Заборона розповідає, які культурні пам’ятки важливо відбудувати в Україні та який підхід використовувати для реконструкції міського ландшафту.

Україна має відбудувати культурні об’єкти

Спеціалістка з урбаністики Рана Аміртахмасебі, яка спеціалізується на повоєнній відбудові, консультує Світовий банк щодо стратегій відновлення для країн, що пройшли через війну чи стихійне лихо. На її думку, під час відбудови українських міст важливо концентруватися не тільки на базовій інфраструктурі, пише Bloomberg.

Аміртахмасебі стверджує, що Путін  хоче стерти Україну, бо та, мовляв, не заслуговує бути нацією. Його мета — це, в першу чергу, руйнування культурного простору, тож орієнтація на відновлення культурної спадщини допоможе вберегти майбутні покоління від асиміляції з іншими народами, захистити ідентичність українців.

Після збройних конфліктів міжнародне товариство зосереджується на критичних інфраструктурних об’єктах, як-от дороги чи системи водопостачання. Президент України Володимир Зеленський уже почав обговорення з країнами-союзниками та Міжнародним валютним фондом про масштаби відновлення; ЄС планує створити довгостроковий план фінансування, щоб надати «мільярди євро допомоги протягом десятиліть». На думку Аміртахмасебі, в розпал та після війни особливу важливість має реконструкція культурних об’єктів.

«Люди здебільшого зосереджуються на відбудові відомих споруд. В Україні є сім пам’яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але важливо розуміти, що мова йде не тільки про реконструкцію знаменитих монументів, зруйнованих війною. Йдеться про збереження способу життя. Йдеться про те, щоб потім відновити весь культурний ландшафт міста», — сказала вона.

Підхід «знизу-вгору»: як відбудовують культурні об’єкти

Реставрація самих лише пам’ятників не відновить культуру, вважає Аміртахмасебі. Культура пов’язана з виживанням на війні, а вміння думати, танцювати й грати власну музику під час бойових дій настільки ж важливе, як і архітектурна спадщина.

«У книзі `Персеполіс` Марджан Сатрапі дуже добре описується, як люди просто чекали, коли перестануть падати бомби, і почали співати та танцювати. Це був спосіб впоратися з цим. Це та нематеріальна культура, про яку я говорю: культурне вираження, а не лише наша архітектурна спадщина. Починають проявлятися зв’язки між культурним відновленням та зціленням людей від травм війни», — каже експертка.

За її словами, для відбудови України необхідно використовувати підхід «знизу-вгору», коли відбудовують об’єкти, цінні в першу чергу для громади. «Тож це не одна статуя посеред парку. Сам парк функціонує як місце збору громади, а потім розростається на комерційні райони та квартали. Це може бути дерево, яке є священним для людей, або невелика кав’ярня — культурний елемент міста. Йдеться не тільки про великі пам’ятники», — наголосила спеціалістка.

Важливу роль у відбудові України в розпал війни також має інформаційна боротьба, яка може змінити напрямок впливу війни на культурну спадщину.

«Був відомий сирійський архітектор і археолог Халед аль-Асаад, який загинув у 2015 році під час нападу ІДІЛ, захищаючи стародавнє місто Пальміру. Якщо зараз щось подібне станеться в Україні, про це дізнаються всі. Але про цього хлопця в Пальмірі ніхто не знав. Інформаційна війна — це один з інструментів, який країни можуть використовувати на додаток до документації та захисту пам’яток», — сказала Аміртахмасебі.

З її досвіду, найкращий спосіб отримати гроші на фінансування культури — це брати участь в інших проєктах. Наприклад, відновити дамбу, поряд з якою є історичне село, й спробувати отримати гроші й на його відбудову.

Раніше спеціально для Заборони дослідник архітектури Семен Широчин розмірковував про те, що буде з архітектурою України після війни.