ПВК в Україні є, а закону немає: як працюють українські Soldiers of Fortune та чому їх треба легалізувати

Більшість українців знайомі з поняттям «приватна військова компанія» завдяки сумнозвісній ПВК «Вагнер». Її найманці відомі своїми злочинами в Африці та Сирії, а згодом — і на території України. Через це в українців ПВК асоціюються насамперед із «людожерами». 

Однак приватні військові компанії функціонують в таких країнах, як США та Велика Британія, де їхня діяльність суворо регулюється. В Україні також розглядається питання легалізації ПВК. Нещодавно Міністерство оборони підтримало відповідний законопроєкт, але з пропозицією внести до нього низку змін.

Про потенційні переваги та ризики легалізації ПВК в Україні дізнавалась редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Діяльність ПВК у світі

Приватні військові компанії, або приватні охоронні компанії, активно працюють у багатьох країнах світу. Їхня діяльність охоплює широкий спектр завдань: від забезпечення безпеки в зонах конфліктів до надання військових консультацій і проведення тренувань.

Серед найвідоміших ПВК, окрім вже згаданих вагнерівців, можна виділити:

• Academi (раніше Blackwater) — американська ПВК, відома своєю участю в операціях в Іраку та Афганістані.
• G4S — британська компанія, одна з найбільших приватних охоронних компаній у світі, що забезпечує охорону, управління ризиками та інші безпекові послуги.
• DynCorp International (зараз працює як частина Amentum) — американська компанія, яка надає підтримку військовим операціям та займається підготовкою військових кадрів.
• Erinys International — британська компанія, що забезпечувала охорону інфраструктури та тренування місцевих сил безпеки в Іраку.

Діяльність ПВК регулюється по-різному.

У США, наприклад, немає єдиного федерального закону, який би всебічно регулював діяльність ПВК. Натомість є сукупність федеральних законів, нормативних актів і судових прецедентів, які стосуються різних аспектів діяльності ПВК.

У Великій Британії від 2001 року діє закон «Про приватні охоронні послуги» (Private Security Industry Act), який ліцензує та регулює діяльність ПВК, що надають послуги в країні та за її межами. В обох країнах найманці несуть кримінальну відповідальність за скоєння злочинів — як на території своїх країн, так і за кордоном.

В багатьох європейських державах введені досить жорсткі обмеження або повна заборона на діяльність ПВК. У Німеччині та Франції ПВК суворо контролюються, а надання військових послуг за кордоном вимагає отримання ліцензій і може бути забороненим. А от Швейцарія має повну заборону на експорт зброї та надання військових послуг, що фактично забороняє і діяльність ПВК на її території.

Зважаючи на відсутність єдиного закону, під час виконання завдань ПВК керуються Женевською конвенцією, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та Конвенцією ООН проти транснаціональної організованої злочинності, які криміналізують певні види діяльності, якими можуть займатися ПВК.

Легалізація ПВК в Україні

Узаконити діяльність ПВК в нашій країні пропонують уже давно. Наприкінці червня 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11214 «Про міжнародні оборонні компанії» (МОК). Найперше, документ передбачає ретельний контроль за діяльністю таких компаній. Для цього пропонують створити окремий орган — Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка буде підконтрольна та підзвітна Головному управлінню розвідки МОУ.

Ця служба буде відповідати за погодження договорів щодо надання оборонних послуг, вести реєстр і облік озброєння, техніки та спеціальних засобів МОК.

За формою власності МОК матиме статус юридичної особи, яка працюватиме на загальній системі оподаткування та має отримати ліцензію на свою діяльність.

Міжнародна оборонна компанія може надавати такі послуги:

• організація заходів з безпеки та оборони;
• охорона майна за кордоном;
• тактична підготовка військових та охоронних підрозділів;
• розмінування, надання консультацій у сфері безпеки, мирне врегулювання конфліктів і посередництво у військових конфліктах.

Для виконання своїх функцій МОК можуть закуповувати озброєння, орендувати оборонну техніку, використовувати трофейну зброю та взаємодіяти з українськими військовими формуваннями на основі рішень Ради національної безпеки і оборони.

МОК мають розміщуватися виключно в областях України, що межують із державами, визнаними в Україні терористичними, а їхні засновники мають бути резидентами України без застосованих санкцій. ПВК отримають широкі права, включно з можливістю зберігати озброєння, використовувати радіочастоти та вивозити зброю за межі країни. Однак ці права потребують додаткового законодавчого врегулювання для забезпечення контролю з боку інших державних органів.

Основними заборонами для МОК є заборона перешкоджати діяльності державних органів, посягати на права та свободи громадян, брати участь у виконанні судових рішень та займатися політичною агітацією. 

До складу МОК можуть входити громадяни України та іноземці віком від 21 року з досвідом служби у військових формуваннях не менше одного року.

Законопроєкт також регламентує випадки, коли МОК можуть застосовувати фізичну силу та зброю, зокрема для захисту себе або інших осіб, запобігання нападам чи протиправним діям, однак це потребує узгодження з чинним законодавством України та міжнародними нормами.

Навіщо Україні приватні військові компанії?

У пояснювальній записці до законопроєкту народний депутат від «Слуги народу» Сергій Гривко зазначає, що його ухвалення спрямоване на посилення захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України, а також на забезпечення зовнішньої та внутрішньої безпеки. Це особливо важливо в умовах боротьби проти російської агресії, але актуальність цього питання збережеться й після завершення війни. Приватні військові компанії можуть стати місцем роботи для колишніх військових, які не знайшли себе в цивільному житті, і їхній бойовий досвід може стати цінним ресурсом для швидкого реагування на різні загрози.

Однак, якщо розглядати питання ширше, варто розуміти, що приватні військові компанії вже давно стали частиною глобальної індустрії, обсяги якої вимірюються сотнями мільярдів доларів. Вони функціонують у найбільших країнах світу, і хоча в Україні поки відсутнє відповідне законодавство, тут також діють компанії, які можна віднести до ПВК, наприклад, «Омега Консалтинг Груп».

Як пояснює в коментарі Забороні її засновник Андрій Кебкало, зараз діяльність компанії регулюється українськими законами лише у сфері охорони. В інших аспектах компанія керується міжнародним законодавством та законодавством тих країн, де вона працює. Але це не зовсім правильно, і галузь потребує врегулювання та ретельного державного контролю.

«Ухвалення закону про ПВК забезпечить впровадження та встановлення демократичного нагляду для досягнення прозорості й підзвітності у цій галузі безпеки, що швидко розвивається. Закон зможе гарантувати, що суб’єкти у сфері безпеки, зокрема приватні військові та охоронні компанії, своїми діями не порушують законодавство України, базові права людини та міжнародне право», — каже він.

Закон «Про МОК» не легалізує ПВК 

Здавалося б, обговорюваний законопроєкт має поставити крапку в питанні та нарешті узаконити діяльність приватних військових компаній в Україні. Проте, за словами Кебкала, це не так.

«Останнім часом у ЗМІ шириться інформація, що цей документ є спробою легалізувати ПВК в Україні. Але цей законопроєкт не про приватні військові компанії. Він покликаний регулювати правовідносини за участі правоохоронних органів, військових формувань України, органів державної влади України та місцевого самоврядування у частині, що не регулюється законодавчими актами, які регламентують їхню діяльність, — зауважує він. — Крім того, в зазначеному проєкті закону повністю відсутнє слово “приватна”. Законопроєкт про МОК не передбачає легалізацію виключно ПВК. Можливо, він передбачає врегулювання діяльності всіх видів юридичних осіб: ТОВ, ПрАТ, ДП та інших. Тобто це такий собі демократичний підхід: спробувати можуть всі, але питання в тому, чи всім дозволять».

Тож керівник «Омега Консалтинг» допускає, що ухвалення цього законопроєкту може мати корупційні ризики та дасть можливість державним підприємствам створити монополію на провадження діяльності військового характеру.

«В Україні цивільним особам не дозволяють придбати пістолет. Автоматична зброя заборонена, є певні обмеження на габарити вогнепальної зброї, яку цивільні особи можуть собі придбати. Навіть на місткість магазинів є обмеження, а законопроєкт передбачає наявність колісної та гусеничної бронетехніки на балансі МОК, великокаліберних кулеметів, ПТУРів, вибухівки тощо. У мене є великі сумніви, що всі ці матеріально-технічні ресурси передадуть у приватні руки», — зазначає Андрій Кебкало.

Він звертає увагу на корупційні ризики: наприклад, у сфері отримання ліцензій і спеціальних дозволів. «Хто вже отримував ліцензію на охоронну діяльність, знає, про що мова. Є багато нюансів у цьому документі, на які я звернув увагу і які мене особисто турбують, але побачимо, як будуть розвиватись події», — каже фахівець.

Законопроєкт «Про МОК» має серйозні недоліки. Він складений непрофесійно з юридичного погляду, оскільки одні його визначення суперечать іншим. Щоб розв’язати цю проблему, каже Кебкало, необхідно створити робочу групу та залучити до неї фахівців з досвідом роботи на керівних посадах у ПВК, представників українських приватних військових компаній, кваліфікованих юристів, а також представників Міністерства оборони України й інших силових структур. Лише тоді цей законопроєкт матиме реальні шанси на успіх.

Ризики легалізації ПВК

Противники легалізації приватних військових компаній часто висловлюють побоювання, що їхня діяльність на території України може становити загрозу національній безпеці. Є ризик, що окремі особи скористаються законом для створення приватних армій, які будуть діяти в інтересах їхніх власників. Така ситуація може призвести до дестабілізації країни, особливо якщо такі ПВК діятимуть під впливом Росії.

«Треба створити Національний наглядовий комітет, який би здійснював державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності. До такого комітету мають увійти представники профільного Комітету Верховної Ради України, Державної служби експортного контролю, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства збройних сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки, Міністерства оборони. Такий контроль за діяльністю виключить можливість для ПВК діяти в інтересах олігархів та перебувати під впливом певних бізнесових груп, які мають на меті здійснювати рейдерськи захвати або використовувати ПВК у незаконних силових заходах проти державності», — переконаний керівник «Омега Консалтинг Груп».