Читаєте зараз
Рада ухвалила закон про містобудування: чи може Зеленський накласти вето

Рада ухвалила закон про містобудування: чи може Зеленський накласти вето

Ilona Kivva
Автор:
  • Документ був зареєстрований у Раді ще у 2021 році. Його активно просувала голова партії «Слуга народу». 
  • 1 липня 2022 року проєкт закону ухвалили за основу, тож до другого читання він мав пройти дооопрацювання.
  • Остаточно законопроєкт затвердили 13 грудня 2022 року 228 голосами.

Верховна Рада України 13 грудня 2022 року остаточно ухвалила закон №5655 щодо реформи містобудування. Це викликало обурення серед профільних експертів та громадськості, тож на сайті президента була створена петиція щодо накладання вето на документ. У такому разі його відправлять на повторний розгляд.

Журналістка Заборони Анастасія Оприщенко розповідає про суперечливий законопроєкт та про те, які у ньому є неточності.

Законопроєкт № 5655: що про нього відомо

Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» подали у Верховну Раду ще у червні 2021 році. Його ініціювали 146 народних депутатів від 10 партій (понад 100 — «Слуга народу»). За місяць, 1 липня, законопроєкт ухвалили в першому читанні. Відтоді його активно просувала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.

Документ, серед іншого, передбачав ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка займалася погодженням введення об’єктів в експлуатацію. 

«Ліквідація ДАБІ дає замовнику можливість самому обирати, хто контролюватиме будівництво: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю чи приватні контролери — уповноважені юридичні особи, з якими замовник укладає договір», — пояснює журналістка.

Читати більше новин в Telegram

Проте інспекцію розформували ще до остаточної ухвали законопроєкту — 15 вересня 2021 року за рішенням Кабміну. Однак за процедурою, прописаною у законодавстві, зробити це міг тільки Верховний Суд. Тимчасовий орган на заміну теж не створили, тож повноваження розподілили одразу між трьома структурами:

  • Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ);
  • Державним агентством з технічного регулювання у містобудуванні;
  • Державною сервісною службою містобудування. 

Головна проблема полягала у тому, що жоден з органів не є повністю легітимним, тому що ДАБІ не було ліквідовано відповідно до ЗУ. Це підтвердив і суд, до якого після рішення уряду звернулися забудовники.

Наразі невідомо, хто може проводити такий нагляд замість ДАБІ.

Попри це документ готували до другого читання. ВРУ мала розглянути його ще на початку грудня 2022 року, але текст проєкту не оприлюднювали аж до 30 листопада. Навіть члени профільного комітету отримали остаточну порівняльну таблицю за кілька годин до самого засідання. Вона налічувала 2110 сторінок, отже часу на опрацювання майже не було. 

Вже 1 грудня перед самим засіданням законопроєкт раптово зняли з розгляду, перенісши на 8 грудня. 

«Причиною затримки стала відсутність голосів через одночасну критику законопроєкту з боку Мінкульту, Асоціації міст України та Головного юридичного управління, а також офіційний лист НАЗК про те, що запропонована редакція закону не узгоджується з Антикорупційною стратегією та не розв’язує проблем недосконалості чинних інструментів контролю та недостатньої прозорості в галузі будівництва», — з’ясувала журналістка.

Документ таки остаточно ухвалили 13 грудня, що обурило майже всіх. «За» проголосували 228 парламентарів.

Голосування за закон про містобудування по фракціях. Фото: Олексій Гончаренко/Telegram

Петиція на закон про містобудування набрала голоси

Рішення викликало обурення серед суспільства. Так, менш ніж за добу після ухвалення документа на сайті президента України зʼявилася петиція з вимогою накласти на нього вето. 

«Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та пришвидшення будівництв фактично розв’язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування. Перевірки будівництв та документації за цим проектом можуть бути здійснені приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Окрім цього пропонується створити Містобудівну палату при Міністерстві розвитку регіонів, повноваження якої дуже схожі з сумнозвісною Тендерною Палатою», — йдеться у зверненні.

Вже 14 грудня петиція набрала необхідну кількість голосів, тож її має розглянути президент. Станом на ранок 15 грудня вона ще не отримала відповіді.

Петиція щодо вето на закон №5655. Фото: скриншот з сайту президента

Зазначимо, що повноваження президента дозволяють йому накладати вето на документ. У такому випадку його мають повернути на повторний розгляд Ради.

Раніше Заборона розповідала про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та про те, чому він був одним із найскандальніших судових установ України.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій