Ресторан Nebos у Києві позиціонує себе як «місце вільних людей» і закликає порушувати карантин. Ми поговорили з його власниками

Станом на 29 жовтня до «червоної» зони епідемічної небезпеки в Україні потрапило вісім областей. Останній тиждень у країні майже щодня фіксують не менше як 20 тисяч нових випадків захворювання. Карантинні обмеження «червоної» зони 1 листопада вводить і Київ. Однак в умовах погіршення ковідної статистики в столиці та інших містах України почали з’являтися заклади, що називають себе «місцями вільних людей». Вони не вважають за потрібне перевіряти у відвідувачів і персоналу наявність щеплень чи засобів захисту, заявляючи, що не порушують закон. 

30 вересня київський вегетаріанський ресторан Nebos, який під час локдауну в січні 2021-го працював лише навинос, проголосив себе «місцем вільних людей».

«Нам неважливо, маєте ви маску чи ні, вакцинувалися чи ні — ми завжди відкриті для людей, які беруть відповідальність за своє здоров’я. Адже саме це право є у кожної вільної людини», — написав заклад у фейсбуці. 

Пост став резонансним — його активно коментували та шерили. Хтось писав, що обов’язково прийдуть на обід, інші називали таке рішення «прикрим самогубством», а сам ресторан — місцем людей, «вільних від здорового глузду».

Вже за три дні Nebos закликав усіх власників бізнесу доєднатися до своєї ініціативи й розклеїти на дверях таку саму табличку — «Місце вільних людей». Власники також поділилися контактом юриста, в якого можна отримати консультацію. Того дня, 22 жовтня, Міністерство охорони здоров’я нарахувало 23 785 нових випадків захворювання на COVID-19, з них 614 осіб померли. 

23 жовтня до ресторану прийшли з київської Держспоживслужби. Перевіряльники побачили, що в приміщенні не проводять вологого прибирання, відвідувачі та персонал ходять без масок і нікому не вимірюють температуру. Жоден зі співробітників ресторану не вакцинований. На керівництво закладу склали протокол через порушення правил карантину. Керівник Nebos Максим Богданович назвав перевірку «цирком» та сказав, що ресторан працюватиме в «червоній» зоні, не вимагаючи від людей масок і сертифікатів про вакцинацію.

«В усьому винна психосоматика»

Після того як Nebos проголосив себе «місцем вільних людей», ми навідалися до нього. Об 11-й ранку у ресторані, що неподалік від Майдану Незалежності, було не дуже людно — осіб п’ять. На дверях при вході в заклад оголошення про 1,5-метрову дистанцію і одразу над ним папірець: «Нам неважливо, є у вас маска чи ні, вакциновані ви чи ні — ми завжди відкриті для людей, які несуть відповідальність за своє здоров’я». 

Всередині майже весь персонал у масках, лише кілька менеджерів зсунули їх на підборіддя. Одна з офіціанток каже, що наразі ресторан працює у звичному режимі: «Але чи будемо працювати далі — ніхто з нас не знає».

За наступні півтори години людей у закладі більшає, усі заходять без масок. За сусіднім столиком власники Nebos Ірина та Максим Богдановичі, які тільки цього дня повернулися з відпустки в Туреччині, щось обговорюють з юристами. На пропозицію Заборони відповісти на кілька запитань Богдановичі охоче погоджуються. Співвласниця ресторану Ірина одразу каже, що Держспоживслужба з поліцією порушували їхні права під час перевірки.

«Немає жодних протоколів. Ніяких офіційних документів нам не залишили. А якщо їх немає, відповідно, нічого немає. І якщо якісь документи виникнуть, значить, вони складені без нашого відома. Вони [Держспоживслужба і поліція] порушували права, а не ми», — говорить співвласниця закладу.

На думку Ірини Богданович, повідомлення про те, що в кафе можна перебувати без маски та вакцинації, потрібно сприймати лише з точки зору особистої відповідальності.

«Я не можу відповідати за дії інших, — стверджує вона. — Ми можемо відповісти лише за те, що відбувається всередині нас. І ми приймаємо всіх людей такими, які вони є, приймаємо їхній вибір носити маски чи ні, вакцинуватися чи ні. Таким чином ми не порушуємо ні своїх, ні чужих бажань та потреб».

Однак, незважаючи на політику власників ресторану, співробітники все ж таки були в масках. Ірина стверджує: більшість працівників бояться тиску і наділи маску не за власною волею, та це їхній усвідомлений вибір.

Богдановичі не заперечують, що люди дійсно можуть померти від коронавірусу. Утім, «хворіють і помирають навіть вакциновані, а сам вірус не є головною причиною хвороби». На думку Ірини, передусім винна психосоматика, мовляв, хвороби виникають, тільки коли людина переймається через них і боїться захворіти.

«Раніше теж виникали різноманітні хвороби, що мутують, і вони знову з’являються. Це відбувається через те, що ми боремося з наслідками, а не зосереджуємо увагу на собі. Я не можу щось підхопити, я можу тільки підхопити страх, і цей страх створить мені будь-яку хворобу. Моя хвороба сьогодні — це наслідки моїх дій та моїх думок учора», — говорить вона Забороні.

«Держава диктує надіти маски та закрити рот»

Пандемія повністю змінила економіку та звичну роботу сфери послуг як в усьому світі, так і в Україні. Внаслідок пандемії коронавірусу та введених карантинних обмежень станом на 2020 рік не працює майже кожен десятий українець. На 2021 рік в Україні зареєстровано 1,91 мільйона фізичних осіб-підприємців (ФОП). Проте у 2020 році одноразову фінансову допомогу отримали лише 734,6 тисячі. 

Крім того, 86% ФОПів під час першого локдауну зазнали збитків через відсутність фінансових резервів і кожен третій втратив до 75% доходів. За словами віцепрезидентки Київської школи економіки Олесі Верченко, локдаун в Україні став дуже травматичним явищем для українських підприємців, які були змушені закрити свій бізнес та не можуть швидко повернутися до попередньої діяльності.

Скільки інших закладів перейняли приклад Nebos, точно сказати складно. Забороні відомо про щонайменше два випадки. Це кафе Firefly’s у Львові та рибний магазин Flagman в Одесі. Вони відмовилися від розмови із Забороною. 

«Держава під виглядом захисту намагається забрати наші права, які ми маємо від народження. І починає зі здоров’я. Диктує надіти маски та закрити рот», — обурюється вона.

Проте карантині обмеження можна запроваджувати і у випадках, якщо оголосили режим надзвичайної ситуації. Надзвичайну ситуацію встановлює Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, на адміністративній території або території яких сталася надзвичайна ситуація. У Києві оголосили режим надзвичайної ситуації регіонального рівня з 20 березня 2020 року. Також у режимі надзвичайної ситуації перебувають Донецька, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька та Житомирська області.

То як насправді?

Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод, який просуває в Україні рівноправ’я, пояснює Забороні, що права людини, крім свободи від катування та рабства, не абсолютні. Тому вони можуть обмежуватися — особливо у випадку пандемії, коли на кону стоять здоров’я і життя мільйонів громадян.

Обмежувальні заходи в Україні регламентує спецзакон №3219, який затвердили ще в березні 2020 року. У документі йдеться, що карантин встановлює тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов’язки (штрафи), що покладаються на них. Обмеження конституційних прав у випадку карантину можуть бути введені в разі запровадження надзвичайного стану виключно на рівні закону. 

«Права людини — це завжди про кордони між нашою свободою й повноваженнями влади, — додає Олександра Матвійчук. —  Ці кордони рухливі, бо залежать від конкретних обставин. В умовах кризи у влади завжди виникає спокуса перетягнути ковдру більше, ніж потрібно. І тому важливо слідкувати, щоб права та свободи людини були обмежені тільки до рівня, який є необхідним для захисту життя та здоров’я громадян». 

З 23 вересня до 25 жовтня в Україні поліція виписала понад 40 тисяч штрафів тільки за відсутність маски. Багато питань у громадян України викликає вакцинація проти COVID-19 — показник щеплень у країни найгірший у Європі (детальніше ми писали про цю ситуацію тут). Водночас чи не найбільше критики викликають пов’язані з карантином обмеження, хоча вони діють тільки для невакцинованих.

Проте є приклад Сінгапуру, де карантин допоміг значно знизити рівень небезпеки для здоров’я людей. За два роки пандемії в країні зафіксували приблизно 18 тисяч випадків зараження, з яких всього 350 — летальних. Це стало можливим завдяки карантинним обмеженням та превентивним заходам — постійному ПЛР-тестуванню, ізоляції інфікованих, відстеженню контактів. 

Крім цього, у Сінгапурі розробили план, який покроково має повернути країну до нормального життя. Для цього має відбутися процес вакцинації та ревакцинація усіх громадян. Наразі в країні повністю вакцинували майже 80% населення, коли в Україні цей показник становить лише 16%.

Що зараз?

На момент виходу матеріалу київський ресторан Nebos працював у звичному режимі та обіцяв, що буде працювати так само і з 1 листопада, коли Київ перейде в «червону» зону. В ресторані з’явилися плакати, на яких вказано, що відвідувач «за будь-яких обставин не буде мати претензій ані до власників ресторану, ані до інших відвідувачів». У куточку приписана рекомендація залишитися вдома в разі поганого самопочуття. Ресторан виклав цей плакат з коментарем: «На підпис кожному гостю». 

Багато медіа написали, що заклад оштрафували за недотримання карантинних обмежень. Однак власники Ірина та Максим Богдановичі це заперечують. Хоча за законом їх справді мали оштрафувати — через недотримання карантинно-санітарних норм та через те, що співробітники не проходили медичних оглядів та не вакцинувалися. Ми звернулися до Національної поліції з питанням, чи оштрафували заклад, та чекаємо відповіді. 

Редакція Заборони радить читачам берегти своє здоров’я. У разі поганого самопочуття зверніться по лікарську допомогу, намагайтеся не контактувати з великим потоком людей та відповідально ставтеся до вакцинації та протиепідемічних заходів.

Детальніше про вакцинацію читайте тут.