Читаєте зараз
Рік виборів у Литві: які вектори обрали кандидати в президенти та чи позначиться це на Україні

Рік виборів у Литві: які вектори обрали кандидати в президенти та чи позначиться це на Україні

Iryna Oliinyk

Перший тур президентських виборів у Литві стартує вже 12 травня 2024 року. Якщо жоден з кандидатів не набере понад 50% голосів, буде другий тур. Політологи вважають, що так і може статися, адже конкуренція доволі висока, хоча опитування вказують на другий строк Ґітанаса Науседи.

Редакторка Заборони Ірина Олійник поговорила з литовськими політичними експертами про шанси на перемогу проросійського кандидата та вплив провокацій на виборчий процес у країні, на яку у 2024-му очікує ще дві виборчі кампанії — до Сейму та представників Литви в Європарламенті.


Президент Литви 2024 року: кандидати

У президентських перегонах лідирує чинний глава держави Ґітанас Науседа — за нього готові проголосувати 40,2% опитаних у березні громадян. Друге місце посідає правозахисник Ігнас Вегеле з підтримкою 10,6%. І закриває трійку очільниця уряду Литви Інгріда Шимоніте — 8,9%.

Доцент Вільнюського університету Мантас Мартишюс у розмові з Забороною прогнозує, що, попри значну підтримку серед електорату, Ґітанас Науседа не зможе здобути впевнену перемогу в першому турі.

Мантас Мартишюс. Фото: Мантас Мартишюс / Facebook

«Усе залежатиме від явки виборців. Якщо вона буде доволі низькою, це гарантує другий тур. Великі шанси пройти далі — в Ігнаса Вегеле, — наголошує політолог. — Однак Шимоніте також може скласти конкуренцію чинному президенту в другому турі, як це було на попередніх виборах, у 2019-му. Судячи з передвиборчих програм, ці кандидати в президенти не відрізняються в поглядах стосовно зовнішньої політики: у них схожі пріоритети, однак є деякі розбіжності з внутрішніх питань».

Пріоритети в програмах кандидатів: оборона та податки

Отже, спільні цінності в передвиборчих програмах такі:

  • посилення обороноздатності Литви, щоби протидіяти гібридним атакам РФ та Білорусі: з 2,7% до 3–3,4% ВВП;
  • військова й фінансова підтримка України з боку Литви, країн ЄС та США, що зупинить поширення російської агресії далі в Європу;
  • зберігання єдності європейського курсу.

«Більшість кандидатів сходяться на думці, що головна загроза йде від Росії. Тому всі розуміють важливість консолідації всередині НАТО та ЄС, — зауважує Мартишюс. — А ще політики мають схожі погляди на Білорусь і вважають її чинний режим співучасником злочину проти українського народу. Є спільне бачення, що сьогодні найбільша проблема для безпеки Європи — це російська агресія проти України. І результати цієї війни визначать майбутнє всього регіону».

Лідери президентських перегонів мають розбіжності стосовно внутрішніх економічних питань, зокрема щодо збільшення фінансування оборони та підвищення податків. На думку Мантаса Мартишюса, у передвиборчих програмах є лише загальні гасла щодо перспектив розвитку країни й підтримки демократичних цінностей, а от чітких стратегій немає.

«Більшість кандидатів погоджуються з тезою про те, що для збільшення фінансування оборони треба підвищувати податки. Але ніхто з політиків не може напевно сказати, яким чином це має відбутися, — зауважує експерт. — Влада обговорює підвищення податку на додану вартість. Очільниця уряду Інгріда Шимоніте пропонує підняти корпоративний податок для бізнесу. Водночас чинний президент Литви виступає за впровадження пропорційного оподаткування для підприємців [фіксована ставка податку незалежно від величини доходу]. Премʼєрка ж підтримує гнучке оподаткування».

На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, у стратегічних питаннях Науседа та Шимоніте практично не мають розбіжностей. Вони поділяють думку, що влада має покращувати державні послуги й громадський сектор, дотримуватися принципів верховенства права та перед упровадженням важливих рішень більше прислухатися до суспільства. Втім, президент критикує уряд: мовляв, треба працювати ефективніше, зокрема в частині збільшення фінансування ВОК.

Правозахисник Ігнас Вегеле, який має рейтинг довіри на рівні Шимоніте, теж бере під сумнів економічну політику премʼєрки через втрату Китаю як стратегічного партнера: Вільнюс налагоджує виробництво тайванських мікросхем у Литві. Також він виступає за фінансовий та операційний аудит для перерозподілу неефективно використаних державних коштів.

«Владі потрібно домовитися, на що підуть кошти після збільшення фінансування оборони, чого насправді потребує країна: більше дронів, літаків, танків чи систем ППО Patriot. І вже після цього шукати шляхи для фінансування армії та закупівлі озброєння. Наразі в програмах кандидатів немає чіткої відповіді на це питання. Можливо, майбутній президент та уряд підуть на підвищення корпоративного податку для бізнесу чи ПДВ або просто запозичать кошти на внутрішніх ринках», — зазначає політолог.

Проросійський кандидат: Едуардас Вайткус

Сім із восьми кандидатів висловлюють чітку позицію підтримки проєвропейського та євроатлантичного курсу Литви і продовження військової та фінансової допомоги Україні, зауважує ексміністр закордонних справ країни Лінас Лінкявічюс. 

Лінас Лінкявічюс. Фото: Лінас Лінкявічюс / Facebook

Єдиний, хто у своїх заявах використовує прокремлівську риторику й наративи, — Едуардас Вайткус, професор медицини, антивакцинатор, який назвав російське вторгнення в Україну проксі-війною, розпаленою США. Він стверджує, що Литва через активну допомогу Києву може бути втягнута у війну з Росією, і бачить майбутнє країни поза військовим блоком НАТО. 

«У Вайткуса немає жодних, навіть теоретичних шансів пройти хоча б у другий тур. Підтримка цього кандидата в Литві дуже незначна [лише 2%, згідно з наведеним вище опитуванням], — упевнений Лінкявічюс. — Його позиція близька Кремлю: потрібно припинити війну, а Україна має піти на поступки російській стороні. У Литві такий сценарій не підтримують. Тут доволі зріле суспільство, яке розуміє, що таке Росія і які загрози вона становить. Тож я впевнений, що РФ ні прямо, ні опосередковано не буде фінансово чи політично підтримувати Вайткуса для просування своїх наративів у країнах Балтії». 

Однак Мантас Мартишюс не відкидає ймовірності опосередкованого фінансування політика — наприклад, через донати та пожертви.

«У Литві кожен громадянин може відправити донат у розмірі не більше як €50 на політичну кампанію того чи іншого кандидата. Це не заборонено законом, — пояснює політолог. — І працює дуже ретельний фінансовий моніторинг. Якщо на користь політика надходять гроші з-за кордону, наприклад з Росії, це одразу відстежать. Проте наразі нам невідомі такі факти фінансової підтримки Москви».

Втручання РФ та Китаю у вибори

У лютому 2024 року Департамент державної безпеки Литви попередив про можливі спроби Китаю та Росії вплинути на результати виборів. Директор інституції Дарюс Яунішкіс засвідчив, що для цього можуть застосувати не лише інформаційні кампанії чи кібератаки, а й повідомлення про мінування.

Такі втручання можуть потенційно поставити під сумнів прозорість виборів, упевнений Мантас Мартишюс. «РФ завжди шукає можливість спровокувати та здійснити якусь гібридну атаку. Якщо буде втручання у вибори, наприклад, через повідомлення про псевдомінування дільниць, люди не зможуть вчасно проголосувати. Це при тому, що явка може виявитися й так невисокою, — акцентує експерт. — Тоді політики почнуть спекулювати, казати, що через провокації наші виборці не змогли проголосувати і це вплинуло на кінцеві результати. Якщо виникнуть сумніви у відповідності процедури голосування, влада буде змушена проводити повторні вибори».

Безпекова угода між Україною та Литвою

Литва продовжує забезпечувати військову підтримку України. У квітні 2024 року Вільнюс передав на потреби ЗСУ легкий ударний літак Л-39 «Альбатрос» та партію бронетранспортерів M577. Нині литовська сторона вже готує безпекову угоду з Україною щодо довгострокового партнерства в оборонній та економічній сфері, каже Лінас Лінкявічюс, посилаючись на власні джерела в політикумі.

«Наскільки мені відомо, текст практично готовий. Вносять останні поправки, вже готують до підписання», — ділиться із Забороною інсайтом ексголова МЗС Литви.За його словами, Вільнюс закликає підкріпити підтримку Києва конкретними діями й цифрами. «У Литві розуміють, що крім військової допомоги Україна потребуватиме потужного економічного сприяння після війни, аби відновити зруйновану Росією інфраструктуру. Це величезні ресурси. А ті двосторонні зобовʼязання, які підписали західні держави з українською, дуже важливі для оборонної та економічної співпраці. Хоча, звісно, вони не будуть альтернативою європейській і євроатлантичній інтеграції України», — резюмує Лінкявічюс.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій