Читаєте зараз
Росія під Авдіївкою вперше застосувала бойові наземні дрони: чи є щось подібне у ЗСУ

Росія під Авдіївкою вперше застосувала бойові наземні дрони: чи є щось подібне у ЗСУ

Daniil Tsarevskyi
  • Під час великого механізованого штурму на Авдіївському наприкінці березня 2024 року росіяни використали наземні безпілотники. Це, ймовірно, перше застосування таких бойових дронів ворогом. 
  • Платформа оснащена мінометом АГС-17, а також може встановлювати протитанкові міни.
  • Україна має власну (і кращу) розробку, яка вже була протестована у бойових діях під час повномасштабного вторгнення.

Головна проблема російських UGV-систем — це звʼязок. Так, на землі поле битви насичене ще більшою кількістю перешкод, аніж у повітрі, що ускладнює керування наземними дронами. Так, їх відносно легко знерухомити, що дозволяє швидко ліквідувати техніку.

Заборона розповідає про невдале застосування росіянами наземних дронів.

Штурм біля Тоненького: як РФ використала UGV

Росія 30 березня 2024 року намагалась провести потужний механізований штурм поблизу Тоненького. В операції було залучено близько 36 танків і 12 БМП, проте, попри велику кількість техніки, атака була відбита. 

Під час штурму армія ворога, як пише Forbes, вперше використала в бою наземні дрони. Мініатюрна платформа має вигляд малого танку, довжиною півтора метра.

Дрони рухаються завдяки гусеничному шасі, яке захищене металевими панелями. 

Читати більше новин в Telegram

Передня частина машини має трикутну форму, ймовірно, щоб проїжджати через рослинність, руїни та залишки техніки. Установку оснащено мінометом АГС-17 на місці башти, боєкомплектом до нього, а також протитанковими мінами. Таким чином дрони здатні проводити дистанційне мінування. 

Також на корпусі встановлено три щогли, одна з яких використовується для передачі сигналу, а на ще одній закріплено камеру. Російські пропагандисти-співучасники кажуть, що загалом дрони під час атаки зробила кілька сотень пострілів. При цьому РФ втратила як мінімум два з пʼяти-шести безпілотників. Виявилось, що їх достатньо легко знерухомити, а потім остаточно знищити.

Ворожі UGV, ймовірно, могли бути неефективні через поганий захист від РЕБ. Так, у 2020 році у США проводили інсценування потенційного зіткнення наземних роботизованих систем. Основною проблемою став звʼязок, який було важко підтримувати, враховуючи велику кількість радіоперешкод на рівні землі.

Раніше в березні українські воїни за допомогою FPV (малі та високоточні дрони-камікадзе) вже мали досвід знищення безпілотних систем росіян. так, на Донеччині уразили принаймні дві такі. Щоправда, вони не були оснащені зброєю і використовувалися для підвозу ящиків з амуніцією, а також для евакуації поранених.

Наземні дрони використовуються росіянами для перевезення вантажів. Скріншот: відео з телеграм-каналу Сергія Стерненка

Наземні безпілотники України: які є розробки

Україна також працює над власними наземними безпілотними платформами. Так, першою серйозною розробкою був «Фантом», представлений у 2016 році. Озброєнням слугує 12.7-мм кулемет, розташований на стабілізованій платформі. Також є опційна можливість встановлення протитанкових ракетних комплексів та блоків некерованих ракет. При цьому «Фантоми» не були помічені у використанні під час повномасштабного вторгнення, пише Мілітарний.

«Фантом-1» та «Фантом-2». Фото: Мілітарний

Серед інших систем, які, ймовірно, також не дістались поля бою є:

  • «Скорпіон-3» від Temerland — показали у 2021 році. Дрон міг би використовуватися як носій інших дронів (в.т.ч камікадзе) та озброєння. Силова має потужність 20 кінських сил, а дальність роботи обмежена 5 кілометрами. Може встановлюватись 12.7-мм кулемет і має масу 370 кілограмів без озброєння та боєкомплекту.

Наземна бойова платформа «Скорпіон-3». Фото: Defense Express (X)

  • «Миротворець» від «Синергії» — показали у 2021 році. Їде лише на 2.5 км, проте здатен уражати техніку ворога протитанковими комплексами на відстані до 5 км. Максимальне навантаження до 480 кг, а запас ходу — 100 км.

​​

Дрон «Миротворець». Фото: Defense Express (X)

Ймовірно, єдиним українським наземним дроном, який все ж отримав бойове хрещення, став Ironclad від Roboneers. На відео, що потрапило у мережу, платформа атакує невідомий обʼєкт. 

Чиста вага дрона складає близько 1800 кг при максимальній швидкості у 20 км/год. Броня має витримувати обстріл з 7.62-мм боєприпасів. Платформа також має небойову, логістичну версію, але вона ще не брала участі в бойових діях.

Під час повномасштабного вторгнення сторони часто використовують саме логістичні платформи: для транспортування важкопоранених, боєкомплекту та інших важливих речей. В цьому випадку Україна покладається на закордонне рішення THeMIS від Milrem Robotics.

Естонський дрон THeMIS. Фото: Defense Express (X)

Раніше Заборона розповідала про ймовірне використання в українських безпілотниках штучного інтелекту. Він допомагає їм націлюватись на російські НПЗ в умовах РЕБ росіян.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій