Росія піде на Молдову? Кому насправді погрожує Кремль операцією в Придністров’ї

• У Росії заявили, що головними цілями другої фази вторгнення є повне захоплення Донбасу та півдня України для створення сухопутного коридору з Кримом.
• Окрім того, у Кремлі замахнулися ще й на Молдову, погрожуючи виходом до Придністров’я.
• Розповідаємо, як російські фашисти за майже два місяці війни міняли цілі своєї так званої «спецоперації».

22 квітня 2022 року один із путінських генералів озвучив цілі другої фази війни, серед яких зокрема зазначив вихід російських військ до Придністров’я. В очах Кремля у Молдові, як і в Україні, займаються так званими «утисками» російськомовного населення. Утім, аби дійти до молдовських кордонів, російській армії треба буде спочатку взяти неприступні українські міста Одесу та Миколаїв, а наші захисники, вочевидь, не дадуть їм цього зробити.

Заборона розповідає про плани Кремля щодо другого етапу російсько-української війни, та як у російської пропаганди змінювалися цілі так званої «спецоперації».

Придністров’я: у Росії назвали цілі другої фази війни

22 квітня виконувач обов’язків командувача військ Центрального військового округу РФ генерал-майор Рустам Міннекаєв розповів про цілі окупантів на другому етапі активної фази російсько-української війни.

«З початку другої фази “спецоперації”, вона вже почалася буквально два дні тому, одним із завдань російської армії є встановлення повного контролю над Донбасом та південною Україною. Це дозволить забезпечити сухопутний коридор у Крим, а також вплинути на життєво важливі об’єкти української економіки», — цитує командира окупантів російське видання Meduza.

При цьому Міннекаєв зазначив, що контроль над півднем України дозволить отримати загарбникам вихід до Придністров’я, «де також зазначаються факти утиску російськомовного населення». Схоже на те, що Кремль збирається підім’яти під свою сферу впливу Молдову, яка на початку березня 2022 року подала заявку на вступ у ЄС і намагається обірвати зв’язки з радянським минулим.

Утім незрозуміло, якими ж такими силами окупанти збираються втілювати такі наполеонівські плани. Адже вихід до адміністративних кордонів так званої «Придністровської Молдавської Республіки» означає, що російським окупантам потрібно спочатку взяти під свій контроль Миколаїв та Одесу. А враховуючи розстановку сил станом на кінець квітня, така ціль виглядає взагалі нездійсненною. Адже фактично усі наступальні сили окупантів застрягли на сході України, а у Херсонській області ледь-ледь утримуються оборонні рубежі, тож про захоплення Миколаївської та Одеської областей росіяни можуть лише мріяти.  

Як Росія міняла цілі так званої «спецоперації»   

За майже два місяці війни окупанти встигли вже декілька разів поміняти цілі війни проти України, яку вони цинічно називають «спеціальною воєнною операцією».

Ще у нічному зверненні від 24 лютого, коли російський диктатор Володимир Путін оголошував про початок наступу російських військ, звучали така теза як «демілітаризація та денацифікація України». Інакше кажучи, Росія прагнула скинути «поганий нацистський режим в Україні» і поставити своїх, лояльних до Путіна гауляйтерів. Цю фантастику одразу ж почала активно просувати російська машина пропаганди на чолі з головою МЗС РФ Сергієм Лавровим.

Утім, вже на початку березня риторика Кремля змінилася. Так, зокрема, міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що головна мета воєнних дій Росії проти України — це «захист Російської Федерації від воєнної загрози з боку країн Заходу, які намагаються використовувати українців у боротьбі проти росіян».        

У середині березня російські фашисти пішли ще далі і звинуватили Україну у розробці біологічної зброї під патронатом США, яка мала б вбивати самих лише росіян. І цими казками годували не лише громадян Росії з пропагандистських телекранів, а й на міжнародній арені. Зокрема ці наративи просував як постпред РФ в ООН Василь Небензя, так і сам Путін.

Наприкінці березня, коли окупанти зрозуміли, що Київ їм нізащо не взяти, одразу ж забули про так звану «денацифікацію» і гордо заявили про «побєдоносноє отступлєніє» з Київщини та Чернігівщини, ніби так і мало бути. Натомість головною ціллю всієї «спецоперації» почали називати «звільнення Донбасу».

У першій декаді квітня кремлівська риторика знову змінилася. Зокрема, як з’ясувалося за словами міністра Лаврова, Росію цікавить не «спасіння жителів Донецької та Луганської областей», а щоби «настав кінець безоглядному курсу на повне домінування США на міжнародній арені».

Раніше Заборона розповідала про те, звідки російські загарбники готували напад на Білорусь під час масових протестів проти диктатури Лукашенка у 2020 році.