'
Читаєте зараз
Україна не має плану Б: що буде з підтримкою Заходу та чи впорається Київ без допомоги

Україна не має плану Б: що буде з підтримкою Заходу та чи впорається Київ без допомоги

Svitlana Hudkova

Україна продовжує сподіватися на фінансову та військову підтримку з боку Заходу та не має альтернативного плану у разі її припинення. Принаймні про це заявляє очільник МЗС Дмитро Кулеба. Та це доволі ризикована позиція, зважаючи на проблеми з виділенням багатомільярдних пакетів допомоги від США та ЄС. А західні видання зазначають, що через імовірну загрозу зменшення або припинення подальшої допомоги Києву Вашингтон планує змінити стратегію війни України проти Росії та відмовитися від планів щодо повного розгрому російської армії задля початку мирних переговорів.

Тож що буде з подальшою допомогою від Сполучених Штатів та Євросоюзу, які альтернативи має Україна та яку стратегію війни могли обрати у Вашингтоні, разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.


У США закінчилися гроші

27 грудня 2023 року президент США Джо Байден підписав пакет допомоги Києву на $250 мільйонів, який може стати останнім. «Ми вже надали Україні останній пакет безпекової допомоги, на який у нас є кошти, якраз перед Новим роком і після Різдва. … Не все з того, що було підписано 27-го, було доставлено в Україну. Це станеться найближчими днями й тижнями. Далі — фінансування відсутнє», — сказав на брифінгу 3 січня координатор Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

Подальша підтримка України буде залежати від рішення Конгресу, який ще з осені 2023 року не може погодити законопроєкт про військову допомогу Україні у розмірі $61 мільярда. Документ блокують республіканці, які вимагають включити до законопроєкту фінансування для посилення прикордонних та міграційних заходів на кордоні США та Мексики. 8 січня стало відомо, що представники Демократичної та Республіканської партій у Конгресі США досягли угоди щодо бюджету уряду на 2024 фінансовий рік, що почався ще 1 жовтня.

 Володимир Фесенко. Фото: Wikimedia

Чергова спроба голосування має відбутись у січні, але стовідсоткової впевненості у тому, що допомога буде ухвалена, немає, каже в коментарі Забороні політолог Володимир Фесенко.

«Те, що зараз відбувається в Конгресі, є безпрецедентним за останні роки. На фоні початку досить гострої та конфліктної передвиборчої кампанії дії Конгресу мають ірраціональний характер. І це створює проблеми для самих Сполучених Штатів, не говорячи вже про Україну. США знову стоять на порозі шатдауну, хоча таке вже бувало, але не так часто», — каже політолог.

Враховуючи такі ризики, Фесенко вважає, що конгресмени зможуть подолати свої суперечки, зокрема і щодо посилення кордону з Мексикою, щоби проголосувати річний бюджет разом з допомогою Україні. Але ризик, що цього не станеться, є. В такому випадку в адміністрації президента США є механізми для продовження підтримки, але це буде значно менша допомога.

«Теоретично є варіанти, коли в рамках повноважень президента може здійснюватися продаж зброї для конкретної країни без згоди Конгресу. Таке наразі діє для Ізраїлю і може спрацювати для України. Але це не постійна підтримка. Тому, думаю, Білий дім буде шукати варіанти, як продовжувати підтримку на регулярній основі. На мій погляд, Білий дім зробив величезну помилку, не продовживши дію ленд-лізу. Це могло б стати варіантом підтримки України в нинішній ситуації», — вважає Фесенко.

Краща ситуація складається з виділенням Україні 50 мільярдів євро на чотири роки від ЄС. Поки надання допомоги заблоковано після накладення вето з боку Угорщини. Та на відміну від США, ЄС має правову можливість якщо не подолати, то обійти вето прем’єра Віктора Орбана. 

«Найбільш імовірний варіант — що ЄС хоча б частково розблокує кошти для Угорщини й Орбан дасть згоду на виділення фінансування для України. Якщо блокування продовжиться, вже є два запасних сценарії. Перший — буде не пряме бюджетне фінансування, а гроші видаватимуться під гарантії ЄС. Друге — допомога буде здійснюватися через окремі країни Євросоюзу», — пояснив експерт.

В України немає плану Б

Попри наявні складнощі з фінансуванням, Україна вірить у продовження підтримки з боку Заходу і не має альтернативного плану у разі її припинення. «У нас немає плану Б. Ми впевнені в плані А», — заявив в інтерв’ю CNN міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Очільник МЗС впевнений, що ЄС та США продовжуватимуть допомагати Україні, адже це є інвестицією в захист НАТО та процвітання американського народу. Він зазначив, що ціна для інших країн буде набагато вищою у майбутньому, якщо зараз припинити підтримувати Україну та допустити перемогу Росії.

Однак політологи впевнені, що в керівництва держави є план Б, а заява Кулеби — це лише дипломатична гра.

Тарас Загородній. Фото: Facebook / Тарас Загородній

Один з варіантів, як вважає політолог Тарас Загородній, — це розвиток власного військово-промислового комплексу та посилення нашої економіки.

«Від нас уже давно вимагають розвитку власного ВПК та економіки, тим паче такі ресурси всередині країни є. Чим більше у нас буде власної зброї, тим менше в західних партнерів буде вагань щодо надання нам військової допомоги. Інвестують у сильних, а не в жертв. Якщо ми самі не вкладаємося у власну перемогу, то чому це мають робити американські чи європейські платники податків?» — каже політолог.

З ним погоджується і Володимир Фесенко, зазначаючи, що збільшення військового виробництва на території України або сусідніх держав дозволить менше залежати від західної допомоги. Але на це потрібні гроші. Варіант розв’язання цієї проблеми пропонує Загородній. «У 2022 році НБУ надрукував та ввів в українську економіку 400 мільярдів гривень. Як бачимо, ніякої загрози це не створило, тому не потрібно говорити, що це неможливо. Тим паче МВФ допускає таку можливість за певних обставин. Тому це можна робити і не залежати від допомоги», — пояснює політолог.

Та це тимчасове рішення, як і домовленості з міжнародними фінансовими установами та окремими країнами про додаткові пакети фінансової та воєнної допомоги.

«Ми домовилися про транші з боку МВФ та Світового банку на суму понад $2 мільярди. Є домовленості з окремими країнами про додаткові пакети фінансової та воєнної допомоги. Але це спрацьовує на найближчі місяці, а надалі потрібне вже більш системне фінансування. Інакше доведеться думати про план В, а саме про скорочення бюджетних витрат, що і так вже відпрацьовується. Тому нам важливо, щоби продовжувалося фінансування від США та ЄС», — додає Фесенко.

Вашингтон змінює стратегію України у війні з РФ

Білий дім, стверджує Politico, прагне змінити стратегію України через імовірну загрозу зменшення або припинення подальшої допомоги Києву від США та ЄС. Зокрема зазначалося, що у Байдена нібито хочуть негласно змістити акценти з підтримки цілей Києва щодо повного розгрому РФ на покращення позицій України в можливих переговорах із РФ про припинення війни. Цю інформацію спростував речник Держдепартаменту США Метью Міллер. 

А за словами Фесенка, викладена у цій статті інформація і не могла бути правдою, адже у США ніколи не було стратегії повного розгрому Росії. «Стратегія Сполучених Штатів полягала в тому, щоби стримати Росію та не дозволити їй виграти цю війну. Така стратегія була і є. Якби Вашингтон був націлений на розгром РФ, то Україна давно отримала б далекобійні ракети, авіацію й інше. А ми системи ППО отримали лише через рік після російського вторгнення», — каже він.

За словами політолога, стратегія Вашингтона у 2023 році концентрувалася на сприянні українському наступу, аби Сили оборони вийшли на узбережжя Азовського моря та адмінмежу з Кримом. Після цього мали розпочатися переговори з РФ про закінчення бойових дій. Але і тут не йшлося про перемовини після повного звільнення окупованих територій. Наразі ж почалося обговорення разом із закордонними партнерами та визначення спільної військової стратегії на 2024 рік.

«Спільна стратегія розробляється на найближчі пів року, враховуючи нинішні проблеми з фінансуванням. Найпершим завданням стоїть активна оборона та виснаження російських військ. А далі — залежно від ситуації. Якщо буде можливість, то відновлення наступальних дій. Але, скоріше за все, на 2024 рік буде домінувати стратегія силового примусу Росії до початку мирних переговорів через руйнацію її військового потенціалу. Саме тому буде постачання F-16 і, гадаю, далекобійних ракет та іншого якісного озброєння», — говорить Фесенко.

Водночас Тарас Загородній вважає, що Вашингтон дійсно може мати викладений у статті Politico план, але хвилюватися через це не варто.

«У Пентагоні під будь-яку подію розписані різні сценарії реагування. Вони все прораховують. Тому: чи є у них тека з подібним сценарієм? Цілком можливо. Чи може Україна це змінити? Так. Коли ми беремо, штампуємо ракети й б’ємо ними по позиціях росіян на фронті та військових об’єктах на території самої РФ, тоді сценарій буде іншим. Будьмо жорсткими — тоді ця тека не буде використана, а буде використана інша: добиваємо Росію», — зазначив експерт.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій