Щомісяця редакція Заборони розповідає про книжки, які читає. Цього разу ми читали зворушливу історію з берегів Нової Зеландії, напівхудожній і напівісторичний роман про історію Криму, зін про роль суржику у сучасній культурі та багато іншого. А ось тут можна дізнатися, що ми читали минулого місяця.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/08/pxl_20230708_1237502292.jpg)
Заріна Микитенко
Редакторка соціальних мереж
«Блошиний палац», Еліф Шафак
Видавництво Penguin, 2015. — 448 с.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/1.1-3-1024x768.jpg)
«Блошиний палац» — ніби ланцюжок, на який нанизані долі та історії людей у строкатих декораціях Стамбула. Дія роману відбувається в історичному районі Джихангір, а головні герої — орендарі в палаці Бонбон. Персонажі книги — це культури й досвіди, які демонструють справжній дух Стамбула в усій його багатогранності.
Шафак заглиблюється у питання ідентичності, культурних зіткнень і вічного пошуку сенсу життя. Історії героїв взаємопов’язані, і червоною ниткою крізь роман проходить думка про те, як, здавалося б, різні життя можуть несподівано і глибоко перетинатися.
У книзі поєднуються турецький фольклор, історія, міфи та сучасність. Яскраві описи вулиць, ринків і районів Стамбула буквально переносять у місто, насичують його запахами, смаками та барвами.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/07/admin-ajax-4.jpg)
Поліна Вернигор
Журналістка
«За перекопом є земля», Анастасія Левкова
Лабораторія, 2023 р. — 392 с.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/2.2-1024x768.jpg)
Крим. Як багато в цьому слові тепла, спогадів з дитинства та юності! Як багато болю та жалю. Роман «За перекопом є земля» увірвався на вітчизняний літературний ринок стрімко та як ніколи вчасно. Повномасштабна війна, тони жахливих новин про окупацію, страх померти або втратити близьких будь-якої хвилини особисто у мене пробуджують бажання глибше досліджувати історію моєї країни та культурні особливості її територій. Судячи з усього, такі почуття виникають не лише в мене: аби придбати паперову версію, довелося обійти декілька книгарень. Раз за разом мені казали: «Вже продали, немає».
Проте мої потуги були недаремні. З перших сторінок роман занурює в атмосферу та історичний контекст багатостраждального півострова. Причому спосіб, у який це відбувається, лагідний та зовсім не навʼязливий. Тут читача зустрічають описи місцевості, вдало вплетені елементи кримськотатарської культури й української історії, небанальні сюжетні рішення, що показують відносини представників різних національностей та культур, які намагаються (іноді односторонньо) ужитися на одній території.
Роман «За перекопом є земля» можна сміливо назвати екскурсом в історію. Навіть якщо ви прилетіли з іншої планети й не маєте уявлення про те, що таке Крим і чому він український, але належить кримським татарам та окупований Росією, — варто прочитати ці 392 сторінки, і все одразу стане на свої місця.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/07/admin-ajax-3.jpg)
Анастасія Оприщенко
Журналістка, коміксистка
«В дорозі», Джек Керуак
Переклад: Гєник Бєляков. — Komubook, 2022. — 440 с.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/3.3-1024x768.jpg)
Видавництва неодноразово відмовляли Джеку Керуаку в публікації роману «В дорозі». Попри це, книга принесла автору славу і досі вважається найважливішим зразком літератури біт-покоління. Книга складається з серії мандрівок Керуака та його близького друга Ніла Кассаді у період між 1948 та 1950 роками.
Головний герой, від імені якого ведеться оповідь, — Сал Парадайз, письменник-початківець, який захоплюється Америкою, джазом та марихуаною. Упродовж сюжету його супроводжує друг Дін Моріарті, який третину свого життя провів у більярдних кімнатах, третину у в’язниці, а залишок — у публічних бібліотеках. Мандри товаришів сповнені пияцтва, сексу, крадіжок і нудьги, яка змушує їх шукати нових пригод. Сал та Дін блукають дорогами навпомацки, без наперед створеної мапи, бо нові враження та постійний рух для них — найголовніше у житті, а стабільна робота і житло у передмісті — нудно і нецікаво.
Сюжет стрімкий і одночасно тягнеться як дорога. Описи підпільної Америки та біт-покоління показують складні соціальні зміни на кожному клаптику шляху. Персонажі волелюбні, амбітні, але часом відразливі, а їхні розмови сповнені метафізики, хіпстерського жаргону, цитат із коміксів та байок.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/07/admin-ajax-5.jpg)
Павло Бішко
Більд-редактор
«Розфарбований птах», Єжи Косинський
Переклад: Єлена Даскал. — Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 288 с.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/4.4-1024x768.jpg)
Роман американського письменника польсько-єврейського походження був вперше виданий у 1965 році у США. У рецензіях його часто характеризують епітетом «суперечливий»: одні вважають твір шедевром сучасної літератури, а його автора — генієм; інші ж називають роман антипольським, а Косинського — містифікатором.
Події сюжету відбуваються під час Другої світової війни у глухих селах Східної Європи. В одне з таких місць батьки відправляють 6-річного хлопчика, думаючи, що там йому буде безпечніше пережити війну. Натомість головного героя на місці вважають «волоцюгою, циганом чи євреєм»; він стикається з ворожістю, переживає голод і насильство. Автор ототожнює маленьку дитину з розмальованим птахом, якого зграя не сприймає через інакшу зовнішність та закльовує на смерть.
У «Розфарбованому птаху» автор зобразив чіткий контраст між цивілізованим містом, звідки походить хлопчик, і забобонним селом, між єврейською громадою і літературним образом слов’янських селян, що позбавлені докорів сумління.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/08/img_20230830_133935.jpg)
Катерина Гладка
Випускова редакторка
«Осідлати кита», Віті Іхімаера
Переклад: Ганна Яновська. — Навчальна книга-Богдан, 2021. — 128 с.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/6.6-1024x768.jpg)
Життя самого Віті Іхімаери — не менш захоплива історія, ніж його творіння. Перший письменник-маорі, який опублікував роман, він народився в родині батька англо-саксонського походження і матері маорі. Життя підготувало йому стрімку кар’єру дипломата. У перервах між місіями письменник викладав в Університеті Отаго та Університеті королеви Вікторії у Веллінгтоні. Тепер Іхімаера — визнаний у світі дослідник, популяризатор літератури маорі та їхньої культури загалом.
«Осідлати кита» — це зворушлива, магічна й колоритна історія про маорійське плем’я у Новій Зеландії. У давнину ці люди жили в нероздільній гармонії з морем та його мешканцями. Тримачем племені вважався кит Кахутіа-Те-Ранги, з яким взаємодіяли люди. Одного дня в племені народжується дівчинка із суперздібностями. Китовий предок, якого всі вважали мертвим, виявляється живим. Гармонія має відновитись.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/img_2703.jpg)
Катерина Круглик
Графічна дизайнерка
Зін «СМТ Суржик», Марина Я, Саша Чорна, Женя Степко
Самвидав, 2023 р.
![](https://zaborona.com/wp-content/uploads/2023/10/5.5-1024x768.jpg)
Зін «СМТ Суржик» українських мисткинь Марини Я, Саші Чорної та Жені Степко — це «матеріальне свідєтєльство» творчого і культурного виміру суржику. Це збірка творів молодих авторів, письменників та поетів, що використовують суржик як медіум.
Тут є і про смерть, і про закоханість, і про секундні моменти щастя, і про ностальгію, — все це приправлено суржиком. Про академічний чи квазінауковий підхід тут не йдеться. Це мультидисциплінарна рефлексія над живою творчістю мас, мовленням і пам’яттю. Окрім поезії та прози, у зіні зібрані цікаві фото, колажі та типографіка.
Для мене поява цього зіну — красива історія й альтернативний підхід до андерграундного культуротворення без сліпої мастурбації на іноземні джерела. Така собі індульгенція «носітєльніцам» і носіям «низької культури» — таким, як я і ви.