Кашель, лихоманка, риніт: що таке сезонна алергія та чому її не варто запускати | Заборона
Читаєте зараз
Нежить за календарем. Що таке сезонна алергія та чому її не варто запускати

Нежить за календарем. Що таке сезонна алергія та чому її не варто запускати

Нежить за календарем. Що таке сезонна алергія та чому її не варто запускати

Різке потепління та похолоданням негативно позначаються на дихальній системі: у багатьох виникає нежить, чхання, може боліти і свербіти горло. Перше, що зазвичай роблять люди в таких випадках, — це приймають противірусні ліки. Хоча схожі симптоми виникають і через сезонну алергію. Журналістка Анастасія Оприщенко розповідає, чим відрізняються ГРВІ та сезонна алергія, як збудники впливають на імунну систему та чому важливо лікувати алергію.


В чому різниця між сезонною алергією та ГРВІ?

Алергія — це надчутлива реакція імунної системи на різні речовини або організми. Тригери, які викликають цю реакцію, називають алергенами. Вони включають пилок, пилових кліщів, цвіль, шерсть тварин, харчові продукти чи матеріали, що викликають гіперчутливість. Звичайна алергія може тривати весь рік, а сезонна алергія, яку ще іноді називають «сінною лихоманкою», супроводжується алергічними реакціями на траву, пилок, спори грибів та інші рослини тільки в період їхнього цвітіння.

Імунна система у всіх різна, тому й алергени можуть по-різному впливати на організм. Найчастіше сезонні алергени вражають дихальні шляхи та очі, через що виникає чхання, кашель, нежить. Деякі з цих симптомів часто плутають з ГРВІ. Хоча алергія та застуда дійсно схожі, прояви застуди короткотривалі та проходять через 10-14 днів. Серед симптомів застуди чи грипу — жар, температура 37,5-39°C, головний біль, біль у м’язах та суглобах, озноб, втома, кашель, нежить і закладений ніс, біль та першіння в горлі. Симптоми ж алергії можуть тривати понад 3 тижні. Для точного діагнозу завжди слід звертатися до лікарів.

Якими бувають сезонні алергени?

Загалом періоди сезонної алергії припадають на весну, літо та осінь: саме в цей час утворюється пилок у дерев, трав, квітів та бур’янів. Залежно від регіону проживання є певні сезонні алергени, які викликають реакцію в імунній системі. Наприклад, у Європі з березня до квітня трапляються високі концентрації пилку таких дерев, як платан, береза, ліщина та вільха. У травні та липні активно триває висівання польових трав. Із серпня до вересня збільшується вологість, що сприяє розмноженню спорів грибів, папороті та моху, які теж провокують алергію.

Окремою проблемою є амброзія — вона квітне із серпня до вересня і спричиняє тяжкі ускладнення, іноді летальні. Хоча амброзія родом із Північної Америки, на сьогодні вона поширена у 30 країнах Європи й від алергії на неї страждають приблизно 13,5 мільйонів осіб. 

За даними Американської академії алергічної астми та імунології (AAAAI), приблизно 7,8% людей від 18 років і старше у США страждають на сезонні алергії. Весняний період алергії починається в лютому і триває до початку літа. Першими квітнуть вільха, бук, кедр, клен та в’яз. Після дерев у літній період відбувається запилення трав. Так само як і в Європі, американці страждають від амброзії.

В Україні сезон алергій починається в березні, коли починають квітнути перші дерева — береза, тополя. Другий період припадає на момент, коли виростають лугові трави — зазвичай це відбувається наприкінці травня. Третій період триває з серпня до кінця вересня, коли цвіте амброзія, полин, лобода та ін.

Як реагує організм людини?

Найпоширенішими симптомами сезонної алергії є:

  • свербіння очей, почервоніння та сльози;
  • нежить або закладений ніс;
  • чхання;
  • свербіння та набряк горла.

Іноді ознаками алергії можуть бути головний біль, підвищена втомлюваність, пітливість, сонливість, слабкість.

Внаслідок реакції на алергени виникає низка захворювань, зокрема алергічний риніт (або алергічний нежить), кон’юнктивіт та астма. Сезонний риніт — це зазвичай нежить, чхання, закладеність носа, рясні водянисті виділення. Кон’юнктивіт вражає очі: викликає свербіж, різь та сльозові виділення. Пилкова астма найпоширеніша та ускладнює дихання, створюючи набряклість носоглотки й трахеї, викликає кашель та охриплість. 

За даними World Health Organisation, 2019 року число хворих на астму у світі становило 262 мільйони, а випадків смертності через неї було близько 461 тисячі. Захворювання на астму пов’язують з урбанізацію та погіршенням якості повітря у містах. Також хвороба часто розвивається через спадковість та в людей, які страждають на інші алергічні захворювання, такі як алергічний риніт.

Далі — гірше

Для багатьох країн світу алергічні захворювання вже є проблемами великого масштабу, тільки у Європі кількість таких пацієнтів становить близько 150 мільйонів осіб. А у США алергічний риніт вражає від 10% до 30% населення. 

Деякий час ці хвороби були сезонними, однак у зв’язку зі швидким потеплінням, про яке ми вже писали, відбудуться значні кліматичні зміни: збільшаться періоди тривалої спеки та кількість опадів, скоротяться холодні сезони. Взимку збільшення кількості опадів може призводити до довгого танення снігу, що спричинить пізніший початок цвітіння в північних широтах. Опади восени можуть збільшити кількість цвілі, через яку теж виникає алергія. А через спеку рівень пилку та інших алергенів зросте, що може спричиняти астму.

Як визначити, що у вас алергія, та чому її важливо лікувати?

Наявність алергії може визначити сімейний лікар. Для цього роблять алергічні проби на шкірі — їхні результати отримують вже за 15 хвилин, а також проводять спеціальні лабораторні тести. Однак тестування не завжди показує наявність алергії: воно, приміром, може повідомити про схильність людини до алергічних реакцій у майбутньому. 

Лікування алергії з сімейним лікарем або фахівцем в галузі алергології та імунології може значно знизити інтенсивність симптомів. Також на основі наявних лабораторних досліджень можна звернутися до спеціалізованих клінік, які займаються зниженням алергічної чутливості (імунотерапія).

Лікар-алерголог, кандидатка медичних наук кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П. Л. Шупика Тетяна Бондаренко пояснює, що алергію потрібно лікувати, бо кількість алергенів, які провокують імунну систему людини на захворювання, може з часом збільшитися. І з простого чхання та червоних очей алергія може перерости в ускладнення, пов’язані з дихальними шляхами. «‎‎Був алергічний риніт — отримали бронхіальну астму. А це вже звуження бронхів, немає нормального дихання, виникає нестача кисню — гіпоксія… І далі пішли ускладнення: захворювання серцево-судинної системи, інші тяжкі стани. Тому при перших підозрах на алергію необхідно звернутися до лікаря», — каже Бондаренко.

Чи існує профілактика алергії?

Рекомендується тримати вікна зачиненими, за можливості використовувати кондиціонер, частіше проводити вологе прибирання, пилососити, а також залишатися в приміщенні, коли кількість пилку, цвілі та бур’янів зростає. Також після виходу на вулицю рекомендується вимити руки, прийняти душ і переодягнутися.

Крім цього є спеціальні ресурси, де можна відслідковувати кількість пилку у повітрі у вашому регіоні. Наприклад, можна використовувати карту вмісту пилку, де зображено його кількість в Європі в різні періоди. Ці карти повідомляють про кількість пилку, яку виміряли за останні 10-15 років, і базуються на даних з більш ніж 300 станцій моніторингу пилку в Європі. На цьому ж сайті можна переглянути ризик алергії у певній частині Європи. Враховуються інтенсивність запилення декількома алергенами, дані про погоду, хімічні забруднення і якість повітря. Схожий ресурс є і для жителів США.

Нагору