Щуроловка, посталена щуром. Росія не може експортувати зерно

• Країна-агресорка стала токсичною після вторгнення в Україну для світової фінансової системи, страхових компаній і перевізників.
• На порти Новоросійськ та Тамань приходиться 70% зернового експорту РФ. Але нема ані чим везти, ані безпечних коротких шляхів.
• В серпні 2023 року президент РФ має їхати в Туреччину для перемовин з Ердоганом. Серед головних питань — зернова угода і прохід Босфором, який є єдиним коротким шляхом в Африку.

Після того, як 17 липня 2023 року Москва розірвала зернову угоду, Путін пообіцяв замінити українську продукцію російськими поставками в Африку. Демарш агресора супроводжується де-факто морською блокадою України, яка у відповідь заявила про право на дзеркальні дії (і користується цим правом). Втім, схоже, що Росія сама загнала себе в патовий куток і, як ніхто зацікавлена в продовженні легального експорту пшениці з України.

Заборона розповідає про пастку, в яку потрапила РФ.

Зернова угода: відмова працювати з Росією

Москва стикається з великими проблемами на тлі війни, санкцій, обіцянок допомоги країнам Африки і своїх багатоходівок. Ціни на зерно впали після піку під час початку нападу 24 лютого 2022 року, і є сумніви щодо того, чи зможе РФ підтримувати рекордні темпи експорту. Якщо не вирішити проблеми, яку створила країна-терористка, це може підвищити світові ціни на пшеницю, пише Reuters.

Попри те, що експорт сільськогосподарської продукції не підпадає під прямі санкції Європи та США, Москва каже, що накладені на банківську діяльність і росіян обмеження є прихованими санкціями щодо торгівлі продуктами харчування.

Фінансові проблеми та очевидну небезпеку, посилені крахом так званого Чорноморського коридору, підвищують вартість фрахту для Москви та штовхають її на ризиковані дії. РФ вимушена звертатися до старих і малотонажних суден, якими керують сумнівні судноплавні оператори, що своєю чергою, не отримують гарантій.

Справа в тому, що великі і поважні страховики припинили роботу з токсичною Росією протягом 2022 року. Ланцюгом тягнуться і великі компанії-перевізники, які не готові ризикувати репутацією на високомаржинальному і конкурентному ринку. Через це Москві не лишається нічого, крім пошуку у власних портах чи в тіньовому флоті, яким керують в основному компанії в Туреччині та Китаї (і це суттєво збільшує собівартість продукції).

РФ замовила власні суховози

Чорне море оточене шістьма країнами. Половина з них — Румунія, Туреччина та Болгарія — є членами НАТО. Вузький вхід у море (Босфор), контролюється Туреччиною відповідно до угоди 1936 року, відомої як Конвенція Монтре. У перші дні вторгнення Анкара посилалася на неї, щоб закрити стратегічну перешкоду для військових кораблів, підриваючи здатність Росії зміцнити свій Чорноморський флот. Вашингтон вивів свої військові кораблі з регіону незадовго до цього, оскільки намагався уникнути прямої конфронтації з Росією.

У 2022 році Росія експортувала рекордний обсяг пшениці на суднах, зафрахтованих у міжнародних компаній і трейдерів. І через те, що серпень є піком експортного сезону, на 40% у порівнянні з червнем підвищила заявки на фрахтування кораблів. Але зараз фактично немає чим вивозити зерно, що виростили на своїй території чи вкрали в Україні. Вже зараз, без пояснення причин,  міністерство сільського господарства РФ прогнозує, що експорт зерна впаде приблизно на 8% протягом сезону 2023/24 порівняно з попереднім максимумом в 60 мільйонів тонн.

Можна сміливо припустити, що і ця цифра є оптимістичною. Російський торговельний флот складається з 31 суховозу. Більшості з них понад 30 років і їм не дозволяють заходити у ряд світових портів — вони теж мають жорсткі вимоги до віку та стану суден, страхування. 

Експортерам потрібні 34 зерновози вантажопідйомністю 60 000 тонн і 27 — вантажопідйомністю 40 000 тонн. Профільне міністерство замовило 61 корабель, але коли вони можуть бути побудовані (і чи взагалі це можливо) російськими верфями, невідомо.

За даними оціночної компанії VesselsValue, наразі не надходило жодних замовлень для російських компаній ні всередині країни, ні за кордоном. Будівництво нових кораблів зазвичай займає до трьох років.

Раніше Заборона розповідала про атаку кораблів 4 серпня 2023 року в Новоросійську. Тут розташований не тільки військовий флот, але й експортна база зерна.