Читаєте зараз
Школи в Україні з 2025 року можуть перейти на 12-річне навчання: якою буде система

Школи в Україні з 2025 року можуть перейти на 12-річне навчання: якою буде система

Ilona Kivva
Автор:
  • В країні з 2016 року триває масштабна освітня реформа. Одним із пунктів є чітке виокремлення старшої школи з 2027 року.
  • Подібна система діє у США, Канаді, а також країнах західної Європи. У деяких з них термін навчання складає не 12, а 13-14 років.
  • Тестування системи в Україні почнеться вже у 2025 році.

Додатковий рік при переході на 12-річне навчання може з’явитися в учнів старшої школи. За планом, це має дозволити поглиблено вивчати необхідні для вступу чи просто улюблені предмети без шкоди для обов’язкових: української мови, історії тощо. Тих учнів, які братимуть участь у пілотуванні, планується зараховувати одразу на 2 курс університету.

Заборона розповідає про реформу старшої та її тестування, яке почнеться вже у 2025 році.


Реформа школи: плани на 2024-2025 роки

В рамках реформи «Нова українська школа» у 2025 році почнеться пілотний проєкт переходу на 12-річне навчання. На 2024 рік заплановано відібрати школи, які стануть ліцеями та на базі яких відбуватиметься тестування. Реформа також передбачає зменшення кількості предметів, розповідає заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

Так, з 10 по 12 клас кількість обовʼязкових предметів зменшуватиметься. Це зроблено, оскільки зараз у старших класах учні мають занадто велике навантаження, яке не впливає на якість освіти — діти вимушені займатись із репетиторами для підготовки до екзаменів.

«Починаючи з 2027 року старші класи будуть з десятого по дванадцятий. До старшої школи додається 10 клас, в якому учні матимуть змогу надолужити освітні втрати та, можливо, змінити думку про предмети, які колись здавалися нецікавими. Саме тому в 10 класі найбільша кількість обовʼязкових для всіх навчальних предметів, але їхня кількість зменшуватиметься з кожним наступним класом. Учні зможуть ще раз утвердитися у виборі профілю або обрати інший», — пояснив Дмитро Завгородній.

Читати більше новин в Telegram

До 1 вересня 2024 року планується скласти мапу мережі ліцеїв, затвердити стандарт та дібрати перші заклади для пілотування. Відповідно, у 2025-2026 навчальному році діти у закладах освіти, які погодились на участь у тесті, вчитимуться на рік довше. Планується запустити по одному академічному та два професійних ліцеї в кожній області України.

«Ми розглядаємо варіант, щоби заклади вищої освіти зараховували таких учнів відразу на другий курс, щоб вони не втрачали рік навчання. Але це питання ще потребує обговорення з університетами. Звісно, після масового впровадження НУШ у старшій школі, коли у 2030 році випустимо основний 12 клас, такої преференції не буде», — каже Андрій Сташків.

При цьому, заклади в теорії також матимуть свої переваги від участі у пілотуванні. Так, МОН веде перемовини зі світовим банком щодо можливого фінансування STEM-лабораторій. Також вестиметься методичний та консультаційний супровід реформи.

Молодша, середня і старша школи: план НУШ

План переходу на 12-річну систему навчання є частиною масштабної реформи освіти, яка почалася в Україні ще у 2016 році і має назву Нова українська школа (НУШ).

План освітньої реформи Нова українська школа. Інфографіка: НУШ

Один із ключових етапів — реформування старшої школи, у рамках якого і має відбутися перехід на 12-річну систему. Так, всі заклади освіти в Україні мають бути поділені на групи:

  • початкова школа — з першого по четвертий класи;
  • середня школа — з п’ятого по дев’ятий класи;
  • профільні ліцеї — з 10 по 12 класи.

Також можливий формат шкіл широкого профілю, які надаватимуть освітні послуги одразу на кількох рівнях (І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ), тобто як зараз.

Передбачається, що профільна освіта в Україні матиме 2 напрямки:

  • академічні ліцеї — орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти;
  • професійні ліцеї — здобуття професії.

Так, після 9 класу підліток обиратиме куди піти. Також буде дозволено переходити між ліцеями, якщо дитина вирішить, що, наприклад, професійний — не для неї і вона хоче здобувати вищу освіту.

«Основний задум реформи — це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій», — пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

У профільних ліцеях учні, за планом, зможуть обирати бажані предмети і робити на них акцент під час навчання. Наприклад, більше уроків фізики й математики чи хімії і біології, вивчення іноземних мов тощо. 

Є кілька варіантів, як це відбуватиметься (остаточний ще не обрали):

  • вивчення обов’язкових предметів плюс учень додатково вибирає бажані;
  • навчання у профільному класі з поглибленим вивченням бажаних предметів.

Тобто додатковий рік теоретично має дати час, аби школярі могли поглиблено вчити бажані предмети без шкоди для обов’язкових (українська мова, історія).

Серед переваг системи автори НУШ називають такі:

  • зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на непрофільні предмети;
  • зниження навантаження на учнів та глибше та якісніше вивчення обраних предметів;
  • підвищення якості освіти в старшій школі;
  • інвентаризація шкільної системи — закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл;
  • зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги;
  • можливість ширшого вибору для дитини;
  • ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів, на реальні потреби шкіл нового типу – обладнання, інструментарій, транспорт, гуртожитки.

Шкільна освіта у Європі: скільки вчаться у різних країнах

У країнах західної Європи, а також США та Канаді діють спільні стандарти щодо середньої освіти. Так, було визначено, що загальна тривалість навчання у школі має тривати 12 і більше років, а профільна підготовка до вищої освіти у старших класах — не менше трьох років, йдеться у кроскультурному дослідженні, проведеному директором Інституту педагогіки НАПН України Олегом Топузовим.

«Майже скрізь у європейських країнах загальна середня освіта поділяється на два цикли і будується за системою 2+3, 3+3,  3+4, 4+2, або 5+2. Перший цикл складають неповні середні школи, випускники яких можуть далі вступати або в повні середні школи, або до професійних училищ, або врешті-решт безпосередньо розпочати трудову діяльність, якщо закінчення цього циклу збігається із завершенням терміну обов’язкового навчання, прийнятого в тій чи іншій країні. Другий цикл — повна середня школа, успішне закінчення якої відкриває шлях до вищої школи», — зазначив він.

Приміром, 12-річне навчання діє у Швеції, Греції, Ірландії та Португалії. А от в Австрії, Бельгії, Данії, Іспанії, Італії та низці інших країн допускається також 13-річне навчання. Найдовше діти перебувають у школах в Люксембурзі, Нідерландах та Ісландії — там вчитися доводиться цілих 14 років.

«Типове ядро стандарту середньої освіти в країнах ЄС складається з семи предметних галузей. Це — мови (рідна мова та література, іноземні мови), математика, технологія, природничі дисципліни (біологія, фізика, астрономія, хімія, екологія), суспільствознавчі дисципліни (історія, суспільствознавство, громадянознавство), мистецькі дисципліни, фізична культура і спорт. Тобто для всіх середніх шкіл обов’язковим є вивчення рідної мови і літератури, іноземної мови, історії, громадянознавства, фізкультури та гігієни», — пояснив дослідник.

Раніше Заборона розповідала про те, як змінити форму навчання дитини у школі. Так, батьки можуть обрати займатись дитині офлайн, дистанційно чи на екстернаті.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій