'
Читаєте зараз
Школи в Україні з 2024 року можуть перейти на 12-річне навчання: якою буде система

Школи в Україні з 2024 року можуть перейти на 12-річне навчання: якою буде система

Ilona Kivva
Автор:
  • В країні з 2016 року триває масштабна освітня реформа. Одним із пунктів є чітке виокремлення старшої школи з 2027 року.
  • Подібна система діє у США, Канаді, а також країнах західної Європи. У деяких з них термін навчання складає не 12, а 13-14 років.
  • У Державній службі якості освіти пропонують перейти на європейську систему вже з 2024 року.

Додатковий рік при переході на 12-річне навчання може з’явитися в учнів старшої школи. За планом, це має дозволити поглиблено вивчати необхідні для вступу чи просто улюблені предмети без шкоди для обов’язкових: української мови, історії тощо. Однак як саме відбуватиметься цей вибір, досі не вирішено. Як і не завершено розподіл шкіл за рівнями.

Заборона розповідає про пропозицію Державної служби якості освіти, а  також про те, як відбувається навчання за такою системою.


12-річне навчання: пропозиція

Наздолужити втрати через роки коронавірусу та повномасштабної війни може допомогти збільшення терміну шкільного навчання на один рік, заявив голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Ввести 12-річну систему, за його словами, можливо вже з 2024 року. «Можна розглядати безліч методів і методик компенсації освітніх втрат. Але ми маємо реформу НУШ, і ми задекларували в законодавстві, що ми перейдемо на 12-річну профільну систему у 2027 році. Тому я переконаний, що ми маємо унікальний шанс перейти на неї раніше, вже у 2024 році. Це вирішить усі наші питання», — каже Гурак. Фінансування термінового переходу, за його словами, могли б донори, які вже заявляли про це.

Збалансувати освітню програму необхідно, щоб врахувати усі пропущені через повітряні тривоги, відсутність електроенергії чи інтернету заняття. Перехідний період на кожному рівні допоможе підготуватися до повноцінного запровадження профільної старшої школи.

Читати більше новин в Telegram

Цікаво! Освітні втрати (educational loss, learning losses) — термін, який з’явився у широкому вжитку під час карантинних обмежень COVID-19. До таких втрат відносять недосягнення окремих результатів через відсутність або обмеження доступу до навчання. 

Молодша, середня і старша школи: план НУШ

План переходу на 12-річну систему навчання є частиною масштабної реформи освіти, яка почалася в Україні ще у 2016 році і має назву Нова українська школа (НУШ).

План освітньої реформи Нова українська школа. Інфографіка: НУШ

Один із ключових етапів — реформування старшої школи, у рамках якого і має відбутися перехід на 12-річну систему. Так, всі заклади освіти в Україні мають бути поділені на групи:

  • початкова школа — з першого по четвертий класи;
  • середня школа — з п’ятого по дев’ятий класи;
  • профільні ліцеї — з 10 по 12 класи.

Також можливий формат шкіл широкого профілю, які надаватимуть освітні послуги одразу на кількох рівнях (І-ІІ, ІІ-ІІІ чи І-ІІІ), тобто як зараз.

Після дев’ятого класу підліток зможе як і нині обрати — піти у коледж/технікум для отримання вже академічної освіти або ж вступити о старшої школи, яка вже теж буде профільною (отримає професійну середню освіту).

У профільних ліцеях учні, за планом, зможуть обирати бажані предмети і робити на них акцент під час навчання. Наприклад, більше уроків фізики й математики чи хімії і біології, вивчення іноземних мов тощо. 

Є кілька варіантів, як це відбуватиметься (остаточний ще не обрали):

  • вивчення обов’язкових предметів плюс учень додатково вибирає бажані;
  • навчання у профільному класі з поглибленим вивченням бажаних предметів.

Тобто додатковий рік теоретично має дати час, аби школярі могли поглиблено вчити бажані предмети без шкоди для обов’язкових (українська мова, історія).

Серед переваг системи автори НУШ називають такі:

  • зменшення кількості предметів для вивчення в старшій школі або скорочення кількості годин на непрофільні предмети;
  • зниження навантаження на учнів та глибше та якісніше вивчення обраних предметів;
  • підвищення якості освіти в старшій школі;
  • інвентаризація шкільної системи — закриття або перепрофілювання недоукомплектованих класів та шкіл;
  • зниження батьківських витрат на репетиторство та додаткові платні освітні послуги;
  • можливість ширшого вибору для дитини;
  • ефективне використання фінансування: спрямування коштів, що раніше використовувалися на утримання більшої кількості неефективних закладів, на реальні потреби шкіл нового типу – обладнання, інструментарій, транспорт, гуртожитки.

Шкільна освіта у Європі: скільки вчаться у різних країнах

У країнах західної Європи, а також США та Канаді діють спільні стандарти щодо середньої освіти. Так, було визначено, що загальна тривалість навчання у школі має тривати 12 і більше років, а профільна підготовка до вищої освіти у старших класах — не менше трьох років, йдеться у кроскультурному дослідженні, проведеному директором Інституту педагогіки НАПН України Олегом Топузовим.

«Майже скрізь у європейських країнах загальна середня освіта поділяється на два цикли і будується за системою 2+3, 3+3,  3+4, 4+2, або 5+2. Перший цикл складають неповні середні школи, випускники яких можуть далі вступати або в повні середні школи, або до професійних училищ, або врешті-решт безпосередньо розпочати трудову діяльність, якщо закінчення цього циклу збігається із завершенням терміну обов’язкового навчання, прийнятого в тій чи іншій країні. Другий цикл — повна середня школа, успішне закінчення якої відкриває шлях до вищої школи», — зазначив він.

Приміром, 12-річне навчання діє у Швеції, Греції, Ірландії та Португалії. А от в Австрії, Бельгії, Данії, Іспанії, Італії та низці інших країн допускається також 13-річне навчання. Найдовше діти перебувають у школах в Люксембурзі, Нідерландах та Ісландії — там вчитися доводиться цілих 14 років.

«Типове ядро стандарту середньої освіти в країнах ЄС складається з семи предметних галузей. Це — мови (рідна мова та література, іноземні мови), математика, технологія, природничі дисципліни (біологія, фізика, астрономія, хімія, екологія), суспільствознавчі дисципліни (історія, суспільствознавство, громадянознавство), мистецькі дисципліни, фізична культура і спорт. Тобто для всіх середніх шкіл обов’язковим є вивчення рідної мови і літератури, іноземної мови, історії, громадянознавства, фізкультури та гігієни», — пояснив дослідник.

Раніше Заборона розповідала про вступну кампанію до українських університетів у 2023 році. Подача заяв у виші видобуватиметься у липні. А до кінця серпня завершиться зарахування на бюджет та контракт. У вступників на магістратуру умови та строки відрізняються.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій